Військовослужбовець Олег Парфенюк, позивний Листочок, загинув 21 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині. У листопаді бійцю мав виповнитися 41 рік.
Спогади про бійця опублікували на платформі «Меморіал» в інстаграм.
Олег народився у місті Рожище Волинської області. Там здобув освіту, жив і збудував родину. Працював на підприємстві з виготовлення меблів. Згодом ця справа залишилася для нього улюбленим хобі.
Під час повномасштабної війни Олег приєднався до лав місцевої ТРО. Захищати рідну країну від російського окупанта пішов 20 квітня 2022 року. Був військовослужбовцем 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR у складі ЗСУ. Обіймав посаду кулеметника відділення снайперів.
«Герой той, хто присвятив своє життя чомусь більшому, ніж він сам», – сказав Джозеф Кемпбелл. Олег був люблячим чоловіком і найкращим татусем… Добрий, щирий, веселий, легко контактував з людьми. Побратими пишуть, що навіть у найгірших ситуаціях завжди підбадьорював їх своїм оптимізмом, гарним настроєм. Олег був щиро віруючою людиною, ревнивим католиком та міністрантом в костелі Преображення Господнього. Наша історія кохання тривала 19 років. Я дякую Аліку за те, що з‘явився у моєму житті! Він показав мені, як виглядає справжнє КОХАННЯ. Я дякую за донечку Дарію – сенс нашого життя… і я обіцяю робити все можливе і неможливе, щоб вона була щаслива. Для неї він був готовий дістати зірочку з неба. Тепер це моя місія… Ти – моє серце! Ти – моя душа! Був і будеш. Я безмірно тебе люблю і пишаюся. Наближалася річниця, наша особлива дата 30 жовтня – день, коли ми познайомилися, і через 6 років саме цього числа офіційно створили нашу сім‘ю. Він планував приїхати на декілька днів додому. Я вже мріяла про цю зустріч. Тільки не знала, що вона буде останньою. 30 жовтня чоловік повернувся додому Героєм. Він проявив особливу сміливість, честь і здатність служити в ім‘я свободи. Бути воїном – жити вічно! Ти – мій Герой. Ми з донею пронесемо світлу пам‘ять про тебе! Смерть залишає біль, який ніхто не може зцілити. Любов залишає памʼять, яку не відняти», – написала дружина загиблого Юлія.
Поховали захисника у рідному місті.
Вдома на Олега чекали дружина, донька, три сестри та брат.