За останні дні кожному із нас доводилось неодноразово отримувати електронні листи або повідомлення від різних онлайн-сервісів, чи навіть програм, встановлених на смартфоні про «оновлення політики обробки персональних даних». У цих повідомленнях присутнє скорочення – GDPR, що розшифровується як «Регламент захисту даних» (General Data Protection Regulation).
Цей Регламент набув чинності з 25 травня 2018 року та діє по всій території Євросоюзу. Втім, насправді зона його дії значно ширша, і цей документ може безпосередньо торкатись українських автомобілістів і не тільки їх. Що варто знати водіям, які планують подорожувати по Європі, чи просто туристам, котрі тримають шлях в ЄС, ми і розглянемо у цьому матеріалі, – пише AUTO.RIA.
GDPR – як цей Регламент стосується фізичних осіб
Ознайомившись із текстом документа, можна зробити висновок, що насамперед ці правила покликані захищати приватність людей, а виконувати Регламент повинні лише компанії, які надають послуги на території ЄС (або для громадян ЄС), та мають штат більше 250 працівників. Але все не так просто: якщо ви, як приватна особа, завантажите фотографію у соцмережу, яка вже є компанією, що підпадає під дію Регламенту, GPDR стосуватиметься і вас.
На практиці нові правила стосуються фотографій та відеозаписів (насправді, не лише них), на яких присутні не тільки ваші близькі чи друзі, тобто люди, які не заперечують проти знімання та публікації зображень з ними у відкритих джерелах, а й сторонні особи, випадкові перехожі.
Чи заборонена відтепер фото- та відеозйомка у ЄС?
Згідно з нормами Регламенту, прямої заборони на проведення фото чи відеозйомки, скажімо, туристами, чи за допомогою автомобільного відеореєстратора (окрім деяких країн), немає. Але, це лише за умови, що матеріали використовуватимуться виключно для приватних альбомів, які ще й до того записані на окремих власних носіях, тобто не «залиті» у хмарні сервіси зберігання.
Якщо ж на зображенні окрім вас, ваших друзів чи родичів, архітектури, природніх краєвидів чи тварин присутні інші люди, і якщо ви плануєте ці зображення опублікувати у відкритих джерелах (на своїй сторінці у соцмережі, онлайн фото- чи відеосервісах, форумах тощо), у кожного, хто є в кадрі та чиє обличчя можна розпізнати, потрібно отримати письмовий дозвіл на використання такого зображення. Отже, фотографуючи чи проводячи відеозйомку виключно з метою наповнення приватних архівів – на практиці для вас не змінюється нічого.
Та якщо ви звикли ділитись світлинами чи відеороликами із широкою аудиторією, тобто публікувати їх у відкритих джерелах, тут уже складніше: потрібна письмова згода кожного, хто потрапив у об’єктив вашого фотоапарата, камери смартфона чи автомобільного відеореєстратора.
Які проблеми можуть виникнути, якщо опублікувати фото із «чужими»?
Регламент покладає відповідальність за збереження приватності особистої інформації насамперед на компанії, які отримують та зберігають персональні дані. Тобто, у нашому випадку, онлайн-сервіс чи соціальна мережа і є такою компанією. Відповідно, якщо ви, як користувач того чи іншого сервісу вже надали свою згоду щодо виконання правил приватності GDPR, порушення нових норм може стати причиною блокування чи видалення акаунта разом із розміщеною на ньому інформацією, а у окремих випадках справа може дійти і до суду.
Річ у тому, що юридичним компаніям у разі порушень вимог GDPR загрожує чималий штраф – до 20 мільйонів євро або до 4% валового річного обороту. Відповідно, із «жартівниками» адміністрації соцмереж навряд чи будуть надмірно лояльними.
Якщо ж фотографію чи відеозапис, на яких присутні сторонні особи, вже розміщено, першим сигналом має бути пряма вимога видалити ці матеріали. Якщо її виконати – проблему можна вважати закритою. Хоча, якщо свою присутність на чужому фото хтось помітить лише через певний час, і вважатиме, що цією публікацією йому завдано матеріальних чи моральних збитків – тоді «необережне селфі» може стати причиною судового позову з боку громадянина ЄС.
Якщо при цьому ваш акаунт був персоніфікований (тобто вказано ваше реальне ім’я та прізвище та інша додаткова інформація) – є всі шанси отримати виклик у суд або ж, в разі його ігнорування, стати «нев’їзним» на територію Євросоюзу. Якщо акаунт анонімний, тобто зареєстрований на «нікнейм», скоріш за все історія закінчиться повним його видаленням адміністрацією соцмережі, хоча й початок слідства теж виключити неможливо.
Як опублікувати фото чи відео із ЄС, де присутні сторонні, не порушуючи Регламент?
«Залити» у відкриті джерела фотографії чи відеоролики можна, навіть якщо на них присутні особи, які не надали вам письмову згоду на публікацію їхніх зображень за умови, якщо обличчя таких осіб неможливо ідентифікувати. Мовою відеомонтажерів, відповідні деталі зображень треба «заблюрити», або «пікселізувати». Простішою мовою – усіх «чужих» треба «розмити», або ж «закрити» їхні обличчя іншими графічними елементами. Звісно, для цього потрібно мати спеціальне програмне забезпечення та вміти ним користуватись.
Не виключено, що скоро подібні функції, які до всього працюватимуть у автоматичному режимі, з’являться у популярних соцмережах та інших онлайн-сервісах. Наприклад, Google Maps на панорамах вулиць давно «розмиває» об’єкти, схожі на обличчя та номерні знаки автомобілів.
Як тепер користуватись автомобільним відеореєстратором у ЄС?
Ще до отримання чинності GDPR в окремих країнах ЄС використання відеореєстраторів не віталось, у зв’язку з тими ж причинами – втручання у приватне життя. Наприклад, штрафи за «відслідковування інших автомобілів» (чи з подібним формулюванням) передбачені у Люксембургу, Швеції, Австрії та Португалії. У всіх інших країнах варто пам’ятати, що відтепер відео може бути використано виключно для приватного перегляду, без його публікації у відкритих джерелах.
Для оприлюднення відеоматеріалу, на якому присутні зображення людей, котрі не надали письмову згоду на зйомку, потрібно його обробити таким чином, щоб усі «чужі» обличчя (а часом і номерні знаки авто) ідентифікувати було неможливо.
Чи працюватиме все це на практиці?
За інформацією від internetlivestats.com, в середньому за 1 секунду користувачі завантажують 850 фотографій в Instagram. Згідно з даними expandedramblings.com, щохвилини на сервери YouTube потрапляє 300 годин відеоматеріалів. Ресурс Zephoria.com вирахував, що за одну хвилину Facebook поповнюється на 136 000 світлин. Йдеться лише про найпопулярніші онлайн-сервіси, а скільки ще подібних ресурсів в Інтернеті?
Наскільки висока імовірність самостійно відшукати себе на чужих світлинах чи відеозаписах, щоб поскаржитись на публікацію чи її видалити? Напевно, якщо саме про вас не було прямої згадки у публікації, ця імовірність близька до нуля. Але, оскільки уже на практиці використовується машинне розпізнавання облич, самі ж онлайн-сервіси зможуть шукати зображення із вами, та повідомляти про це, або ж видаляти фото повністю чи «розмивати» ділянку із вашим лицем.
Або, навпаки – програми «розмиватимуть» усе, і лише після надання письмової згоди від усіх присутніх на фото така світлина «розблоковуватиметься». Наприклад, спробуйте зараз завантажити на YouTube відео із ліцензійним саундтреком – в кращому разі отримаєте попередження, в гіршому – так званий «страйк», тобто тимчасове блокування певних функцій каналу на цілих 6 місяців.
Отож, щоб не мати проблем, від малих (наприклад, як блокування акаунта у соцмережі) до великих (штраф, судовий позов, заборона на в’їзд до ЄС), краще проявити обережність із фото- та відеоматеріалами, відзнятими на території країн Євросоюзу. Особливо із тими, де в кадр потрапили сторонні люди. Або ж перед публікацією скористайтесь графічним редактором, у якому «чужі фейси» можна буде «розмити».