Бойова медикиня Аліна Михайлова розкритикувала пільгові річні контракти в Збройних силах України для 18−24-річних добровольців. На її думку, держава зараз ігнорує потреби тих, хто воює з 2014-го чи з перших днів повномасштабного вторгнення, натомість пропонує новим контрактникам високі виплати та бонуси.
Відповідний пост Михайлова опублікувала на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість того, щоб гідно оцінити тих, хто вже стоїть у строю, хто ризикує життям із 2014 чи 2022 року, держава просто ігнорує їхні потреби. Ті, хто з перших днів війни взяли в руки зброю, відклали життя на потім – сьогодні виявилися за бортом. Їхня лояльність сприймається як належне. Їхнє мовчання – як знак згоди», – пише Михайлова.
Вона наголошує, що багато військових раніше не отримували зарплатню за місяці служби, деякі досі не отримали належних виплат за поранення та змушені судитися за компенсації для родин загиблих побратимів. Натомість влада знаходить мільярди, щоб залучати нових бійців фінансовими заохоченнями.
«І це не просто несправедливість. Це дискримінація.
Цим наказом підмінюється сам сенс військової служби в воюючій країні. Це більше не про захист країни, це про вигідний контракт. Бізнес. Робота з високою зарплатою. Можливо, це нормально для іншої країни, де армія – це просто черговий кар’єрний вибір. Де ти свідомо підписуєш контракт, отримуєш виплати, соцзахист і в будь-який момент можеш вирішити – лишатися чи йти. Але тут не та ситуація. Тут не контрактна армія мирної держави. Тут війна за існування країни», – обурюється медикиня.
Вона нагадує, що у 2014-му добровольці йшли на фронт у шльопанцях, у 2022-му — залишали цивільне життя та брали до рук зброю, бо розуміли, що це їхній обов’язок. Тепер же підхід до армії кардинально змінився: військову службу подають як «ринок праці», але без гарантій для тих, хто воює роками.
«Чим принципово відрізняється людина, яка підписала контракт на рік і отримала всі плюшки, від її побратима, який прийшов на місяць, рік, п’ять років раніше? Одного чекає зрозуміле майбутнє: послужив – заробив – отримав освіту – пішов далі. А інший живе у невідомості. Його єдиний «вихід» – важке поранення, смерть або самостійний пошук шляхів демобілізації.
Влада не відчуває і не відстрілює, що все військо сьогодні тримається на тимчасово живих добровольцях і 55+ річних дідах піхоти які по пів року-рік живуть в землі. Сплять в землі, їдять в землі, справляють нужду в землі і тримають цю землю. На тих, кого війна не питала, чи готові вони. Вони просто взяли зброю й пішли. І ці люди мають право на більше, ніж просто «спасибі» й надбавку в 1000 гривень.
Якщо вже армія стала контрактною і питання мотивації перевели в площину фінансів, то де надбавка за вислугу років? Не смішна подачка в тисячу гривень, а реальна, мінімум 50%+».
Михайлова також висловилася щодо провалу мобілізації, зазначаючи, що проблема — навіть не в ухилянтах, а у корупції в ТЦК, медкомісіях та відсутності реальних реформ.
«Найгірший удар по комплектуванню ЗСУ завдали не ухилянти, а корумповані комісари та лікарі, які штампували рішення за гроші.
І найбільша проблема армії сьогодні в тому, що її проблемами керують люди, які не знають, що таке війна. Ті, хто бачить рішення у дарунках телевізорів і чайників для поранених в госпіталях. Ті, хто сприймає військових як ресурс, а не як людей. Бо знаєте що? Тими, хто вже в строю, можна не перейматися. Вони нікуди не дінуться. Вони вже там», – додала медикиня.