Іван Мирка відомий волинянам як революціонер, «самооборонівець» та найбільш відкритий чиновник Волинської ОДА. Саме за час його керівництва департаментом інфраструктури відремонтували дорогу на Львів та Володимир-Волинський. Саме він з однодумцями ініціювали наведення порядку на набережній Світязя, де вже зараз завершуються ремонтні роботи дороги та почалося каналізування туристичного району.
Нині він очолює Волинську організацію Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Як так сталося, що він «проміняв» дороги на політику та чому пішов саме у команду Петра Порошенка – дізнаємося у Івана Мирки.
– Ваша робота в департаменті інфраструктури збіглася у часі із президентством Петра Порошенка. Протягом чотирьох років ви бачили, як змінюється дорожня мережа на Волині. То якою вона стала?
– Я дійсно отримав дуже цікавий департамент у роботу. Не секрет, що все своє життя з дитинства я провів на дорозі (мій батько був дорожником, і я постійно їздив із ним по роботі), тому найбільше мене цікавили, звичайно, дороги і дорожня реформа. Автошляхи перебували в поганому стані, і проблема полягала не в тому, що не вистачало коштів, – потрібно було змінювати систему управління.
Усе кардинально змінилося. Змінився той, хто ці дороги робить, і той, хто розпоряджається коштами. Ще тоді я говорив, як і багато інших, що дороги мають стати національною ідеєю, а ті, хто ними займеться, – національними героями.
Відомо, що на реформу пішло 3 роки, але Президент через митний експеримент, через свою вертикаль – облдержадміністрації, одразу взявся за дороги не на жарт. Волинь була однією із тих областей, де впроваджувався цей експеримент і він був ефективним.
Наша область має декілька основних доріг, які на той час потребували, а деякі ще досі потребують ремонту. Це Луцьк – Львів, Луцьк – Володимир-Волинський, Луцьк – Ковель, аж до кордону з Білоруссю, дорога від Луцька до Маневич та Любешова, і до Києва.
– З названих вами напрямків не всі ще відремонтовані?
– Так, не всі. Митний експеримент запрацював у 2015 році, і кошти надійшли тільки під кінець року. Першою ми почали ремонтувати дорогу на Львів і для цього залучили усіх можливих фахівців. Це була найбільш «вбита» дорога.
Щоб ви розуміли, наскільки змінилося фінансування ремонту доріг, наведу вам деякі цифри. Наприклад, у 2014 році з державного бюджету було виділено 112 мільйонів гривень на волинські дороги. У 2015 році – 120 мільйонів. У 2016-му на дороги було витрачено вже більш як 500 мільйонів гривень. Це колосальні гроші, які треба було швидко і правильно використати. Ми це зробили, і так з’явилась дорога з Луцьк на Львів. Після якої ми одразу розпочали ремонтувати великими темпами з досвідом та розмахом дорогу на Володимир-Волинський. Те, що відбулося, я називаю дорожнім бумом на Волині.
У 2017 році ми отримали рекордну суму на дороги – більш як 900 мільйонів гривень, а з 1 січня 2018-го набув чинності вже закон, який стосувався не лише експериментальних областей, а всієї України. Завдяки ньому у 2018 році Волинь отримала 1,3 мільярда гривень на будівництво доріг.
Зараз ремонтується дорога на Ковель, на черзі – інші напрямки.
Я вважаю, що дорожня реформа – одна із найкрутіших, а щоб її втілити, Президент не чекав 2018 року, він почав з експерименту, і те, що зараз Волинь має відремонтовані дороги, – виключно його заслуга.
– Певно, найбільш болючим питанням для вас була набережна біля Світязю. Чому ви так активно наполягали на її розбудові?
– Загалом Шацьк-курорт передбачає багато речей: дорожню інфраструктуру, екологію, мінеральну воду, майданчики для інвестицій, збереження природного мікроклімату та зменшення антропогенного навантаження…
У департаменті інфраструктури і туризму, який я очолював, створили спеціальну Програму розвитку туризму та рекреації Волинської області до 2020 року. Для багатьох вона здавалася нездійсненною та незрозумілою, але вона не була фантастичною. Ми просто усі європейські принципи перенесли на волинській рівень і почали з нашої перлини – з Шацьких озер.
Якщо там є свердловина з мінеральною водою, отже, її треба дослідити; якщо є сапропель і торф – значить, їх теж треба дослідити і використовувати для того, щоб лікувати людей.
На жаль, обласна рада, яка перебуває в опозиції до нинішньої влади, зробила все для того, щоб ця програма не запрацювала. Погано, звісно, бо це не є забаганкою конкретно мене чи якоїсь іншої людини. Це те, що Волинь може використовувати для залучення інвестицій та розвитку туризму.
Мінеральна вода, сапропель, торф, водойми – це лише частина того, що можна розвивати, бо без каналізування, очисних споруд, вивезення сміття Шацьк-курорт не має майбутнього, він просто перетвориться в Аральське море (сміється, – авт.). Обласна адміністрація доклала багато зусиль, щоб очисні споруди були запроектовані і там нарешті почалося їхнє будівництво.
А дорогу в селі Світязь, яка вже отримала назву «світязька набережна» з тротуарами для пішоходів, парковкою, велодоріжками я називаю роботою всього мого «життя» в департаменті.
– Після звільнення з ОДА, попри непорозуміння із головою Олександром Савченком, який часто вас критикував, ви чи не одразу очолили волинську «Солідарність»…
– Так сталося виключно через те, що у президентської вертикалі до мене є довіра, тому я вирішив приєднатися до цієї команди. Крім того, це був для мене новий досвід, а протягом свого життя я завжди намагався відкривати для себе нові грані: нові технології, нове будівництво, новий бізнес…
Цього разу новим у моєму житті стала політика, бо робота в департаменті – це добре, але, мабуть, мені треба було піти в політику, щоб організовувати і втілювати більш масштабні проекти.
Хоча, якщо чесно, то після звільнення з департаменту я був готовий пересісти на каток і працювати у справі, якою займається моя родина, але довіра до Президента в мені перемогла, і зараз я очолюю волинську «Солідарність».
– Щодо змін в Україні, які зачепили багатьох. Чималого розголосу набуло розмитнення «євроблях». Що ви думаєте про цей закон? Це вихід із ситуації, що склалася, чи все ж – тиск на власників таких авто?
– Стосовно цього закону мною володіють різні думки, різні джерела б’ють у мені. Знаєте, це нагадує 8 березня. Спочатку зробили жінкам свято, а зараз хочуть його забрати, що одразу дає негативний ефект.
Мені невідомо, звідки взяли механізм і формули нарахування за розмитнення, але я вважаю справедливим той факт, що чим новіша машина, яка придбана за кордоном, тим дешевшим має бути її розмитнення. Українці ідуть до розмитнення автомобілів своїм шляхом. Пройде кілька років і цей процес не буде вже таким страшним і затратним, як зараз.
– Не можемо оминути ще одну важливу в житті України подію – отримання Томоса та створення ПЦУ. Багато хто каже, що Томос – це передвиборчий крок Петра Порошенка…
– Хіба Володимир Великий, коли хрестив Київську Русь, робив щось заради якихось політичних дивідендів чи спеціально затягував час, щоб запровадити християнство?! Якби він цього не зробив, то б не було нашої держави.
Як князь Володимир хрестив і прагнув появи нашої церкви, так і зараз Україна потребувала її єдності. Особливо гостро це питання постало 2014 року, коли Росія вторглася на територію України.
Пригадайте, бо, може, хто забув, як з того часу почали поводити себе священики Московського патріархату?! Та вони ж померти достойно не давали і бути похованим…
Стосовно РПЦ не повинно бути взагалі ніяких ілюзій: це російська політична організація в Україні. І добре, що це розуміють священики, які переходять з Московського патріархату до Православної церкви України.
До речі, вже більше 90 парафій на Волині здійснили добровільний перехід, а далі, впевнений, що він відбуватиметься в геометричній прогресії.
– Напередодні президентських виборів усі ми є свідками того, як проводять свої виборчі кампанії кандидати в Президенти? На вашу думку, боротьба чесна?
– Ми живемо в такій політичній системі, що чесності годі шукати. У програмах кандидатів підмінюється поняття, хто такий президент і за що він відповідає. Президента критикують за те, що не є в його компетенції, наприклад, за діяльність правоохоронних органів…
Ще одна проблема: політичну еліту представляють фактично одні й ті ж старі політики зі своїм «багажем» попередніх партій та досвіду… Через це нічого не змінюється. А ще недарма кажуть, що не можна проводити вибори, коли країна перебуває у стані війни, тому що йде шалене втручання як союзників, так і противника.
У мене виникає лише одне запитання: звідки люди, які балотуються в президенти, за рік до виборчої кампанії починають вести агітацію, галасують звідусіль про тотальне зубожіння, але при цьому викидають шалені гроші на рекламу?
Петро Порошенко – єдиний, хто прозоро і відкрито розповів про те, скільки він витрачає на свою кампанію щодня, а це близько 10 мільйонів гривень. Виборчий фонд глави держави прозорий. У нього Петро Олексійович вклав усе, що мав, і чітко показує, скільки і куди ці кошти йдуть. На відміну від Тимошенко, Шевченка чи Зеленського, «обличчя» яких представлені в кожній області однаково. Припускаю, що грошей вони витрачають не менше, аніж Порошенко, але приховують це.
– Що із передвиборчої програми Петра Порошенка вам імпонує найбільше?
– Петро Порошенко оголосив про розвиток п’яти основних напрямків в Україні, а саме: агросектор, IТ-сектор, індустріалізація, інфраструктурні проекти та туризм.
Мене одразу привабили інфраструктура і туризм, і я хотів би брати участь у їхньому розвитку. Я вірю в це і чекаю з нетерпінням, тому що усе, що обіцяв Порошенко, і те, над чим я працював у департаменті інфраструктури та туризму, було реалізоване.
Не менш цікавою для мене є ІТ-сфера, бо я теж маю проект у цій галузі, який хотів би реалізувати. Саме тому я віддам свій голос за Порошенка.
Петро Порошенко добре усвідомлює, що ми вливаємось у світову, європейську економіку, де кожна річ має ринкову ціну. Так само добре він розуміє, що українські зарплати «не встигають» за ринковими цінами.
Найперше це стосується плати за енергоносії. Від політичної знижки на газ від Путіна, про яку домовилася Тимошенко, ми відмовились. Тому нам доводиться платити те, скільки дійсно коштує газ. Але завдання Президента не у тому, щоб дати українцям дешевий газ чи світло, а в тому – щоб вони заробляли стільки, аби могли платити за їх споживання.
– Найбільшим розчаруванням українців, які минулого разу віддали свої голоси за Петра Порошенка, є те, що війна за п’ять років так і не закінчилась. Чому?
– Я не можу зрозуміти суті розчарування. Якщо подивитися на стан армії, забезпеченість військовослужбовців, то це небо і земля у порівнянні із 2014 роком. А це зона відповідальності Президента як Головнокомандувача Збройних сил.
Що б не намагалися показати по телебаченню чи у соціальних мережах опоненти Порошенка, але військові зараз забезпечені усім необхідним.
Якщо ви пригадаєте початок війни, коли хлопців хоронили масово в кожному населеному пункті, то подивіться, що відбувається сьогодні? Поодинокі випадки загиблих на фронті. Недарма кажуть, що краще поганий мир, аніж добра війна. Саме цього досягнув Порошенко: він зупинив конфлікт на стадії, коли немає масових жертв.
Зупинити війну не в силах українців чи Порошенка. Без жертв війну може зупинити Путін. З величезним жертвами – воєнна коаліція світових держав, але ця війна зруйнує як мінімум половину території України…
– За останніми даними СОЦІСу, до другого туру виходить Володимир Зеленський та Петро Порошенко…
– Зеленський – це фейсбуко-медійний проект, який може лопнути так само швидко, як і з’явився. Він набрав багато розголосу через те, що став свого роду протестом проти того, що відбувається в державі. Це виключно SMMний проект з дуже величезними бюджетом. Саме тому вибірка опитаних показує такий великий відсоток підтримки Зеленського.
Ясно, що Юлія Тимошенко – набагато потужніший політичний опонент, ніж Зеленський, але з нею тут зіграно злий жарт, бо цей шоумен почав «грати» виключно на її полі.
Зрештою, не треба забувати, що люди, які підтримують Тимошенко, ніколи в житті не проголосують за Зеленського. Тому, як тільки Зеленський вийде у другий тур разом із Порошенком, вважайте що підтримки у Володимира не буде.
Спілкувалась Ірина КОСТЮК
Фото Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.