«Радзивіллівська дорога... «Олицький тунель»... Хто не встиг побачити, вже і не побачить ніколи. Знищили... Болить!» — такі переважно враження переповнюють нині соцмережі, бо природне диво — дерева, які зрослися кронами і утворили своєрідний тунель, бачили й оцінили свого часу багато людей.
Якщо їхати з Києва на Луцьк, то недалеко за початком Волинської області, на так званому цуманському перехресті, убік відходить дорога. Не широка, безлюдна, бо навколо — ліс і поля, пише газета «День».
Але це і є знаменита радзивіллівська трилінка — шлях, який незадовго по початку Другої світової війни проклав Януш Радзивілл, останній із власників Олицького замку — однієї з резиденцій відомого в історії шляхетного княжого роду. Олицькі Радзивілли були добрими господарями, а у своїх підданих залишили переважно добрі згадки. Принаймні коли вже 20 вересня 1939 року органи НКВС заарештували Януша разом із сином Едмундом, а наступного дня організували «народний суд» в Олиці, на який зігнали людей з сіл та фільварку, то більшість людей проголосували за звільнення князя і його родини.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Знайти 2,2 мільйона. В Олиці влаштувати «мозковий штурм», щоб відродити замок
Їх, звісно, вже не відпустили, але це інша історія. У 1937—1938 роках Радзивілл проклав тракт з Олики через Залісоче в бік Цумані. Виклали дорогу бетонними шестигранниками, так званою трилінкою (дорожнє покриття, яке інженер Владислав Трилінський (звідси й «трилінка») запатентував 1935 року). Навіть сьогодні ця олицька трилінка, покладена понад 80 років тому, в непоганому стані, хоча, звісно, трохи постраждала від часу. Князь не встиг довести тракт до цуманського перехрестя, два кілометри дороги викладено бруківкою іншого типу, і вже не раз її покривали асфальтом. А трилінка все ж як стояла, так і стоїть.
Десь чверть століття тому її почали ремонтувати. Тобто почали знімати і покривати дорогу асфальтом. Напевне, зняли б усю трилінку, але той процес тоді вчасно зупинили. Бо ця дорога є не просто історичним трактом, це важлива історична пам’ятка, туристична принада. Якщо і реставрувати дорогу, то лише трилінкою.
Торік депутати Волинської обласної ради ухвалили обласну програму відродження історико-архітектурної спадщини селища Олика на 2019—2024 роки. Як повідомила краєзнавець з Олики Валентина ХАРКОВЛЮК, у планах було повне відновлення трилінки і використання її як туристичної атракції:
«Передбачалось обмеження руху важкого транспорту, відновлення старого тротуару та облаштування об’їзної дороги»
Катерина ТЕЛІПСЬКА, начальниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради, каже:
«Я шокована! Менш ніж рік тому привозили туди журналістів — і українських, й іноземних — у межах престуру. Вони там фотографувались і писали у своїх репортажах про цей тунель... Як не мудро...».
Дорога ця належить до території Дідичівської сільської ради. Її голова Галина РОМАНОВА в коментарі «Дню» зазначила, що не раз її повідомляли люди про аварійні дерева на цій дорозі:
«Як перед залісочівською директоркою за метр від машини впало дерево, то що вона передумала, чекаючи, поки приїдуть чоловіки і приймуть його?..»
Галина Павлівна каже, що рішення про зрізання дерев над трилінкою ухвалювали в ОДА. Комісія, яка тут мала здійснювати аналіз стану дерев, її начебто до себе не кликала.
«Мені сказали знайти квартиру для дорожників, і все», — ділиться голова.
Ймовірно, ОДА все ж ухвалювала рішення за чиїмось зверненням. Громада, певно, мусила знати про такі масштабні роботи на своїй території. Бо якщо зрізали геть трухляві дерева, а вони були, то чи можна там було щось врятувати, підсадити натомість зрізаного?.. Місцеві жителі розказали, як «різуни» продавали деревину на дрова. А були, кажуть, і доволі непогані стовбури. Деревину вивозили великими машинами. Людей, у принципі, ніхто до відома не ставив, куди везуть, хто на тому заробить, що з того отримає громада.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як виглядає зсередини костел в Олиці. Там триває реставрація
Знищений назавжди природний тунель, який за своєю привабливістю конкурував із більш відомим «тунелем кохання» у Клевані, де його зробили туристичною атракцією, доглядають дерева, що старіють, і грошики на тому заробляють.
Вразили й настрої людей, які казали:
«Тут, на місці, нема до кого звертатися. Це нікому не потрібно, ніхто нас слухати не буде. Треба якось полякам дати знати, що можуть тепер і трилінку знищити. Поляки реставрують костел в Олиці, приглядаються до замку Радзивіллів, може, їм не буде байдужою і доля історичної дороги?..»
Наталія Малімон
Читайте також: