1 лютого 2015 в бою за оборону Дебальцеве загинув бригадний генерал Республіки Ічкерія Іса Мунаєв, командир батальйону імені Джохара Дудаєва. Посмертно Іса Мунаев нагороджений орденом «Народний Герой України», у його честь названа вулиця в Дніпрі.
Подробиці загибелі Іси Мунаєва під Дебальцеве описав місцевий житель, учасник бойових дій за звільнення України від російських загарбників, Михайло Рогоза. «Дебальцеве online» публікує інформацію вперше.
«Настане той момент, коли однму дуже добре відомому народному депутату України «віддячать» за смерть Легенди Чечні і України Іси Мунаєва! Депутат той, катаючись навіть без особистої зброї, але з охороною по околицях обложеного Дебальцеве, направив Мунаева з залишками батальйону в Чорнухіне на засідку загону бойовиків з 300 осіб з мінометами («Та їх там чоловік 20, зуб даю»).
Група з 17 осіб заглибилася в Чорнухіне, встигла зняти одного часового в білому маскхалаті, але з другим не склалося – він зміг втікти і підняти тривогу.
Довелося відступати городами по глибокому снігу, вулиці прямі і добре прострілювалися. Майже всі скинули бронежилети, щоб бігти без нічого, не скинув один чеченець дуже міцної спортивної статури – йому було не важко, і «Йося» – той поверх броніка з магазинами натягнув ще й розгрузку (у сумі він тягнув на собі 17 автоматних магазинів) і банально заплутався! «Йосю» врятувала каска, звичайна каска! Перевалюючись як ведмідь через межові кам'яні стінки, не провалитися в сніг допомагала каска, затиснута в руці!
Відірватися ледь вдалося,але почали працювати 120-кі! Залягли, почали займати оборону в одному з дворів, магазині і кочегарці. В кочегарку заскочила група з 5 бійців. Мунаєв прикривав, заходив останнім, але не встиг: вибух 120-ї і його заштовхнуло вибуховою хвилею в кочегарку! Він впав, один раз захрипів і помер – осколок увійшов в спину, смерть була миттєвою!
Труп заховали під котлом, прикривши уламками – хлопці не знали, чи вийдуть вони самі, і дуже боялися, що тіло Мунаєва потрапить оркам в руки!
Вийшли до Дебальцеве усі 16 чоловік, чеченці і українці. Тіло через кілька днів змогли забрати по-тихому! А «Йося» з села під Львовом та «Фаро» з Кременчука Полтавської області, з розформованого батальйону їм.Джохара Дудаєва, загинули трохи пізніше в серпні 2015 року, північніше Троїцького, повертаючись з розвідувального рейду! Вони не дійшли всього 100 метрів до своїх ВОПе 5414 «Кот»! Я в той раз з ними в рейд не ходив і тепер мені трохи соромно, що не знаю за що!