Луцький національний технічний університет зібрав гостей на фестиваль-ювілей. Сцена. Мангали. Намети. Тюки з соломою. Дискотека. Трава. Захмарене трохи небо і гості, багато з яких щасливі зустрітитися через багато років.
Подібне дійство ЛНТУ проводить уперше навіть не тому, що вузу вперше 55. А тому, що такого фестивалю на території університету ще не траплялося.
«Перший» фіксував емоції, кадри, моменти, слова. Дивіться, хто прийшов, що приніс, що казав і як усе було.
* * *
Багато гостей мали на грудях бейджик, на якому вказаний рік вступу до ЛНТУ.
У Леоніда Карабана 1981-й.
Леонід Карабан – у минулому студент тоді ще Луцького філіалу Львівського ордена Леніна політехнічного інституту імені Ленінського комсомолу. І – той, хто працював на будівництві корпусів нинішнього ЛНТУ.
Тоді, каже він, тут був єдиний факультет – промисловості та цивільного будівництва. Хлопець із села Усичі під Луцьком Леонід Карабан обрав собі практичну професію. Директором філіалу був Віктор Божидарнік, який потім очолював виш багато років.
«Тоді стояв тут тільки один корпус, який нині головний. Ми самі добудовували тут корпуси. Вчилися і працювали», - згадує Леонід Карабан, нині начальник управління капітального будівництва Луцької міської ради.
хто і вчився тут, і будував ЛНТУ
Він – один із випускників, які прийшли привітати вуз з 55-річчям. Але далеко не єдиний…
* * *
Найперше: дійство благословив митрополит Луцький і Волинський владика Михаїл. Може, тому дощу цього вечора і не було, хоча – збирався…
З привітання владики Михаїла:
«Знаєте, я щойно був в оцьому приміщенні, піднімався до ректора і якась думка промайнула: щось змінюється, щось відбулося в університеті не таке, з того, що раніше не бачили. І тут я зрозумів: раніше була скляна перегородка, а тепер її немає. Тепер я знаю, що змінилося: Ірина Михайлівна прорубала вікно в Європу. Звичайно, що ЛНТУ – це довга і славна історія. Я бажаю процвітання усім нам, студентам – завзяття, посидючості та новаторських ідей – викладачам, новій команді, яка хоче чергового розвитку університету. У добрий путь, вперед, славному Луцькому національному університету на чолі з молодою, азартною, амбіційною… Зазвичай кажуть: є розумна, а є гарна. В цій особі поєднання: і гарна, і розумна, і непосидюча ректорка. Непосидючого вам, але успішного творчого майбутнього. Закликаю Боже благословення на ректора, професорсько-викладацьких склад, студентів і особливо батьків. Батьки, цей вуз найкращий. Кращий, ніж у Польщі, Німеччині, Бельгії – направляйте дітей сюди, тут найкраща наука. Все, що вам не подобається, можна змінити вашими руками».
* * *
Згодом на сцену піднялася ректорка.
Ірина Вахович очолила вуз недавно, змінивши на посаді Петра Савчука. У недавньому минулому очолювала Волинську обласну раду. У розкішній вишиванці та з гарним настроєм вона привітала чималеньку когорту людей, які прибули на свято. І найперше подякувала усім за те, що «відгукнулися на наш великий кіпіш».
«Давайте згадаємо, що було 55 років тому. Світ, Україну, Луцьк. Коли особисті автомобілі були рідкістю. Коли про мобільні телефони ніхто не знав і не уявляв, що таке можливо. Коли про Інтернет ніхто не думав. За 55 років це все стало нашим сьогоденням. І хто ж це зробив? Це зробив технічний розум. Ми - осередок технічного розуму на Волині. Гордимося цим і вважаємо себе частиною того прогресу. Наш університет має п’ять етапів становлення. Ми утворилися 2 липня 1966 року як загально технічний факультет Київського автодорожнього університету. У 1975-му ми стали філією Львівської політехніки. Згодом – самостійним Луцьким індустріальним інститутом, у 1991-му. У 1997-му стали луцьким державним технічним університетом. А у 2008-му – Луцьким національним технічним університетом. І 13 років, а це моя улюблене число, ми розвиваємося у такій назві», - розповідала Ірина Вахович.
Ректорка говорила про низку викликів, які стоять перед університетом сьогодні. Дякувала своїй команді.
«Ви мені доручили стати ректором після такого поважного керівника, як Божидарнік Віктор Володимирович, який створював цей університет. Це мегалюдина. Ми сьогодні маємо у штаті сина Віктора Володимировича – Тараса, який вибрав собі таку гарну ділянку і підтримує наш технічний коледж», - зазначала Ірина Вахович.
Зі сцени розповідали про перспективи вузу, який має 7 факультетів. До кінця року тут планують модернізувати спорткомплекс з басейном і збудувати стадіон. Колишнє студентське кафе «Меридіан» у Луцьку перетворюють на інноваційний парк. Це все залучені інвестиції з державного та обласного бюджетів. У планах, каже Вахович, проекти наступні. І обіцяє, що вуз буде динамічно розвиватися і продовжувати працювати в режимі 24/7.
* * *
Дякували й дякували випускникам вузу, багато з яких стали спонсорами ювілею.
«...Дякуємо також і заводу «Мотор» за подарунки. Ви могли бачили від них прекрасні диванчики. Запитують: «Ікону дарувати?». Кажу: «Ні-і, є владика. Давайте щось для студентства», – сміялася ректорка.
Сміялася і говорила про сімейну атмосферу, яку дуже хочуть повернути у цей вуз, саме тому й організували подібне дійство просто на траві посеред неба.
Привітали ЛНТУ і представники влади: голова Волиньради Григорій Недопад, заступниця голови Волинської ОДА Людмила Тимощук, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк. Традиційно серед присутніх було чимало віпів, представників бізнесу, керівників серйозних установ, колег-очільників інших навчальних закладів Волині. Приїхали привітати і колеги та партнери вишу з польського Любліна.
Не обійшлося без низки нагород та відзнак працівникам ЛНТУ.
У фіналі був розкішний торт з гаслом, яке закликає вступати до вузу з багатьох білбордів на Волині «ЛНТУ – твій полюс росту».
Далі – дискотека від Dj Slavniy., барбекю, свято. Вітання линули, але вже не у мікрофони…
Дивіться більше на фото Ірини Кабанової:
пригощав усіх… квасом?)))
Жидичинської громади
Анатолій Капустюк
Василь Грановський і відомий луцький бізнесмен, донедавна
багаторічний керівник компанії «СКФ Україна» Володимир Цибульський
заступниця керівника виконавчого апарату
Тетяна Павлова-Багрійчук та прессекретарка Ірина Костюк