Щоб розвиватися і ставати краще, потрібні сили, а не палиця, якою в нашій культурі найчастіше є критика. Тому потрібно вміти від неї ізолюватися. Але як?, – пише Variat.
Постійно відчувати сильні негативні емоції з незначних приводів, наприклад, через критику, може собі дозволити тільки людина з міцним психічним здоров’ям і витривалою нервовою системою. У вас міцне психічне здоров’я? Витривала нервова система? Ризикну припустити, що справи з цим йдуть не так добре, як хотілося б, інакше навіщо б вам цей мануал. Тобто, відповідь, насправді, однозначна: пора працювати з варіантами рішень, тому що так розпорошувати свій психічний ресурс вам просто нерентабельно.
Рішення я викладу теж по пунктам: спочатку тактика (те, що може бути застосовано тут і зараз), потім стратегія (то, що стане в нагоді довгостроково).
Тактичне
Переконайтеся, що критика щось корисне містить насправді, а не вирішує психологічні проблеми того, хто її вивернув.
Найважливіший пункт. Від 50 до 90% тієї критики, яку ви будете отримувати, не витримає цієї перевірки, я гарантую це. Мінус цього пункту в тому, що для його виконання вам доведеться, на жаль, пропускати зауваження, що надходять, через себе, що може бути досить неприємно (ми всі знаємо, як вони подаються). Зате хороший фільтр «на вході» дозволить в рази скоротити наступні переживання і обсяг дій. Ви ж пам’ятаєте, що ви не якийсь психоолігарх з гіпервитривалою нервовою системою? Так ось, цим пунктом заощадите собі багато кілометрів нервів.
Постійно відчувати сильні негативні емоції з незначних приводів, наприклад, через критику, може собі дозволити тільки людина з міцним психічним здоров’ям
Як же це зрозуміти, як оцінити, є в критиці корисне чи ні? Я б радила скласти собі чеклист (такий список з галочками): вибрати важливі для вас пункти, додати свої додаткові, і кожен раз проганяти отримане критичне зауваження по ньому. Якщо набирається більше трьох галочок, зауваження відправляється в топку, можна навіть до кінця не дочитувати/не дослухувати. Згодом натренуєтеся і будете і без чеклиста майже миттєво розуміти, чи варта критика уваги чи ні.
Навчіться безжально позбуватися від тієї критики, яка не пройшла перевірку п. 1.
Це дуже важлива тема. Вона одночасно і про турботу про себе, і про кордони, і про багато що ще. Ви не повинні служити відром для чужих емоційних зливів, запам’ятайте це міцно-міцно. Ніколи і ніхто не повинен бути таким відром. І якщо хтось вважає, що ви – відро, це взагалі не ваші проблеми. Позбуватися в цьному випадку буде означати, по-перше, звичайно ж, не використовувати таку критику як керівництво до дії. По-друге – не дозволяти їй заповзати на вашу територію і вас роз’їдати. Як ви конкретно це будете робити – видаляти коментарі, переривати людей, забувати, відволікатися, використовувати метафори та ритуали – не так уже й важливо. Головне, щоб це було ефективно. Візьміть прямо за правило і натренує себе: якщо не виконана умова з п. 1, з легким серцем залишаємо критику її автору і йдемо далі. Спочатку серце буде не дуже легким, але постійна практика допоможе.
Для тієї критики, яка пройшла перевірку і все ще ранить вас, застосовуйте правило тайм-ауту.
Спочатку послухати/прочитати, тільки потім інтерпретувати. Відкласти свою реакцію і аналіз як мінімум на кілька годин (ідеально – на добу, якщо є можливість). І в ці кілька годин не жувати колами негативні думки, а всерйоз на щось переключитися. Це допоможе знизити ризик імпульсивних і звичних негативних тлумачень, плюс з плином часу будь-яка критика починає сприйматися менш гостро. То дайте собі цей час.
Якщо вас понесло в травму/ураження/негативну інтерпретацію, зупиніться і зробіть крок назад.
Видихніть і повертайтеся від більшого до меншого: не «я невдаха», а «я зробила щось не те і за звичкою одразу подумала, що я невдаха». Чи не «все погано», а «коли мій результат не 100%, я автоматично думаю, що все погано». Мені дуже подобається метафора перемотування касети (ризикована для тих, хто молодше 1990 р.н.., але все ж). Ой, зажувало! Дістаємо, розправляємо плівку і перемотувати на ціле, незім’ятее місце. Звідти можна ще раз, але більш акуратно.
Пробуйте переформулювати для себе так, щоб було не образливо.
Якщо такий варіант існує, звичайно. Переробіть фразу або зауваження так, щоб воно було сказано за всіма правилами правильної критики – дружелюбно, коректно, з позиції «пліч-о-пліч». Похваліть себе за щось, якщо вас ще не похвалили. Увімкніть щось корисне, що ви знайшли у вхідній критиці, але більш акуратно і дбайливо, ніж було там. І використовуйте як відправну точку саме свою версію, а не початкову. Якщо переформулювати не виходить, тобто, в принципі неможливо почути корисну пораду так, щоб не зазнати страждань, це тривожний знак. Можливо, наодинці вам не впоратися і потрібна допомога фахівця.
Стратегічне
Робота із загальнопсихічною «імунною системою»
Ви ж знаєте, що у нашого організму є ціла імунна система, що відповідає за захист організму від чужорідного і потенційно небезпечного матеріалу на фізичному рівні? Таку саму штуку потрібно в собі «відростити» на рівні психіки. Поступово створити систему правил, що дозволяють блокувати те, що шкодить чи не відповідає вашим цілям. Але при цьому щоб система могла пропускати всередину то, що дозволить вам розквітнути і стати краще. Чим краще буде працювати цей «психоімунітет», тим менше зусиль вам доведеться витрачати на роботу з критикою «в моменті». Тому що ви будете знати, що непотрібне відпаде саме, а потрібне залишиться, і ви зможете поступово переварити і інтегрувати це потрібне на своїх умовах і в своєму темпі, не побоюючись шкоди.