Депутати Волинської обласної ради звернулися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та обласних рад щодо забезпечення законодавчих умов для розробки торфовищ.
«Ми, депутати Волинської обласної ради, вкрай стурбовані ситуацією, що склалася у торфовидобувній галузі Волині. Враховуючи ситуацію довкола ціни на імпортні енергоносії, обласна рада свого часу створила комунальне підприємство «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради для залучення в економіку області місцевого енергетичного ресурсу такого як торф.
Для цього КП «Волиньприродресурс» за кошти обласної ради здійснило перезатвердження запасів чотирьох родовищ торфу у Державній комісії по запасах корисних копалин і отримало спеціальні дозволи на користування надрами родовищ торфу. Сплачено у державну казну збір за кожну тонну торфу, що знаходиться у межах ліцензійних площ.
Для того, щоб розпочати видобуток корисних копалин, необхідно отримати земельні ділянки.
Однак, обласною державною адміністрацією відмовлено комунальному підприємству у наданні дозволу на відведення земельних ділянок. Офіційна причина відмови – порушення статті 150 Земельного кодексу України, а саме: належність торфовищ до статусу особливо цінних земель, вилучення яких для несільськогосподарських потреб не допускається.
Аналогічна проблема з оформленням земельних ділянок склалася і в державному підприємстві «Волиньторф».
До обласної ради та обласної державної адміністрації неодноразово звертався трудовий колектив ДП «Волиньторф» щодо сприяння у розв’язанні загрозливої ситуації, що виникла на державному підприємстві.
Якщо негайно не буде вирішено питання виділення нових площ для видобутку сировини, то підприємство, на якому працюють понад 400 працівників, припинить свою діяльність.
Сьогодні ДП «Волиньторф» ще працює та виконує взяті на себе зобов’язання щодо забезпечення паливом закладів бюджетної і комунальної сфери Волинської і прилеглих областей, населення регіону та споживачів інших форм власності.
Дешевим паливом обігріваються школи, садочки, заклади охорони здоров’я.
Ситуація може перерости в соціальний конфлікт.
У зв’язку з цим, вважаємо вкрай необхідним внесення змін до статті 150 Земельного кодексу України, вилучивши торфовища з переліку особливо цінних земель.
Враховуючи, що торфовища з глибиною залягання торфу до одного метра згідно з технологічними умовами не підлягають промисловій розробці і можуть використовуватися тільки як сільгоспугіддя, то до особливо цінних земель відносяться всі торфовища в Україні. Це унеможливило вилучення торфовищ та окремих, навіть невеликих торфоділянок для промислової розробки торфу, а сама торфовидобувна галузь функціонує поза законом.
Через значні ускладнення порядку надання ділянок торфовищ для їх промислової розробки діюче торфодобувне підприємство працює з постійним дефіцитом виробничих потужностей, що негативно впливає на їх виробничу та фінансово-господарську діяльність, на забезпечення населення цим дешевим та ефективним паливом.
Одночасно складається катастрофічна економічна ситуація з використанням осушених торфовищ. На сьогодні осушені торфовища в сільськогосподарському виробництві використовуються неефективно або взагалі не використовуються, заростають бур’янами, кущами, а гідротехнічні споруди, осушувальні канали, насосні станції, мости через канали та шлюзи руйнуються або зруйновані. У зв’язку з цим із року в рік зростає загроза торф’яних пожеж, які носять надзвичайно небезпечний характер, адже вогонь перекидається на населені пункти, ліси, посіви сільгоспкультур, промислові об’єкти, залізниці та інші споруди.
Першочерговим, із правових важелів, якраз має стати нова редакція статті 150 Земельного кодексу України, з частини першої якої доцільно вилучити згадку про торфовища. Або, як варіант, у частині другій статті необхідно передбачити можливість вилучення земельних ділянок торфових родовищ для організації промислового видобування торфу, після завершення якого користувач зобов’язаний створити умови реабілітації, ренатуралізації території родовища.
У цьому випадку доцільно переглянути і статтю 166 Земельного кодексу України, законодавчо визначивши в ній ренатуралізацію торфовищ, як одного з видів рекультивації земель.
Крім того, пропонується внести зміни в частину 5 статті 149 Земельного кодексу України, додавши пункт, а саме: «г) для видобування корисних копалин в межах спеціального дозволу на користування надрами».
Беручи до уваги важливість питання для області, наполягаємо на якнайшвидшому розгляді та прийнятті запропонованих змін на законодавчому рівні».