Як бути корисним для України та суспільства? Що таке справжній патріотизм?
Про це говорили під час круглого столу у луцькому Коворкінгу змін. Захід організували волонтери політсили «Голос», - пише Волинь24.
Хто такий патріот
Історик і громадський діяч Сергій Годлевський навів своє визначення патріота.
«Це людина, яка поважає і цінує традиції держави, у якій живе, та знає історію», - сказав краєзнавець.
Головне, на його думку, що ідентифікує патріота, це жертовність. А любов до України, вважає лектор, питання дуже риторичне.
«Як ви думаєте, Віктор Медведчук любить Україну? А Ринат Ахметов? Люблять. Бо якщо від них забрати Україну – вони лишаться нулем без палички», - наводить приклад Сергій Годлевський.
Так само і патріотизм Ігоря Коломойського, на думку історика, який проявився у 2014 році під час формування добровольчих батальйонів, це «лише спроба захисту від агресора власних бізнесів в Україні»
«Тому в них теж своя певна любов. Але це не та любов, про яку ми говоримо, то, швидше шароварщина», - вважає він.
Лектор навів приклад іншого патріотизму, який полягає у любові до порядку та підвищеному почутті відповідальності.
«Я розглядаю архіви СБУ періоду діяльності ОУН-УПА. Справи стандартні, але був один випадок. У Горохівському районі взяли у полон одну із зв’язкових УПА. Це був 1952 рік, їй тоді було 18 років. Вона цілий місяць перебувала у бункері УПА одна, бійці пішли на завдання і не повернулися. Тоді дівчина написала записку, що була вимушена взяти 2 шматки мила у бункері без дозволу, бо не було в кого спитати. Та пообіцяла повернути при нагоді», - вражений такою надмірною відповідальністю зв’язкової УПА історик.
Наводячи приклад жертовності як основної ознаки патріотизму, Годлевський згадує події 2013-2014 років. Нагадує, що «Володимир Путін мав дійти до Одеси, але це мало відбутися в 2015 році під час чергових виборів. Втім, стався Майдан, і у Кремлі ніхто не розрахував, що буде такий сильний добровольчий і волонтерський рух».
«Саме завдяки цій жертовності українців у 2014 році і вдалося врятувати південь і схід України від цілковитої окупації», - сказав історик.
«Не завжди ті люди, які на всі державні свята ходили у шикарних вишиванках, пішли виконувати свій обов’язок в 2014. В певний момент хтось робить певну роботу. Це і є патріотизм», - каже Сергій Годлевський, що вишиванка – не завжди ознака патріотизму.
Без мови не буде культури, а без культури – патріотизму
Сергій Годлевський дивується, що сьогодні знову стоїть питання української мови.
«Наше мистецтво дуже багате, і коли наклали квоту на російську музику, виявилося, що у нас багато класних гуртів. І жили якось без «Сватів», почало щось виникати українське. Але сьогодні чомусь знову стоїть питання української мови. Отже, це основа української нації», - вважає він.
Лектор вважає, що в українців є почуття меншовартості. Та наводить приклад, коли між собою українці говорять українською, а коли до них звернуться російською – відразу переходять на іноземну.
«З поляками теж намагаються «пшекати», аби їм догодити», - спостерігає історик.
«То може це навпаки ознака високого інтелекту українського народу? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина», - заперечив таке судження один із учасників дискусії.
Годлевський пригадав, що колись ходив вулицями Радянською, Леніна і Карла Маркса у Луцьку. Але свого часу назву змінили на Лесі Українки, і виросло ціле покоління українців, яке ходить вулицею Лесі Українки, і навіть не знає, що там була Радянська.
«Я пам’ятаю, який спротив був у Луцьку, щоб перейменувати Червоноармійську на Героїв УПА, а Суворова на Степана Бандери. Які злісні йшли листи: «Как ви маглі?», - пригадує історик.
Лектор розповідає, що один ветеран, обвішаний медалями та орденами, прийшов і сказав, що йому в страшному сні не могло наснитися, що він все життя боровся з «бандерівцями», а вмирати доведеться на вулиці імені Степана Бандери.
Патріотизм ризикує знову стати немодним
Історик Сергій Годлевський висловив стурбованість з приводу того, що мода на патріотизм проходить. Знову стає модно бути «крутим», «косити від армії», уникати відповідальності за свої вчинки завдяки впливовим зв’язкам. А з тих, хто, не дивлячись ні на що, продовжує виконувати свої громадські обов’язки, починають насміхатися.
Зрештою, учасники коворкінгу дійшли згоди, що громадянин і патріот – це різні речі. Чудовий громадянин, який поважає закони, платить податки і сумлінно працює – це ще не патріот. Патріот – це дещо більше, це та любов та жертовність на благо України, про яку говорили із самого початку.
Організатори кажуть, Коворкінг змін продовжить працювати і після виборів, як майданчик для пошуку однодумців, формування креативних ідей, пошуку спільної мети та можливостей для самореалізації.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.