Сьогодні, 2 січня, від важкої тривалої ховороби пішов з життя провідний актор Волинського обласного музично-драматичного театру, народний артист України Анатолій Іванович Романюк.
Про це йдеться на сторінці театру.
Довідково: Народився 14 грудня 1948 року в селі Смордва Млинівського району Рівненської області в сім’ї службовців. Долю Анатолія Івановича визначила його мама, Віра Тихонівна, викладач української мови та літератури місцевої школи, організувавши драматичний гурток та довіривши роль маленького Тараса Шевченка своєму десятирічному синові.
В 1962 році сім’я переїжджає до міста Дубно Рівненської області, де, ще будучи учнем, пробує свої режисерські можливості у постановках шкільного драм. гуртка, бере участь у виставах народного театру.
Далі – Рівненський водний інститут. Однак, любов до театру все ж бере своє і, з третього курсу, в 1970 році, успішно складає вступні іспити до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (спеціальність – актор драматичного театру і кіно) на курс засл. діяча мистецтв, професора Ірини Олександрівни Молостової, талановитого режисера і педагога.
Читайте також: Померла 39-річна жінка, яку на переході біля «Там-Таму» збив неповнолітній
У 1974 році, отримує запрошення від Рівненського облмуздрамтеатру, де працює до 1989 року.
В цей період сам Анатолій Іванович виділяє такі роботи, як: Рудольфо – „Циліндр” Едуардо де Філіппо; Карпо – „Лимирівна” Панаса Мирного; Буслай – „Поріг” Олексія Дударєва; Гуска – „Отак загинув Гуска” Миколи Куліша; Нечипір – „Пошились у дурні” Марка Кропивницького.
В 1989 році Анатолію Івановичу присвоєне почесне звання ”Заслужений артист України”.
З 1989 по 1994 рік його творча доля пов’язана з Кіровоградським облмуздрамтеатром ім. Марка Кропивницького: Цокуль – „Наймичка” І.Карпенка-Карого; Сталинський – „Гріх” В.Винниченка; Хома – „Ой, не ходи, Грицю...” М.Старицького; Дядя Мітя – „Любов і голуби” В.Гуркіна та інші.
З 1994 року – актор Волинського обласного музично – драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
Месія – „Одержима” Лесі Українки; Ной – „Ковчег” В.Босовича; Кушнір – „Здрастуйте, батьки” Р.Отколенка; Орішевський – „Северин Наливайко” П.Ластівки за мотивами творів С.Черкасенка, П.Куліша, Г.Кониського; Генрі – „Генрі ІІ” Дж.Голдмана; Янкель – „Тарас Бульба” М.Гоголя; сеньйор Ніколо – „Неаполь-місто попелюшок” Н.Ковалик; Дудукін – „Без вини винні” О.Островського; Макар – „Суєта” І.Карпенка-Карого; Сусід – „Дуже проста історія” М.Ладо, Тев’є – «Шалом Алейну – мир нам» за оповіданнями Шолом-Алейхема, Апраш – «Циганка Аза» Михайла Старицького, Свидригайло – «Присмерк» Олега Потурая, Яків – «Століття Якова: Перше кохання» (Поліська рапсодія) Володимира Лиса та інші. Здійснює постановки таких вистав, як: ”Музика, любов і чорт” Ю.Грушаса; ”Дуже проста історія” М.Ладо, казки ”Білосніжка та семеро гномів” О.Табакова та Л.Устінова, муз. Е.Колмановського. „Ретро” О.Галіна, «Циліндр» Едуардо де Філіппо, Тев’є – «Шалом Алейну – мир нам» за оповіданнями Шолом-Алейхема ,«Голоси…» Мирона Лисака.
Наказом Президента України від 21 листопада 2008 року Романюку Анатолію Івановичу присвоєно почесне звання «Народний артист України».