Цьогоріч християни західного обряду (католики та протестанти) уже відсвяткували Великдень 30 березня. А от християни східного обряду святкуватимуть 5 травня. До найбільшого свята християнського календаря господині готують паски. У різних регіонах України, зокрема і на Волині, рецепти обрядового хлібу мають свої особливості.
Про це пише Суспільне Культура.
Паска не має біблійного походження, проте вона стала атрибутом Христового Воскресіння.
Раніше слов'яни-язичники святкували в часі весняного рівнодення Дажбожий Великдень. А прототипом паски був сонячний слов'янський калач.
Дажбожий Великдень був наповнений магічним мисленням і міфічним світоглядом. Відбувалося зростання світлового дня, весняне розквітання природи — слов'яни-язичники святкували перемогу світла над темрявою, тому створення калача було ритуальним дійством. Високий калач був знаменням великого урожаю та приплоду худоби. Зверху на калачі малювали плетені солярні знаки, символ Дажбога (бога сонця і світла).
З приходом християнства багато традицій і вірувань слов'ян переплелися з новою релігією. Традиція ритуального приготування калача, збереглася, але він уже почав символізувати Воскресіння Ісуса Христа та називатися паскою, що деякі дослідники пов'язують зі словом Пасха, або Песах — тобто свято виходу євреїв з єгипетського рабства.
Зараз християни України до святкування Великодня готують сакральну страву з хліба — паску.
У різних регіонах та в різних часах рецепти паски відрізнялися. Також паска відрізняється за часом приготування: десь тісто замішують в Чистий четвер, десь — Страсну п'ятницю і печуть в суботу за день до Великодня.
Паски також діляться на солені з плетеними орнаментами (вони є давнішими та традиційнішими), які можна вживати з м'ясними стравами; на солодкі паски (з цукатами, цедрою, горішками, глазурованою поливкою) та навіть сирні конусні паски.
У деяких регіонах та рецептах в тісто додають горілку, щоб випічка не черствіла, не пліснявіла і її можна було споживати аж до Святої Трійці, святкування якої цього року припадає на 19 травня.
Збереглися такі прикмети: якщо паска виросте — то рік буде для господарів добрим, якщо натомість впаде — то поганим, якщо паска трісне — то це до хвороби, смерті рідних чи іншої біди.
Обрядовий хліб через свою поширеність та довгу історію вжитку має безліч рецептів.
Як приготувати Волинську паску
Цей рецепт вже багато років передається з покоління в покоління у родині Лариси Мороз. Для цього потрібно:
- Молоко — 1 літр
- Цукор — 1 кілограм
- 20 яєць і 9 жовтків;
- Олія — 200 грамів
- Масло — 300 грамів
- Дріжджі — 250 грамів
- Родзинки
- Борошно – скільки візьме тісто.
Великодній хліб жінка випікає на літній кухні. Поки підходить закваска, яку господиня називає «розчинка», господар Василь Мороз розпалює піч.
За час, коли тісто росте, жінка робить прикраси, що розмістить зверху на пасці: квіти, листя, метелики та пташки. Далі тісто на великодню випічку поміщає у форми й залишає знову підростати. Якщо паска виросла втричі, її час класти до печі. В родині Мороз паски ніхто не їсть до свячення.