«Годлевські закінчуються», – так бойовий офіцер, а ще історик-краєзнавець Сергій Годлевський висловився на запитання «Першого» про бусифікацію. Як оцінює роботу ТЦК на Волині і заяви частини чоловіків про порушення їхніх прав? Годлевський, який пішов воювати по повістці у 2015 році, а в лютому 2022 року вистояв кількагодинну чергу у військкоматі, щоб його взяли на війну, порівнює проблему з бусифікацією із тим, як мобілізовували чоловіків за часів ОУН-УПА. Каже, для дотримання прав ще настане час.
Що думаю про бусифікацію? У лютому два роки тому я стояв 2 години в військкоматі, шоб потрапити у військову частину, бо напряму попасти було неможливо. І тоді біля військкомату були потоки: їхали чоловіки з-закордону…
На превеликий жаль, є 200, 300, 500, яких не можуть найти і не знають, де вони. Звичайно, війна потребує своїх жертв, свою плату. Може, це не скромно так казати, але Годлевські закінчуються. А цю державу треба захищати. Але, напевно, якщо хтось переховується, не хоче йти, йому не можна навіть повістку вручити, то отак… Пізніше ми розберемося, що правильно, але цих людей треба просто взяти. Нас не виловлювали по вулицях, бо ми самі йшли. А чому не хочуть йти? Так, можна загинути, можна дістати каліцтво, інші травми. Не всі до цього готові. Але треба просто мати вищу ціль. Яку? Я скажу просто: «Ми захищаємо свою цивілізацію, свій образ життя».
Тільки десь зараз мені дійшло, що означає перша ознака чи преамбула Декалогу українського націоналізму. «Я дух одвічної стихії, що постав на грані двох світів, - творити нове життя, - і далі по тексту, - Здобудеш українську державу або згинеш в боротьбі за неї». Тоді в ОУН не мали такої великої демократії. Вони приходили і казали: «Василю, Іване, Петре, завтра в лісі маєте мати на 3 дні харчу, тому шо будем захищати Україну. (І хлопці йшли в УПА). А ти, Маринко- Катеринко, маєш напекти хліба. І покласти там, бо хлопцям треба їсти». Напевно, то є недемократично і не зовсім етично, і не зовсім гуманно. Але то їхній фундамент, закладений настільки сильно, що ми, перебуваючи під радянською окупацією, не перетворилися на Білорусь.
Повна версія розмови з бойовим офіцером-прикордонником ТУТ