Цю квітку на півдні називають гіркою степовою травою. Кермек з'явився на Волині відносно недавно, але запав волинянам у самісіньке серце. Насамперед тим, що кольорові букети виглядають неймовірно красиво, коштують відносно недорого, і можуть простояти до кількох років.
Родина Висоцьких із Жидичина вирощує квіти вже багато поколінь. Нещодавно на їх городі серед хризантем і гладіолусів з'явився нетутешній кермек - сухоцвіт, який вводить в оману бджіл і зводить з розуму дівчат. Про те, як росте кермек, та чому його так складно вирощувати на Волині, дізнавалися журналісти ІА "Конкурент".
Колишній жидичинський депутат, волонтер і громадський активіст Тарас Висоцький про квіти розповідає скромно. Більше говорить про свою родину. Каже, це сімейна справа, яку він не так давно вирішив продовжити.
"У моїх рідних було велике господарство, і пасіка була. Бабця була в колгоспі, і шукала додатковий дохід. Вона продавала квіти. У моїй сім'ї завжди тюльпани вирощували, гладіолуси, георгіни, і таке всяке домашнє – кутю на Різдво, картоплю молоду. Моя сім'я розвивала цю квіткову справу. Продавали, торгували - прабабуся біля ЦУМу продавала, бабця моя – невістка в цій родині – також брала квіти в оберемок – та й несла до ЦУМа. Мама перейняла це і торгувала біля "Гостинця", – розповідає Тарас.
У повноцінний бізнес справа так і не переросла, але на городі Висоцьких завжди можна назбирати букети відбірних квітів. І ось вже кілька років поспіль на цьому городі за батьківською хатою росте і кермек.
Популярна рослина доволі вибаглива, розповідає господар, і волинський клімат не завжди іде їй на користь. Кермек сухостійкий, і любить, щоб не було дощів. Це однорічна рослина, і кожного року родині Висоцьких доводиться цю квітку сіяти. У землю паростки висаджують у травні, а дозрівають перші квітки на початку липня. Цвіте кермек до заморозків.
"Вона сіється з маленької насінинки розміром як блоха. Ми купуємо кілька пачок насіння, висіваємо в березні, і вона у скринях росте в хаті, в теплі. Коли стає тепліше, ми несемо її в теплицю. Підростає в теплиці, а потім висаджуємо у відкритий ґрунт. Садимо не багато, для своїх потреб. Кольори бувають дуже різні. Фіолетовий, білий, абрикосовий, рожевий, жовтий, лавандовий...", – розповідає Тарас і швидко зриває об'ємні гілки у великий оберемок.
З ним на городі завжди допомагає молодший брат Роман. Хлопець вже п'ятий рік із захопленням слідкує за тим, як росте кермек, і радо ділиться своїми спостереженнями. Каже, що перед дощем треба зривати кожну гілку, яка вже зацвіла, бо після опадів цвіт раптово чорніє. Каже, що рослини з різним кольором цвіту відрізняються також і структурою стебла. Так, найтонше і найніжніше стебло у жовтих квітів. Найгрубше – у фіолетових.
Після того, як квіти зібрані, мама Тараса та Романа пані Галина формує з них красиві букети – збирає різнокольорові гілки докупи, сортує за кольором і розміром. Букети розходяться по друзях і знайомих.
Тарас каже, що вирощувати квіти нелегко, але воно того варте. Це красиво і завжди приносить людям радість.
"Люди завжди посміхаються, коли їм даруєш квіти. Це приємно. Зараз я розмірковую над перспективою зробити це бізнесом, але це непроста справа, в яку треба багато вкладень. І є багато факторів ризику, як от зілля, шкідники, хвороби, погода", – говорить він.
Тарас порівнює кермек з міфічним багатоголовим змієм, адже на місці зірваної гілки завжди виростає нова, ще вища і ще більш пишна. Так триває до глибокої осені, аж поки перші заморозки не знищать теплолюбну рослину півдня. Але вже навесні сім'я Висоцьких знову починає засівати кермек, щоб улітку їх город заряснів яскравими кольорами.
Читати також: Як плести постоли. Показує дід Митрофан із Тоболів