Ліцей у селищі Люблинець Ковельського району – заклад обласної комунальної власності, який переживає трансформації. Внаслідок освітніх реформ установа втратила статус школи-інтернату, тепер то ліцей, в якому навчаються діти з кількох поліських районів.
У стінах вчорашнього інтернату зменшилася кількість учнів, однак цей заклад має унікальну матеріальну базу, потужний колектив і стоїть на порозі змін. У планах - стати навчальною установою з посиленим вивченням інформатики і вирости у такий ліцей, який для дітей з кількох районів став би базовою школою для вступу у вузи за цим профілем та працевлаштування.
Днями з робочою поїздкою у стінах Люблинецького ліцею побував депутат Волинської обласної ради Володимир Бондар. Як обранець від округу, в якому знаходиться установа, він цікавився баченням колективу перспектив її розвитку.
Сьогодні у стінах ліцею навчається понад дві сотні дітей. Більше 40 із них проживають тут, бо заклад має всі для цього умови: обладнані спальні, навчальні кабінети, медичний пункт, вихователів, які постійно поруч із дітьми, тощо.
Два десятки років ця установа мала статус інтернату для дітей-сиріт. За рівнем матеріального забезпечення і умов для навчання та проживання, то був один із кращих інтернатів Волині. Директору закладу Михайлові Бортнюку вдалося залучати і вміло використовувати ресурси для його розвитку.
«Я хочу, щоб ви розуміли: це - заклад обласної комунальної власності. Депутати Волинської облради хотіли б формувати його так, щоб ним можна гордитися. Але треба розуміти, як колектив бачить розвиток цієї навчальної установи, що ми повинні для цього зробити, аби підтримати педагогів. Зміни, які вже пережив цей ліцей, породжують чутки про його долю, про його майбутнє. Обласна рада не має планів його закривати. Ми навпаки вважаємо, що його треба розвивати», - звернувся до педагогів Володимир Бондар.
Він переконаний: ліцей матиме перспективи тільки тоді, коли навчання у ньому буде затребуваним і коли він вирізнятиметься з-поміж інших навчальних закладів регіону.
«Ми постійно думаємо над тим, як правильно оптимізовувати мережу освітніх закладів в області. Цього року в нас були три такі установи, які або облрада передала ОТГ, або перепрофілювала. Розуміємо, чому це робимо, як будуть далі функціонувати приміщення, колектив і все інше. Тобто на всі складні питання ми, в першу чергу, даємо собі відповіді.
Якщо, для прикладу, в Луцьку чи Нововолинську є обласні заклади, до яких ходять діти тільки з Луцька чи Нововолинська, то який сенс їм бути обласними? Натомість такий, як Люблинецький ліцей, якраз і повинен бути установою обласного рівня.
Але давайте будемо думати: а чим він має вирізнятися з-поміж інших. Мені приємно, що сьогодні ви маєте тут певне бачення розвитку. Бо від вас передовсім має йти ініціатива», - каже обранець.
Через реформи, які вже пережив заклад, колектив хвилюється його долею в майбутньому.
«Колектив тут зібраний, молодий і готовий до змін. На сьогодні ми хочемо попрацювати у напрямку інформаційних технологій, аби в майбутньому заклад став базовим для учнів, яким цікава саме ця спеціальність або ці знання та вміння. А паралельно – й розвивати іноземні мови, бо для ІТ-спеціалістів то надважливо. Ці фахівці потрібні сьогодні на ринку праці. Про співпрацю у такому напрямку керівництво закладу вже має попередні домовленості з Луцьким національним технічним університетом», - зауважив заступник директора з економічно-фінансових питань Олександр Місяць.
Нині ліцей обладнаний комп’ютерами, ноутбуками, мультимедійними комплексами. Тут діє кілька гуртків. Є хороша спортивна база.
Серед найбільших проблем ліцею – плата за харчування для школярів, кажуть педагоги. Батькам, більшість із яких мешкає у селах, вона є надто великою, особливо коли у родині кілька дітей. Це стає перешкодою для навчання. За словами працівників ліцею, вартість харчування для однієї дитини упродовж місяця коливається в межах 700-800 грн. Вони просять обласну раду зважити на цю проблему і допомогти її вирішити.
«Ми, депутати, сьогодні відкриті для того, щоб розуміти, як розвивати навчальні заклади. Чекаємо від вас пропозицій, серйозної ділової розмови. Хай вона не буде простою, бо ми виходимо з об’єктивних обставин, але якщо є бажання знайти шлях розвитку, давайте це робити», - резюмував Володимир Бондар.