Волинські лісівники впевнено тримають лідерство у реалізації «мільярдної» програми Президента України з посадки дерев. Нині Волинське ОУЛМГ посідає друге місце з-поміж решти обласних управлінь. Водночас, лісівники зізнаються – є досить суттєві і проблемні нюанси в роботі.
Про це в розмові для газети “Природа і суспільство” розповів начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко, повідомляє пресслужба лісівників.
– Від початку старту президентської програми щодо масштабного залісення території України лісівники Волині посадили вже понад два мільйони шістсот тисяч саджанців лісових деревних порід на загальній площі у 462 гектари. Волинські підприємства першими з-поміж інших посадили мільйон дерев. А зараз стабільно утримуємо гарні позиції, – зазначає начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко.
– Дуже активно працюють у цьому напрямку Маневицький, Камінь-Каширський, Любомльський, Ківерцівський та інші наші держлісгоспи. До речі, відбувається не лише залісення територій, а й озеленення населених пунктів – вулиць, парків, зон відпочинку у містах, селах та селищах. Ми повністю забезпечені садивним матеріалом. Задля масштабного залісення у нас наявний запас насіння головних лісотвірних порід сосни і дуба на випадок «неврожайних» років, так як на одному з підприємств функціонує банк насіння.
Однак, у нашій роботі є один великий нюанс. Всі заходи, що зараз проводимо – це фактично лісовідновлення. Майже всі сіянці посаджені у місцях, де ведемо господарську діяльність – на ділянках суцільних, санітарних і так далі рубок. До речі, ці всі поточні залісення ми планували почати вже навесні 2022 року. Однак, через старт президентської програми вирішили не відкладати. Тим більше, погода сприяє.
– Чи активно у громадах Волині виділяють землю під реалізацію програми створення нових лісів на площі 1 мільйон гектарів?
– Були з цього приводу численні зустрічі з обласним керівництвом, Держгеокадастром, головами міських, сільських, селищних територіальних громад, райдержадміністраціями та районними радами. Однак, поки результат виявився доволі скромним. На сьогодні всі громади Волині виділили під створення лісів лише 69 гектарів площ. Це мізерна цифра, якщо брати до уваги загальну площу нашої області.
Саме тому, ми зараз вирішили власним прикладом переконати громадян у корисності та позитиві масштабного озеленення. Тому так активно відбуваються всі ці акції з посадки дерев у містах, селах та селищах. Залучаємо якомога більше колективів, учнів, працівників підприємств, установ та організацій. Акції масштабні та масові. Волиняни люблять долучатися до справи посадки лісу. У нас за одну лісокультурну кампанію раніше було більше 10–12 тисяч людей. Приємно, що серед учасників акцій багато молоді. Є люди діла, підприємці – беруть участь цілими компаніями. Цікавий досвід маємо, наприклад, із колективом магазину меблів «Дубок». Вони ще влітку запустили рекламну кампанію, що з кожної тисячі продажів посадять 1 дерево. Так дуже швидко назбиралося на посадку 40 тисяч – уже реалізували задум у рамках президентської програми.
Ми намагаємося залучити підприємців якомога активніше. Розіслали листи-пропозиції керівникам та колективам найбільших приватних підприємств області. Маємо підтримку, тим більше, що з них – лише час та бажання попрацювати, всім необхідним забезпечують лісівники.
Є ідеї щодо залучення до справи відомих особистостей. Не лише зараз долучаємося активно, напрацьовуємо оригінальні проєкти вже на весняну лісокультурну кампанію-2022. Не стану наперед розкривати всі задуми – ви побачите це публічно.
Тож таки сподіваємось спільними зусиллями переконати громади піти нам на зустріч. Ось, днями, провели чергову координаційну нараду за участю обласної влади, голів РДА, райрад, територіальних громад.
Читайте також: Волиняни долучилися до масштабної всеукраїнської акції зі створення лісів
Держлісгоспи області виділили під масштабне залісення понад 300 га власних земель. Уся ця земля є, ми теж працюємо на ній. Це колишні сінокоси, зарослі біогалявини тощо. Цю землю ми вже частково, наскільки можливо, використовуємо. Однак, задля реалізації програми Президента її все ж таки замало. До того ж, відсоток рубок, порівняно із минулим роком, у нас зменшився.
– Які породи найчастіше садите?
– Традиційно – ті ж, що притаманні нашому регіону. Це переважно саджанці дуба та сосни звичайної. Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то переважають тут традиційно для нашого регіону саджанці сосни. Проте, залежно від умов місцевості, створюємо максимально складні змішані лісові культури з посадкою реміз й створенням уздовж автошляхів протипожежних бар’єрів і узлісь. Для цього ми разом із посадкою дерев головних порід, проєктуємо садіння таких дерев і кущів, як: береза, вільха, ялина, липа, модрина, чорноплідна горобина, яблуня лісова, груша, алича, спірея й інші, загалом, понад 20 порід.
– Ліси Волині за останні роки дещо постраждали від посухи й шкідників. Чи вплинуло це на втілення у життя «мільярдної програми»? І яка ситуація зараз?
– Найбільш кризовий період у нашій області був у 2017–2018 роках, коли комахи-шкідники уразили близько 30–40 тис. гектарів лісових угідь. Найбільше постраждала саме сосна звичайна. Ми тоді першими забили на сполох та взяли на себе всю відповідальність за наслідки. Було багато критики. Але зараз, коли правильність тих рішень стала очевидною, можемо впевнено констатувати: осередки прибрали, ділянки відновили – ліс там буде.
Нині завдяки нашим зусиллям і комплексу природних чинників проблема пішла на спад. Але є один дуже важливий момент. За радянських часів ліси Волині, як і всієї України, засаджували монокультурами. На Волині це була сосна звичайна.
Акцент на створення складних змішаних насаджень практично не робився, в силу певних об’єктивних причин (термінове відновлення лісових насаджень практично повністю розладнаних у результаті безконтрольної заготівлі кращої деревини для відбудови народного господарства та ін.). І в результаті шкідник нищив фактично суцільні соснові ліси. Якщо ж у лісі є різноманіття, один і той самий вид комах не зможе пошкодити одночасно дуби, сосни, ялини та граби. Це той самий справжній біологічний бар’єр. Саме тому, під час майбутньої акції ми теж будемо робити акцент на максимальному поєднанні різних деревних порід.
Поекспериментуємо й з інтродуцентами і так званими інвазивними видами – дубом червоним, павловнією, модриною європейською, горіхом чорним. Так, ми розуміємо, що у нашому природному середовищі це певні «чужинці». Однак ми серйозно розглядали й варіант масової посадки «чужинців» при загибелі або пошкодженні більшої кількості наших соснових лісів. На щастя, цього не сталося.
Клімат на Поліссі теж практично стабілізувався. За останні два роки рівень ґрунтових вод піднявся. Звісно, коли дерево має достатньо вологи для життя, воно і менше хворіє, і менш уразливе до шкідника. Тому ми оптимістично дивимось у майбутнє.
– Кілька років тому лісівники Волині проводили конкурс на кращі проєкти дендропарків і скверів. Недавно у ЗМІ також була інформація про флешмоб зі створення зелених зон біля закладів освіти. Садили родинні парки, зокрема, у Луцьку на честь загиблих Героїв. Вважаєте таку практику результативною? Потім ці насадження хтось доглядає?
– Однозначно це позитивний досвід. Навіть більше – це найкращий спосіб долучити людей до справи озеленення і прищеплення відповідальності за створене. Ми співпрацюємо в цьому напрямку переважно з волонтерськими групами та громадськими організаціями, які реально працюють. Вони не просто дбають про те, що створюють, а й коли виникають випадки вандалізму, першими про це висвітлюють і закликають бути людьми.
Поруч шкіл такі насадження теж ростимуть – і дітям, і вчителям це потрібно. Щодо конкурсу проєктів дендропарків і скверів. Так, ми двічі його проводили. Перший раз – серед школярів. Наступного разу організували масштабніше і залучили цілі громади. Найвдаліше реалізовано зелений проєкт-переможець у смт Маневичі. Чому кажу найвдаліше? Тому що там про цей сквер дбають. І ми при виборі переможця враховували цей чинник.
Нас так часто запитують про згаданий конкурс, що вже починаємо думати про його продовження. Надходили дзвінки навіть із інших областей – людям цікаво. А для нас важливо долучатися до створення зелених зон.
Останнім часом лісівники практично нічого не роблять винятково для себе. Рекреаційні пункти, лісові дороги, створення нових лісів – ми всюди йдемо назустріч громадам. Тож сподіваємося на взаємність та співпрацю.