Прокурор Волинської області Максим Киричук розповів Інформаційному агентству ВолиньPost про головні викриття року в області, про те, чому треба час від часу змінювати керівників та як реагує, коли під будівлею прокуратури влаштовують «лежачі» протести.
- Ви займали різні посади у прокуратурі Львівської, Київської та Закарпатської областей. Чим відрізняється робота у прокуратурі на Волині, порівняно з цими областями?
- Робота нічим не відрізняється, підходи в системі одні-єдині. Але відрізняється хіба що на тих посадах, де я перебував. Наприклад, якщо в Закарпатській області я був природоохоронним прокурором, то в мене напрям діяльності був дещо інший, ніж тепер. А загалом, що у Волинській, що в Закарпатській, що в Генеральній прокуратурі – система орієнтована на єдині цілі і завдання, які ставить Закон, Президент України і безпосередньо Генпрокурор.
Будь-які злочинні схеми загальновідомі, вони нічим не відрізняються. Можливо, фігуранти цих справ іншого масштабу. Якщо, для прикладу, беремо Генеральну прокуратуру, то там інші посадовці, іншого рівня. Ці суб’єкти більш складні в процесі документування, доказової бази, а так все однакове.
- В інтернет-просторі збільшується кількість повідомлень про злочини, особливо вбивства, розбої, грабежі. З чим це пов’язано - роботою ЗМІ чи відкритістю правоохоронців?
- Насамперед, із моменту вступу у дію нового Кримінального процесуального кодексу змінилась ситуація із реєстрацією кримінальних правопорушень. Якщо раніше за частиною зареєстрованих заяв та повідомлень про події правоохоронці проводили перевірки та приймали рішення про відмову у відкритті кримінальної справи, то тепер реєструють усі такі заяви як кримінальні провадження і проводять уже не перевірки, а досудове розслідування.
Скажімо, якщо когось образила сусідка і хтось вважає, що це злочин, і пише про це заяву в поліцію. Це реєструють і розслідують. Але це не є злочин. Це є адміністративна, цивільна відповідальність. Відповідно за результатами розслідування таке провадження закриють. І от кількість таких зареєстрованих проваджень нагромаджується в якійсь геометричній прогресії.
Але й правоохоронна система стала відкритішою для людей. Вона в суспільстві шукає підтримку, джерело інформації, шляхи розкриття. Тому більше інформації в інформаційному просторі є про якусь кримінальну діяльність, про роботу правоохоронних органів.
Під час Революції Гідності піддавалася критиці саме правоохоронна система, бо було багато чого не зрозуміло, чому саме так. Тепер же орієнтація всієї системи – щоб людям стало доступніше і зрозуміліше, що відбувається.
На Волині минулоріч злочинів не стало більше, навпаки, кількість зареєстрованих злочинів зменшилася на 9,3% (з 11947 у 2016 до 10834 у 2017 році), просто інформації про них в інформаційному просторі більше.
- Якими перемогами за 2017 рік може похвалитись прокуратура?
- Найбільші перемоги усієї правоохоронної системи у Волинській області, я вважаю, є розкриття злочинних угруповань. Викрити злочинну групу – надзвичайно тяжко. Це є кваліфіковані люди, грамотні, у них є якась злочинна схема. В групу входять 5-6 людей, які мають стійку ієрархію, іноді – з корупційними зв’язками. Минулого року викрили 7 таких груп. Це були і схеми з викрадення автомобілів, і підроблення грошей, і перетин кордону, і збут наркотиків.
Зокрема викрили злочинну групу у складі трьох осіб, які займалися постачанням до Маневицької виховної колонії наркотичного засобу. Навесні викрили трьох волинян, які вчинили шість розбійних нападів, крадіжку з проникненням у житло та підпал житлового приміщення.
Викрили схему умисного ухилення підприємцями від сплати податків. Для цього злочинці створили та придбали низку юридичних осіб та використовували їх реквізити.
- У грудні на Волині викрили злочинне угрупування, члени якого організовували протиправну легалізацію іноземців в Україні. Тоді повідомлялось, що до схеми причетні посадовці міграційної служби та органів місцевого самоврядування. На якому етапі перебуває ця справа?
- Справа перебуває в стані досудового розслідування. Буде надана правова оцінка діям осіб міграційної служби, але це треба провести декілька місяців досудового розслідування, щоб встановити їхню вину або її відсутність.
Пройшло тільки 2 місяці, великий обсяг процесуальних та слідчих дій, тому воно трохи затягнеться в часі. Це були люди, які діяли суто на Волині, розробили злочинну схему, займалися переправленням людей через кордон. В тому числі підроблення різних документів, паспортів.
- Які розкриття не були б можливими без допомоги інших правоохоронних органів?
- Будь-яке розкриття кримінально караних діянь, в тому числі вчинених організованою групою – це комплекс дій всієї правоохоронної системи, просто кожен працює в рамках своїх повноважень. Нема такого, що прокуратура самостійно працює. Це спільна робота на спільний результат, постійна взаємодія усіх правоохоронних органів.
- Під стінами прокуратури час від часу можна побачити небайдужих громадян, які чимось незадоволені, чогось вимагають, влаштовують «лежачі» і не тільки протести. Кажуть, диму без вогню не буває. А що ви скажете про такі акції? Як ви на них реагуєте? Чому приходять ці люди?
- Якщо є конкретні вимоги і претензії до правоохоронних органів в тих питаннях, які належать до нашої компетенції, якщо ми маємо можливості законні, ми стараємось вирішити ці питання. За час моєї діяльності був у нас один випадок, коли прийшло десять людей з приводу земельних питань. Пікетували нас. З конкретною проблемою люди прийшли і хотіли її вирішити. Я з ними зустрівся – ми знайшли шляхи вирішення – і все, питання знялося.
Ті ж, хто тут сидить-лежить – наскільки мені відомо, робили це і до мого призначення на посаду, і вони в мене щотижня на прийомі. При цьому конкретно сформулювати, що і в чому їх не влаштовує – не всі можуть. У них всі не працюють. Всі всіх кришують. Все зле, все недобре. Але в цьому нема конструктиву. Жодних конкретних фактів чиїхось зловживань.
Для мене це дуже боляче. Коли сидять люди, ти їх запрошуєш і запитуєш: «Що ви хочете?», а ніхто тобі чітко нічого не може пояснити. Тяжко зрозуміти позицію. У них нема бачення. Вона сидять, бо сидять. Усім незадоволені в цьому житті. За таких обставин ми їм нічим допомогти і не можем.
Розгляд деяких їхніх звернень уже припинено, бо доводи, викладені у них, вже неодноразово перевірялися в повному обсязі, а у повторних зверненнях відсутні якісь нові відомості чи факти, які потребують додаткової перевірки.
- Юрій Луценко після призначення вас на посаду сказав, що на Волині «своїх поки не можна». Чи стали Ви «своїм» за період перебування на посаді?
- У нашій слов’янській свідомості кум, брат, сват, сестра, добрий товариш породжують якусь певну необ’єктивність. Ви ж розумієте, це менталітет наш слов’янський – «як не допомогти своєму кумові, я ж не можу цього не зробити, я зобов’язаний допомогти душею і тілом».
Тому моє бачення: на кожній керівній посаді в області має бути стороння людина, яка могла би по-іншому подивитись на певні відносини, через іншу призму.
Кумів у мене тут нема, друзів теж, а колеги по роботі – об’єктивно до них ставлюсь, вони до мене також, суто робочий процес, нічого більше.
- У грудні минулого року вам присвоїли класний чин державного радника юстиції 3 класу. Які амбіції у вас у професійному плані? До якої «планки» хочете піднятись?
- Професіонал завжди хоче розвиватись. Нагороди державні, які будуть присвоєні, - це надзвичайно приємно, але мету спеціальну перед собою я не ставив. Час покаже. Треба важко працювати над собою. Якщо твої заслуги будуть оцінені – це позитивно.
- Хотіли б залишитись на Волині, чи спробувати себе в іншій області чи на іншій посаді?
- Важко сказати. Якщо мою роботу керівництво визнає задовільною, до мене буде довіра, то, звичайно, я буду працювати тут. Якщо буде якесь інше бачення – буду, можливо, десь в іншому місці.
Ми люди підневільні і відповідальні перед Генпрокурором, Президентом, суспільством виконувати свою роботу, а як нас оцінять, це вже винятково до керівництва питання. Призначили терміном на 5 років, а там побачимо. Але як показує час, рідко буває, що 5 років працюють на одній посаді, дуже рідко.
- Чому йдуть?
- Якісь є певні прорахунки. Коли людина приходить на посаду, вона бере якийсь вектор розвитку. Після того, напевно, вичерпує себе. Починає неправильно оцінювати якусь ситуацію. Це суто професійно.
Людина завжди рухається і повинна на речі дивитися новим поглядом. З кожним роком ти ті речі сприймаєш зовсім по-іншому і тобі треба давати новий вектор руху для переосмислення.
Це не стосується тільки органів прокуратури, це розповсюджене явище і в інших структурах. Ти досягнув якоїсь планки і вважаєш, що так правильно. Хоча насправді, можливо, воно зовсім неправильно. Треба змінювати час від часу людей, і давати їм поштовх, щоб вони зрозуміли якісь зовсім інші тенденції.
- Чи потрібні прокуратурі реформи, як у поліції?
- Потрібні реформи, але реформи повинні враховувати наявну проблематику в органі й мати на меті зміни на краще, вдосконалення якихось підходів у законодавстві, підходів до виконання якихось певних функцій.
- На Вашу думку, чи необхідно збільшити кількість працівників органів прокуратури?
- Однозначно, треба більше людей. Хто працює в цій системі, це розуміє. Бо прокурори надзвичайно завантажені, дуже великий об’єм роботи, в кожного процесуального керівника, скажімо, по місту Луцьку є по 400 проваджень, вони фізично не здатні виконати нормально роботу, тому що це дуже великий об’єм.
Тільки по кожній справі підготувати банальний лист – це вже два тижні треба.
- Якщо говорити в плані функцій, чи потрібні якісь зміни прокуратурі?
- Я вважаю, що потрібно прокуратурі повернути форму так званого «загального нагляду», тому що масово приходять скарги людей суто на бездіяльність органів різних як державної, так і інших форм власності. Земельні питання, трудове законодавство.
Колись ми ці питання перевіряли, реагували на порушення законодавства, а зараз людині фактично нема куди звернутися. Вона мусить звертатись у судову систему. Судова система є платною. Людина повинна заплатити, скористатись правовою послугою для того, щоб їй правильно склали позовну заяву.
Відповідно суди надзвичайно завантажені, питання не розглядаються роками. Це створює дискомфорт. Колись на це реагували негайно і за тиждень, за два вирішували питання. Зараз людина цього не може собі дозволити. У Верховній Раді є законопроект, з приводу того, щоб повернути прокуратурі частково наглядові повноваження за додержанням законів у трудовій та соціальній сферах.
Я вважаю, це не є погано, це навпаки було би корисно. Тому що дуже багато скарг з приводу того, що роботодавець не виплачує заробітну плату. Для людини, щоб звернутись і отримати цю заробітну плату, треба піти знайти адвоката, отримати у підприємства довідку про заборгованість, звернутись із позовом до суду, піти у виконавчу службу, щоб це стягнути. Це мінімум рік часу. Колись ми це робили набагато швидше.
Якщо ми переслідуємо мету поновлення конституційних прав і свобод громадян, то, звичайно, це потрібно, тому що іншого органу, який міг би поновити їх швидко і якісно, нема. Так, суд поновить, але це термін. Треба законодавчо до цього підходити. Я думаю, що рано чи пізно законодавець дійде до того, що це потрібно.
- У листопаді в прокуратуру приходили депутати міської ради і вимагали вручення підозри в.о. міського голови Григорію Пустовіту. Чому прокуратура цього не зробила?
- Тому що він виконав рішення суду. Його зобов’язання було виконати рішення суду, він його виконав. Вусенко поновили на роботі, виконавча служба відповідне провадження закрила. Якби її не поновили, то відповідно Пустовіт ніс би кримінальну відповідальність. Якби там був безпосередній склад злочину, йому б оголосили підозру.
- На якому етапі перебуває справа Миколи Сорокопуда?
- Досудове розслідування завершене. Там було двоє підозрюваних. Орган досудового розслідування, прокуратура зібрала достатньо доказів і вважає, що вони вчинили злочин. Підозрювані ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження.
Як тільки ознайомляться, обвинувальний акт буде скеровано до суду. І суд поставить остаточну крапку в цьому процесі. Їх звинувачують в отриманні неправомірної вигоди групою осіб.
Вчинення злочину за статтею 368 (частина 3) Кримінального кодексу України, за який передбачений реальний термін покарання – строк ув’язнення від п’яти до десяти років.
- Порівнявши ваші декларації за 2015 та 2016 роки, помічаєш, що кількість готівки збільшилась та тепер збереження не у гривнях, а доларах. З чим це пов’язано?
- Звичайний обмін. Я їх просто перевів у долари за тим курсом, який був. Долар росте, я зараз буду заповнювати декларацію, так само всі залишки на картці переведу у долари і так само буду їх декларувати.
Завдяки Юрію Віталійовичу в органах прокуратури зараз висока заробітна плата, тому працівники прокуратури дуже задоволені. Тому відповідно і будуть в них заощадження. Відповідно є бажання працювати і ефективно виконувати завдання.
- Чи великий потік кадрів, кількість людей, які звільняються?
- Зараз ні. Коли почали платити велику заробітну плату, людина старається і залишається, тому що вона розуміє, що не знайде роботи з такою оплатою. Але така праця і має достойно оплачуватися, тому що, наголошую, навантаження на нас велике, відповідальність перед державою і людьми теж величезна, і ми розуміємо, задля чого вкладаємо ці зусилля.
Розмовляла Наталя ХВЕСИК