4 грудня минає перший рік діяльності Луцької районної ради 8-го скликання. Яким він був – звітують обранці громад району.
Які функції повинна мати районна рада для контролю за громадами, чи погоджується із підходами у використанні майна, чи потрібні депутатам фонди для допомоги людям і яка ситуація із захворюваністю на рак молочної залози серед жінок – розповів депутат райради, лікар-онколог Юрій Романішин, – йдеться на сайті Луцької райради.
- Юрію Семеновичу, Ви вже не вперше депутат районних рад. Розкажіть про свій депутатський досвід.
- Починаючи із 2006 року, я тричі був депутатом Ківерцівської районної ради, і зараз – депутат Луцької районної ради. Я живу в Ківерцях і мені не байдуже, що відбувалося у тодішньому Ківерцівському районі, а зараз – у Луцькому, частиною якого став Ківерцівський.
Можу сказати, що депутатом Ківерцівської райради було цікавіше працювати, адже ми мали більше повноважень, можливостей та депутатських обов’язків. Після реформи децентралізації і створення нового району Луцька районна рада має поки що дещо обмежені повноваження, що відображається на роботі депутатів. На жаль, функція районних рад зараз у підвішеному стані. Бачу, що народні депутати, зокрема В’ячеслав Рубльов, працюють над новими законом, який, надіюся, виправить цю ситуацію. Вважаю, що оскільки районні ради існують, то вони повинні виконувати більше функцій.
- А які саме функції, на Вашу думку, має виконувати районна рада?
- От візьмемо територіальні громади. На мою думку, їхня діяльність в деякій мірі безконтрольна. Адже маючи «своїх» депутатів, голова ТГ може робити що завгодно – закривати соціально важливі об’єкти, наприклад, причому цілком законним шляхом.
І тут було доречно, аби районна рада здійснювала не те що контроль, а нагляд за діяльністю територіальних громад, з можливістю призупинити на якийсь короткий термін певні рішення місцевих голів чи рад. Адже прокуратура зараз позбавлена функції нагляду, тому вона, як і поліція, реагують вже по факту звершеного порушення, часто із запізненням.
- А хіба суть реформи децентралізації не була у тому, щоб передати максимальну кількість повноважень на місця, громадам?
- Я не кажу про те, щоб забрати повноваження, але хтось має здійснювати ревізію рішень, розпоряджень голів громад без суттєвого втручання, але за потреби, коли в громаді відбуваються незрозумілі речі, районна рада могла б вчасно втрутитися та припинити свавілля.
Бо як я бачу зараз ситуацію, то голови громад роблять що хочуть, мають повну владу і ми перебуваємо у небезпечному вакуумі – в періоді безконтрольної діяльності голів громад.
- На сесіях Луцької районної ради відчуваєте яскраву розбіжність у поглядах депутатів, які представляють різні політичні сили?
- Це відчувалося на перших сесіях, бо до депутатського корпусу увійшла чимала кількість молодих депутатів. Я теж, коли вперше став депутатом, мав амбіції, думав, що гори зверну… Але коли вчитуєшся у законодавство, ближче знайомишся із нюансами роботи органів місцевого самоврядування, розумієш, що не усе можна вирішити, маючи лише бажання та амбіції. Думаю, що і наші молоді депутати теж це зрозуміли і зараз сесії проходять спокійно.
- Як можете підсумувати перший рік роботи Луцької районної ради нового формату?
- Мені імпонує, як голова Олександр Омельчук зумів об’єднати депутатів, налагодити роботу ради, сформувати апарат, ефективно розпоряджатися коштами та майном.
- До речі, а яка Ваша думка про підходи ради до майнових питань? Не усім громадам подобається...
- Якщо говорити про приміщення військкомату у Рожищах, де начебто мала бути амбулаторія, то воно ж нікуди не дінеться, залишиться yа території громади. Ці приміщення будувалися не за кошти місцевих громад, і раз це майно зараз належить району, то ми маємо не тільки юридичне, але й моральне право ним розпоряджатися. Така ж ситуація із терапевтичним відділенням у Горохові.
Ми ні в кого нічого не забираємо. Ми розпоряджаємося тим майном, яке є комунальною власністю районної ради. І наше право виставляти його на аукціон, здавати в оренду…
- Голова Луцької районної ради Олександр Омельчук наголосив, що у разі продажу терапевтичного корпусу у Горохові з аукціону, буде створений депутатський фонд для допомоги людям.
- Це чудова ініціатива, навіть попри те, що функції районних рад невизначені. У Ківерцівській районній раді теж був невеликий депутатський фонд – 3 тисячі гривень в квартал на депутата, але люди зверталися за допомогою і ми її надавали. Увесь свій депутатський фонд я віддавав для лікування онкохворих.
- Які рішення райради за рік, що минає, вважаєте найефективнішими?
- Майнові. Я цілком підтримую загальну позицію районної ради у підходах до раціонального та ефективного використання майна.
- Чи були у Вас депутатські запити чи звернення?
- Я не люблю працювати для галочки. Тому якщо маю якесь звернення від людей, то намагаюся його якнайшвидше вирішити, а не реєструвати в районній раді для піару.
- Яким хочете бачити Луцький район до кінця каденції?
- Процвітаючим, звісно. Польща почала активно розвиватися після адмінреформи. Думаю, що і Україну це чекає. Розпочата децентралізація – подія, яку ми оцінимо за трохи часу лише з позитивної точки зору.
- Поговорімо про Вашу роботу як лікаря-онколога. Яка статистика захворюваності на рак молочної залози?
- Відсоток захворюваності та смертності від раку молочної залози займає одне з перших місць серед жінок у світі. Це дуже серйозна проблема.
На Волині на 100 тисяч жінок онкозахворювання грудей діагностують у 50-55. Раніше показник був на рівні 45, але з кожним роком кількість збільшується.
В основному рак грудей виявляють у жінок старших за 50 років, але є випадки, коли діагностують і у 25 років, що пов’язано переважно із спадковістю.
- Рак молочної залози виліковний?
- Якщо жінка звернеться на першій стадії захворювання, то у 95% випадків вона може вилікуватись. На другій стадії – шанси 75%, на третій стадії – 50 на 50.
Тому, вкотре нагадую жінкам проводити самообстеження. Після 20 років кожного місяця в середині менструального циклу жінка повинна пропальпувати груди за часовою стрілкою круговими рухами, а у разі виявлення будь-яких змін у грудях звертатися до лікаря.
До речі, жінкам віком від 40 до 50 років треба проходити мамографію раз на два роки, після 50 років – щороку. Мамографію держава оплачує після 40 років.
- А чому рак молочної залози найчастіше діагностують у старших жінок? З чим це пов’язано?
- Молодий організм краще справляється… З віком організм гірше реагує на погану екологію, стреси та інше. Частіше утворюються онкогени, а імунна система не в змозі виправити «поломки» в організмі, що призводить до утворення злоякісних клітин. Серед науковців є навіть така думка, що рак – це логічне завершення життєдіяльності кожного організму. Якби не інфаркти, інсульти, інші хвороби, в організмі рано чи пізно відбулися б патологічні зміни, які призвели б до злоякісного захворювання. Зважаючи на різноманітність онкологічної патології, якась логіка в тому є. Є таке поняття, як число Леонарда Хейфліка. Цей вчений підрахував, що кожна клітина може ділитися десь 50-54 рази і відмирає, а ракова клітина – «безсмертна», може ділитися безкінечно.
- Знаю, що населеними пунктами періодично їздить пересуваний мамограф, який обстежує жінок…
- Так у нас є такий автомобіль з мамографом, який обстежує жінок безкоштовно. Він їздить постійно: по селах, організаціях, якщо є замовлення.
До речі, усі жінки, які мають направлення від сімейного лікаря, проходять мамографію та отримують консультацію мамолога у нашому центрі онкології безкоштовно, а для діагностики маємо хорошу базу. Завдяки нашому директору Юрію Малімону суттєво зміцнилася матеріально – технічна база закладу: маємо все необхідне діагностичне обладнання, - комп’ютерні томографи, дороговартісний УЗД-апарат, ендоскопічне обладнання… Ми працюємо з особливими хворими, на яких держава не повинна шкодувати грошей. Наші пацієнти повинні отримувати сучасне лікування, самотужки далеко на всі можуть пройти навіть сучасне обстеження. На сьогодні багато хіміопрепаратів надаються пацієнтам безкоштовно, їх закуповує держава.