- Якщо взяти 1000 кілометрів в радіусі Луцька, то нам - що до Луганська, що до Босфору, що до Брюсселю – однакова відстань. І це теж правда. Ми - в центрі Європи, похлопайте собі! - перед президією у сесійній залі стояв митрополит Луцький і Волинський Михаїл, один із найвідоміших волинських віп-спікерів і підливав масла у вогонь палкою промовою до 30-ліття Незалежності.
Вони «хлопали». І собі, і не тільки собі.
За хвилину до того владику нагородили цінним годинником та грамотою.
Він зробив вигляд, що здивувався. А потім навзаєм задарував голову Волиньради і родинною Біблією, і синьо-жовтим прапором із зірками ЄС навколо тризуба, і навіть майбутній генплан Луцька накреслив і врочисто передав. Поки в Луцькраді ніяк не можуть з генпланом впоратися, митрополит її межі накреслив чітко: циркулем – все, що в 20 км від міста.
Тим часом - 19 серпня. Сьома сесія Волиньради. Перша за літо. І знову «парадна». Якось щастить нам на сесійні постановки: то Разумков приїде, то день вишиванки… Цю приурочили 30-літтю країни.
І якби не владика Михаїл, цей текст би лишився без заголовків. Бо крім «нагороджується» і «вітаю» цього дня на Київському майдані слів було обмаль.
* * *
Під облрадою цвіли чорнобривці. З лівого боку стіною сірої будівлі вгору побігла величезна тріщина… Навпроти бовванів височезний президентський флагшток. Без прапора. Не настав ще той день.
Від ранку під супермаркетом «SPAR» можна було помітити дружню команду хлопців із оркестру Нацгвардії, а ближче до 10-ї до центрального входу підтягнувся бадьорий «Волинський хор».
Подія обіцяла бути якщо не результативною, то не скучною. З музикою.
Щоправда, парадну ювілейну сесію Волиньради, на яку запросили багатьох волинських віпів, з абсолютним спокоєм проігнорував голова Волинської ОДА. Місію присутності сповна виконали два його заступники, один із них навіть аплодував врочистостям: вислухали «Волинь моя, краса моя», а після «за Україну, за її волю…» залишили залу, бо діло йшло до порядку денного.
Не все так синьо-жовто в нашому волинському королівстві.
Це якщо коротко. Поїхали – в деталях…
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Наступного разу давайте він сам». Мільйони і калюжі – на сесії Волиньради. РЕПОРТАЖ
Бурштин – «по празниках»?
Ранок. Ще до 9-ї в будівлю на Київському майдані збігаються люди у вишиванках. Волинські обранці спішать спершу на ранкові комісії, потім – перекури, потім – сесія.
Ювілейна, святкова, до 30-річниці Незалежності України. З цієї нагоди на тумби в кулуарах ради знову виклали камені бурштину. Схоже, дороговартісну кількасотлітню смолу викладають тільки тоді, коли навколо відбувається щось важливе. Ну, чи є хтось важливий. Бо на сесії 27 травня ми фотографували порожні тумби.
Ну от: духовий оркестр просто в тому місці, де рік тому обирали голову ради і його заступників. Бутери, боржомі, яблучно-виноградний сік і навіть кава. Хтось одразу звертає за порядком денним до столу реєстрації, хтось – до кави, хтось – до колег тиснути руку і дарувати обійми. Ще хтось тим часом завбачливо прихоплює з собою до зали пляшечку боржомі, щоб зайвий раз не гамувати сесійну спрагу за свої гроші, а ліпше – за бюджетні.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Разумков і... братики. Паркетний переполох на сесії Волиньради. РЕПОРТАЖ
Голова ради Григорій Недопад – у вишиванці. Щось розповідає підкреслено стрункій жінці теж у розкішній вишитій сорочці. То – голова Хмельницької облради Віолетта Лабазюк (цього разу на сесію запросили делегацію з Хмельниччини). У неї з Волинню є більше спільного, ніж би ви могли подумати. Обрана у раду від партії «За майбутнє». Одна з небагатьох ключових перемог партії Ігоря Палиці десь за межами Волині. Дружина відомого хмельницького бізнесмена-аграрія і нардепа від «За майбутнє» Сергія Лабазюка (у минулому скликанні член депгрупи «Воля народу»).
Сходяться батюшки, депутати, нардепи, лікарі, спортсмени та інші сподвижники… Дівчинина у вишиванці та чорних рукавичках муштрує кавоварку. Бутери якось розходяться мляво.
Духовий оркестр шкварить. Рада шокує парадністю. Коли Віолетту Лабазюк обирали головою, облраду мінували. Так що їй до несподіванок у сесійних залах не звикати. Правда, вона взяла у раді 33 за та 27 проти. Тоді як її волинський колега Григорій Недопад – майже одностайне «за».
Гостя спокійно знайомиться з волинянами. Поруч керівник найодіознішого волинського «бурштинового» комунального підприємства «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк. Щоб краще роздивилася бурштин, їй для цього дістають камінь із виставкової тумби. У фіналі цієї врочистої сесії на Преображення голови обох областей підпишуть угоду про співпрацю. Правда, в чому співпрацюватимуть регіони ще дасться знати. Чи – не дасться.
Музика стихає. 10-та. Тепер на вулик перетворюється зала, а з кулуарів можуть прибирати бутерброди.
«Де ще знайти таку красу?». Оплески
Система рада реєструє 52 обранці. Державний Гімн виконує «Волинський хор». Згодом поза стільцями президії лишаються тільки два баяни та контрабас. А ведуча дійства з трибуни зачинає: хвилина мовчання (на Сході невпинно гинуть люди), трохи цитат із Жадана (вже не Шевченка), один із перших, кому вручають «почесну відзнаку Командувача військ оперативного командування «Захід» - той же Анатолій Капустюк, тільки уже волонтер і голова ГО «Каскад»…
Голова Волиньради Григорій Недопад у своєму виступі з нагоди 30-річчя Незалежності найперше згадав Бориса Клімчука, «професіонала найвищого ґатунку». Натякнувши, що треба віддати належне волинському державнику, якого не раз бачили і в цій залі, і за цією ж трибуною.
…«Ми довго чекали і сподівались. Наші бажання обґрунтовані, а прагнення справедливі».
…«У нас багато роботи»
… читав гарну промову Григорій Вікторович (владика Михаїл його двічі називав цього дня Григорієм Олександровичем, на що Григорій Олександрович (Пустовіт) скромно всміхатиметься у президії, а митрополит жартуватиме, «бо ви як Медведєв і Путін»). Говорив про участь кожного у цьому процесі. Про те, що на цій землі «вперше був піднятий синьо-жовтий прапор», що саме «в цій залі приймалися доленосні рішення». Згадав поіменно всіх голів рад (тільки двох із них були присутні в залі – Василь Дмитрук та Володимир Войтович).
Згадав про АПК, повноваження громад, ряд інфраструктурних проектів, які впроваджує Волинь. Про активну міжнародну взаємодію. Про заповідні території. Зичив непохитної віри в себе і в «єдину соборну». На його «Слава Україні!» найгучніше відповідали «Героям слава!» свободівці з рядів для запрошених.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Ми всі в одному кораблі». Голова Волиньради Григорій Недопад. ІНТЕРВ’Ю
За професійну майстерність і неабиякі досягнення тренеру з футболу, який працює зі спортсменами з наслідками ДЦП, Юрієві Тимофеєву пов’яжуть стрічку зі словами «Почесний громадянин Волині» й першому вручать грамоту та цінний ювілейний дарунок.
«Годинник подарували…» - скаже митрополит, як тільки стане за трибуну і зазирне у сіру коробочку.
«Тепер на вечірні спізнюватися не буду. Носитиму на кожній руці: на одній – від голови Верховної ради, на іншій – обласної»
(оплески)
Його промова була державницькою.
«Хочу довести до нас усіх, що ми находимося в центрі Європи. Волинь – центральна частина Європи. Місто Луцьк – перша столиці Євросоюзу, НАТО, ми маємо велику відповідальність перед своєю Україною. Хочу сказати, що місто Київ, Житомир, Хмельницький, Курськ, Бєлгород і Дніпро – це теж Волинь»…
(оплески)
Віолетта Лабазюк на «Хмельницький» не ворухнула й вухом.
«Я кандидат історичних наук, я не можу голослівно висловлюватися, а говорю правду.
Якщо взяти 1000 кілометрів в радіусі Луцька, то нам що до Луганська, що до Босфору, що до Брюсселю – однакова відстань. І це теж правда. Ми в центрі Європи, похлопайте собі!»…
(оплески)
«Місце народження князя Володимира - село Будятичі Іваничівського району Волинської області. Якщо хто не знає про це, хочу ще раз наголосити: княжа доба, історія нашої держави завжди була пов’язана з Волинню. І навіть коли українській державі було трудно, почалося князівство Володимира і називалося це, прошу всіх правильно наголошувати: Волинсько-Галицьке князівство. Не інакше.
Хтось може сказати Галицько-Волинське – має право. Але яка вам історія подобається: переможна, творча – починалася з Володимира, занедбана з ганьбою – починалася з Галичини?»…
(оплески)
«Я це говорю сьогодні, утверджуючи вас. Ми маємо свободу вибору у всіх напрямках», - резюмував митрополит і навзаєм привітав Григорія Недопада з днем народження, який минув у «міжсесійний період», передав гостинці не без натяку і кошик яблук, які «вам зранку вже освятив, на 999 гривень, не більше».
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Ягода з характером. День депутата на плантаціях лохини біля Світязя. РЕПОРТАЖ
«Колись, дівчата, на сесії облради, ще в 90-ті роки хотіли створили Галицько-Волинську асамблею. Ну, скрутно тоді було… І все було добре, і про все домовилися. Не проголосували, знаєте чого? Через єдине: бо тут не погодилися називати її ГАЛИЦЬКО-Волинська. І все», - шептав нам збоку редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, поки владика перераховував приводи для оплесків.
Серед тих, хто отримав ювілейні дарунки цього дня, - і перший голова Руху Михайло Тиский, і редактор газети «Вісник» Євген Хотимчук, і багаторічний екс-керівник «СКФ Україна» Володимир Цибульський, і екс-голова відділення Антимонопольного комітету Анатолій Володін, і співачка Алла Опейда, і громадська діячка Любов Ганейчук, і екс-заступник голови облради, рухівець Вячеслав Банада…
Зрештою, церковний орден «За заслуги» отримує сам голова Волиньради. У сесійній залі бадьоро лунає «За Україну, за її волю…». На цих словах перший заступник голови ОДА Сергій Мовенко піднімається і залишає залу, його колега заступник голови ОДА Ігор Чуліпа зробив це трохи раніше.
Ще низку грамот (від Верховної Ради) виходять вручати народні обранці Вячеслав Рубльов (Слуга народу) та Ірина Констанкевич (За майбутнє). Першим таку відзнаку отримує головний лікар волинської обласної лікарні Олександр Дудар.
«Дякуємо народним обранцям і оплесками проводимо їх на свої місця», - командує ведуча.
За мить звучатиме «Волинь моя». «Волинський хор» дойматиме до самого серця. Багатоголосе «…де ще знайти таку красу» зала слухатиме стоячи. Потім ряди для запрошених спорожніють.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Чи міг я очолити хор Верьовки? Думаю, так. Але...» - Олександр Стадник. ІНТЕРВ’Ю
«НАС ТУТ 40, ЯК СКЛО…»
До порядку денного половина зали не досиділа. Щоправда, народні депутати, таки лишилися. Депутатка Юлія Вусенко («ЄС»)одразу попередила: у них є питання щодо законності проекту рішення під номером 25, мовляв, готуйтеся відбиватися. Загалом же на часі – 40 питань і «Різне». І те, що зазвичай розглядають першим (зміни до бюджету), цього дня – передостаннє.
Далі діло йде швидко. Проекти рішень обранці «лузають» швидше, ніж роздають грамоти.
Трохи розім’яли м’язи дискусіями, чи варто виділяти 1 млн 600 грн на соцдопомоги волинянам, якими зможе розпоряджатися голова Волиньради.
Єсівці наполягали, щоб гроші, якщо такі вже знайшли, поділили між усіма обранцями на депутатські фонди, які в багатьох уже зміліли.
«Це не з неповаги до Григорія Недопада. Я не хочу говорити про побоювання, які у мене виникли, коли я дізналася, що вся сума спрямовується голові ради. За кожного з нас волиняни голосували однаково. Коли ми даємо гроші тільки голові ради, це розцінюється як зловживання службовим становищем», - ратувала лідерка опозиційної фракції «ЄС».
Втім, пропозицію зала не підтримала. А Григорій Недопад запевнив публічно, що не ділитиме виборців на своїх і чужих, допомогу надасть за потреби навіть якщо, що виборець, наприклад, Юлії Вусенко. Чи кого іншого.
Далі депутати спокійно затверджували і вносили зміни до регламенту, низки програм, призначили директором обласної спорт школи з видів боротьби Віталія Терешкевича…
Голова фракції «Аграрної партії» Ігор Волошенюк спробував «збити з траєкторії» проект щодо зміни меж міста Ківерці, але – невдало. Мав претензії, бо на комісії серед документів не побачив копії генплану, помітив «певні діляночки, які загадковим чином з’явилися», в чому «може, і немає зловживань», «я не вважаю, що це навмисне», але…
Начальниця відділу юридичного забезпечення діяльності облради Світлана Хороша натомість запевнила, що всі документи, яких вимагає закон, - на місці. А до зміни меж Ківерцям ще стільки інстанцій іти, що – дай Боже…
Депутати дали добро: місто давно вже затиснене лісом і збільшити території – ціла проблема, бо землями лісового фонду держава поступатися на користь громади не хоче.
Ще з десяток питань стосувалися майнових рішень. Для прикладу, обранці нарешті затвердили висновок про те, скільки ж вартує знаменита обкомівська дача на Дубнівській, 26, та сама «Круча», яку зводили як готель для обкомівських віп-гостей. Роками рада зволікала з її долею. Тепер взялася продати з аукціону. Небагато коштує - 3 млн 876 тис. 300 грн.
Трохи подискутували на тему законного чи не законного, на думку опозиціонерів з «ЄС» формулювання проекту про відміну рішення облради від 13 жовтня 2020 року «Про реорганізацію комунального підприємства «Волинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки». Тут знову юристці Світлані Хорошій довелося провести «батл» з юристкою Юлією Вусенко. Обранці не підтримали запропоновані зміни.
Майже одностайно і без обговорень депутати проголосували за зміни до бюджету. Поділили 43 млн 683 тис. 453 грн – і оком не моргнули. Правда, трохи таки моргнули, бо проголосували за не той варіант розподілу, який поданий ОДА, а зі змінами від комісії.
На прохання пояснити, на які ключові проекти виділили гроші, заступник керівника департаменту фінансів Волинської ОДА Володимир Селедець порадив… запитати у голови бюджетної комісії Ореста Маховського («За майбутнє»).
«Учора на бюджетній комісії ми запропонували деякі зміни, які стосуються спрямування коштів на невідкладні проблеми. Резонансне, зокрема, питання, яке викликало емоції в профільного управління охорони здоров’я, - це виділення додаткових коштів (а це 5 млн грн) на ремонт неонатального корпусу, першого і третього поверхів обласної дитячої лікарні (обласна дитяче медичне територіальне обєднання очолює депутатка від «За майбутнє» Ірина Горавська, – авт.). До кінця листопада треба підготувати заклад до участі в програмі «Здоров’я нації». Наші дві комунальні установи мають хороші шанси потрапити в цю програму.
Ми передбачили цей транш, від термінувавши в часі оплату комунальних платежів та енергоносіїв для інших закладів, як це пропонувала ОДА. Але неодмінно повернемося до цього питання з наступного тижня. Певний резерв є в ковідному фонді, у міжсесійний період рішенням комісії зможемо оперативно закривати проблеми, які виникають в установ.
Щодо освіти, тут депутати підтримали співфінансування по державних субвенціях. Це і придбання ноутбуків для вчителів, які працюють дистанційно, і придбання автобуса у Затурцівську спеціальну школу – для особливих дітей... Натомість деякі видатки, які планувала ОДА, ми відтермінували у часі. Наприклад, соціальні стипендії», - пояснив Орест Георгійович.
* * *
Чим завершили? Ні, співати не стали. Але грамоти таки вручали.
«Знову приємна місія»: грамоти тим обранцям, у яких за міжсесійний період були дні народження.
Буліга, Вітів, Маховський, Дибель, Кирда, Козюра, Лех, Лісовський, Мельник, Микитюк, Мирка, Ніщик, Сиротюк, Харчук, Цвид, Яренчук, Дудечко, Недопад, Приходьку і Тураку передадуть згодом…
«Не спиняйтеся», - єдине, що хотілося додати.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Інна МАКСИМЧУК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.