Вдова загиблого військовослужбовця з Гіркої Полонки Ігоря Столярука Анжела зареєструвала петицію про присвоєння звання "Герой України" її загиблому чоловіку.
Жінка розповіла в інтерв'ю Суспільному, її чоловік захищав Україну з 2014-го року. Усі ці роки, скільки воював, при його службі, командуванні, жоден хлопець не загинув. Завжди коли він їхав, то казав: "Я не їду туди вмирати".
У 2021 році Ігор Столярук воював у складі 128 окремої Гірсько-Штурмової Закарпатської бригади. Брав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. За словами Анжели Столярук, у свої 39 років чоловік був ветераном війни, за сумлінну службу, мужність та героїзм, нагороджений численними грамотами та нагородами.
"Було в нього багато грамот, але багато й не привозив, бо було що речі погоріли й документи погоріли. А цю "За службу" зберіг, привіз. Він дуже був нею задоволений", – каже дружина.
З початком повномасштабної війни Ігор Столярук пішов воювати у складі 14 бригади Імені Князя Романа Великого. Свій останній бій прийняв 7 серпня 22-го року поблизу населеного пункту Яковлівка на Донеччині. По українських воїнах вдарив ворожий танк, Ігор поліг, прикривши собою двох побратимів. Хлопці вижили, — розповідає Анжела.
У чоловіка залишився син. Для нього, – каже Анжела, – після закінчення війни планував збудувати хату:
"Він дуже гордився, що в нього син. При народженні Ігор був під Артемівськом, ми хлопчика Артемом назвали. Він казав, якщо щось станеться, то бережи сина. Він дуже схожий на Ігоря і ззовні, і характером".
Підпис петиції Президенту України про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) Ігорю Столяруку триватиме до 20 квітня. Станом на 30 січня петиція набрала понад дві тисячі з 25 тисяч необхідних голосів. Підписати її можна – тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинув за кілька днів до повернення додому. Історія багатодітного Героя Євгена Головчака
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.