В перший день повномасштабного російського вторгнення пан Володимир пішов добровольцем в тероборону. Нині він захищає кордони на Волинському напрямку і вважає, що тут ворогам – не пройти.
Історію бійця розповіли в 100-й бригаді Тро.
Володимир служив у армії ще з 1987 року. Після вишколу поблизу Ташкента, його відправили в Афганістан, де він виконував завдання у складі спецпризначенців.
Після виведення військ з Афганістану, чоловік звільнився з армії. Надалі працював на заводі, займався підприємництвом, а згодом почав їздити на заробітки за кордон.
– Військові навички у мене збереглися, але зараз все зовсім по-іншому, адже впроваджуються натівські стандарти, – розповідає військовий. – Колись було все за шаблоном. Тепеп зміни тільки в кращу сторону, бо є можливість самому прийняти відповідне рішення під час бою, а раніше – як сказали, так і має бути.
Нині Володимир захищає кордони на Волинському напрямку і каже, що тут ворогам не пройти:
– Всі дороги перекриті, а по наших болотах далеко не пролізти. Але в будь-якому випадку, ми зустрінемо противника з гідністю.