Лучанка Оксана Ж., яка 21 липня стала заручницею терориста Максима Кривоша, нині почувається не дуже добре, боїться зайти до громадського транспорту, бути у людних місцях і чути надто гучні звуки.
Про це розповіла сама жінка, пише ІА ВолиньPost.
За словами пасажирки, того дня вони із чоловіком мали намір поїхати у село Галичани Горохівського району до родичів. На автостанції на вулиці Львівській до них мав підсісти ще батько. Утім автобуса він так і не дочекався.
Бабуся, якій вже 93 роки, не могла зрозуміти, чому рідні так довго не приїжджають. Згодом односельчани повідомили їй страшну звістку.
«Тільки уявіть, як вона це сприйняла і що відчувала, очікуючи того дня нас в селі», – каже пані Оксана.
Розповідає, що коли Максим Кривош на початку дав телефони на 5 хвилин і сказав телефонувати родичам, щоб попрощатися і попросити їх надати події розголосу, то подзвонила до батька, щоб не чекав автобус на автостанції, а також зателефонувала додому, де залишилася 9-річна донька.
«Дитина пережила сильний стрес. Там були її і мама, і тато. Уявіть, вона взяла свою копілку і просила іти до автобуса, щоб викупити маму і тата», – не стримуючи сльози, каже жінка.
Додає, що тепер і дитині потрібна допомога психолога. Каже, донька того дня сиділа біля ікони і молилася.
Пасажирка розповідає, що після звільнення до неї та чоловіка підійшли медики, запитали, чи потрібна допомога, зміряли тиск. У неї був зависокий. Психологи у той вечір з жінкою та її чоловіком не спілкувалися.
«Не знаю, може, серед тих медиків і були психологи, але з нами вони не говорили. Може, на всіх не вистачило психологів. Не знаю, я у той момент про це не думала. Я хотіла якнайшвидше до дитини. Нас просили вийти до журналістів, які чекали біля центрального входу до готелю «Україна». Але коли вдома чекала донька, не до коментарів. Ми запитали, чи є чим нас підвезти додому. Нам відповіли, що ні. Ми взяли таксі і поїхали», – пригадує жінка завершення дня, який тепер називає найстрашнішим у своєму житті.
За її словами, нині у соцмережах вона прочитала величезну кількість коментарів, які обурюють. Мовляв, як 13 людей не могли справитися із одним, коли він писав повідомлення, дзвонив чи відволікався.
«Людям, яких там не було, легко про це говорити. Знаєте, не у кожному автобусі є свій Джон Макклейн (герой серії фільмів «Міцний горішок», – ред.). Він (Максим Кривош, – ред.) все добре обдумував. Коли щось треба було зробити, підійти до вікна, щоб завісити його одягом, відкрити чи закрити люк чи ще щось, то він це просив робити людей. Сам він до вікон підходив тільки тоді, коли стріляв. Сидів він між двома людьми, плюс розумів, що є скло, шторка, інші моменти, які роблять можливість спрацювати снайперу складнішою. Біля нього недалеко лежала зброя і, як він нам казав, вибухівка. Зверху на тому, як потім виявилося, муляжі лежав пристрій, схожий чи то на старий кнопковий телефон, чи то на пульт. Час від часу він там щось натискав. У нього тремтіли руки. Декілька разів падала граната, ми не знали, чи вона справжня. Але коли ти бачиш, як вона падає і розумієш, що граната спрацьовує через 5 секунд, то все німіє. Ти не знає, що буде через ті 5 секунд», – каже колишня заручниця.
Наступного дня після визволення з полону терориста жінка звернулася до лікаря. Каже, страшенно боліла голова, усю ніч вона не спала. Зараз, каже, приймає сильне заспокійливе.
Чоловік теж почувається погано. Йому довелося усі 12 годин просидіти на колесі-запасці біля задніх дверей автобуса, оскільки саме йому Максим Кривош наказав заблокувати собою задні двері. У чоловіка раніше була серйозно травмована нога, тож 12 годин такого сидіння виявилися для нього справжнім випробуванням.
Оксана Ж. сиділа на останньому ряду автобуса на центральному сидінні, якраз навпроти проходу.
«З чоловіком ми весь цей час трималися за руки», – каже жінка.
Наразі вона знайшла психолога для себе та чоловіка і ще одного – для дитини. Каже, їм усім потрібна реабілітація. Розповідає, що сім’єю мають намір на декілька днів поїхати в село, де немає інтернету, аби обмежитися від інформації, на яку поки дуже боляче реагують.
«У транспорт досі сісти не можу. Не знаю, коли це мине. Навіть складно вийти просто у магазин, у людне місце, боюсь гучних звуків. Такі симптоми є, наприклад, і у мого брата, який вже тривалий час в АТО», – ділиться Оксана Ж.
Вона додає, що нині багато хто у соцмережах і в розмовах називає події постановкою і піаром.
«Я не знаю, піар чи не піар. Але, якщо і піар, то на нервах і здоров'ї реальних людей», – коментує жінка.
Читати також: Поговори зі мною. ПостРОЗМОВА із Русланою з луцького автобуса з терористом
Нагадаємо, 21 липня в Луцьку чоловік захопив автобус «Берестечко-Краснилівка» із людьми. Поліція оголосила в місті план «Заручник», центр Луцька перекрили, на місце подій прибула бронетехніка та військові. Згодом терорист висунув вимоги через одну зі своїх сторінок у соцмережах.
«Першому» вдалося поспілкуватися із однією із заручниць (лучанка сама вийшла на зв’язок із редакцією) та з чоловіком, який назвався Максимом Плохим.
Стало відомо справжнє ім’я терориста та деталі з його біографії.
До Луцька прибув міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він заявив, що з терористом ведуть переговори, є порозуміння.
Під час перегорів терорист дозволив передати для людей воду.
Пізніше чоловік заявив, що «люди – в поганому стані, є один поранений, а також вагітна жінка і дитина».
Згодом стало відомо, що трьох заручників терорист відпустив.
Президент України Володимир Зеленський виконав вимогу луцького терориста Максима Плохого – записав відеозвернення, де усіх закикав би подивитися фільм «Земляне» 2005 року.
Близько 21:30 терорист Максим Кривош здався силовикам.
Міністр Арсен Аваков заявив, що у луцького терориста був спільник, і його затримали у Харкові.
Максиму Кривошу обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів без права на заставу.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
