- Сьогодні тут журналісти, сьогодні тут колеги-депутати… Нас запитували не один рік: куди дівається вода зі Світязя? От дивіться: оце вся вода зі Світязя тут, - так депутат Волиньради Володимир Бондар починав розмову про «Волинську ягідку» у день депутата.
14 серпня. Субота. У церквах починаються служби на Медового спаса. А від світанку в напрямку Світязя – безперестанна вервечка автівок. Останні теплі дні літа-2021, рекреаційна мекка працює на всі сто. Але частина автівок цього ранку спиняється біля села Положеве.
Черговий день депутата у Волиньраді проводять на виїзді, цього разу знайомляться з ТОВ «Волинська ягідка», яке вирощує лохину і яке не раз поставало в епіцентрі політичних розборок.
Баталії стихли. Світязь цьогоріч не міліє. На плантаціях під Положевим більша проблема – як відвести з цих полів воду, аніж – де її взяти. Направду, це далеко не єдине підприємство, яке вирощує лохину на Волині. Загалом під цією ягодою в регіоні – 700 гектарів. І за обсягами лохинових плантацій Волинь - друга в Україні після Житомирщини.
Серпень 2021-го
* * *
«Волинська ягідка» з серпня 2016-го орендує 231 гектар землі біля села Положеве колись Шацького, а тепер Ковельського району. На більшій частині цієї території уже вирощує лохину і цього року збирає фактично перший повноцінний врожай.
Коли місцевий бізнес опинився під прицілом обшуків, перевірок та затятого пресингу від низки контролюючих структур, на його захист стала Волиньрада – без огляду на політику. На руку рейдерам, запевняють нині інвестори «Волинської ягідки», було зміління Світязю.
Вчасне втручання Волиньради фактично зберегло підприємство і дало можливість йому розвиватися. У червні 2020-го депутати провели на території цих плантацій виїзне засідання профільної екологічної комісії облради, де розбиралися у тому, чи може промислове вирощування лохини шкодити озеру.
Нині бізнес дає робочі місця мешканцям двох колишніх районів. Люди, які традиційно «їхали на трускавки», мають шанс заробити вдома.
Побачити, як працює підприємство, зголосилося чимало депутатів. Цього дня на території «Волинської ягідки» була більшість сесійної зали.
«Тут були болота. Нам це важливо»
Над лохиною розлого звучало щось про «шацькі озера сині, очі моєї Волині»… Вражали не тільки ягодою, а й раритетами з тамтешніх локацій. Історіями про чобітки «руминки», плетиво для столітніх горшків, реманент для обробітку льону та дерева, рушниками, сорочками, тощо.
Оглядини модерувала Ніна Вирович, керівниця місцевого фольклорного гурту «Шацькі молодички».
То була лірика. Згодом обранці перейшли до власне розмови про перспективи локального бізнесу в регіоні.
Голова облради Григорій Недопад зауважує, чому сьогодні обранці працюють на території цього підприємства. Найперше, саме облрада свого часу стала на захист цього бізнесу. Крім того, у раді практикують дні депутата для ознайомлення з успішними місцевими підприємствами, і наступним таким буде фермерське господарство «Перлина Турії» депутата Володимира Яренчука на Турійщині.
«Готуйтеся!» - усміхається голова ради.
Тим часом зауважує: історія «Волинської ягідки» - гарний приклад успішних місцевих інвестицій.
«Тут були болота, тепер вони засаджені лохиною і це приносить людям зиск. Нам це важливо. Сьогодні я радий, що сюди приїхала більша половина депутатів, голови райрад, народний депутат, що тут є керівник управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації. Головна ціль: щоб ви побачили, як може успішно розвиватися бізнес. Обласна, районна, місцева влада мусить турбуватися, щоб бізнес мав комфортну інфраструктуру для розвитку. До нас ніхто не прийде і наші люди не ризикнуть тут чимось займатися, якщо їм будуть створювати перепони», - каже Григорій Недопад.
як може успішно розвиватися бізнес»
Естафету перейняв народний депутат Вячеслав Рубльов. Поки не стартувала політична осінь, обранець проводить дуже активне літо на Волині. Напередодні він разом із виконавчим директором АМУ Олександром Слобожаном брав участь у координаційній раді при голові Волиньради (на базі «Лісової пісні»). Не оминув – дня депутата. Зауважив, що радий бачити тут таку об’єднану команду обранців. Нагадав, що 19 серпня – сесія облради, таку ж згуртованість просив демонструвати і там.
Історія «Волинської ягідки» почалася у 2016-му. Тоді підприємство орендувало 231 гектар землі на території Світязької селищної ради.
З 2016-го до 2018-го на ці площі готували під висадження лохини. Роботи довелося провернути чимало, бо на місці нині рівних плантацій з кущами був ліс-самосів поміж зарослими меліоративними каналами, які фактично не пропускали воду.
Колись то була заплава річки Прип’ять. Саме з її басейну живляться канали. Звідси черпає і воду для поливу підприємство, маючи дозвіл на використання поверхневих вод. Ось чому історія про воду зі Світязя – нереальна. Коли 40 років тому тут провели меліорацію, ділянками користувався інститут землеробства, використовуючи їх під дослідні площі. Користувався, зрештою, так, що на них виросли «джунглі». Фактично тут був ліс, який доводилося корчувати.
Найближче до цих площ село Положеве колись Шацького району. До появи лохини, кажуть тут, на цих землях траплялися пожежі. Ґрунти торфові, гасити загорання було дуже складно, село потерпало від диму.
Сьогодні якщо пожежі на місцевих торфовищах і трапляються, то – за межами території «Волинської ягідки», бо підприємство обробляє свої землі ретельно, таким чином береже їх від вогню.
Але навіть не це головне.
Без міфів
«Сюди вкладена величезна праця людей, які робили це все більше всупереч обставинам, ніж за підтримки», - пояснював колегам-обранцям депутат Волиньради Володимир Бондар.
Члени його родини – серед засновників підприємства, саме тому йому й довелося спростовувати численні «політичні міфи» навколо цього бізнесу та відстоювати право бути цим інвестиціям.
«Хочу сказати декілька слів про те, як ці всі речі відбувалися. Сьогодні є журналісти, є колеги… Нас запитували упродовж попередніх років часто: куди дівається вода зі Світязю? Оце все, що ви бачите, - то вся вода зі Світязя, от вона тут... Я хочу, щоб ми розуміли: аби щось зробити в наш час, треба мати не тільки бажання, треба мати велику силу волі, характер і можливості вирішувати такі справи.
Ми прийшли на ці землі, коли тут стояв самонасіяний ліс. На цих торфових площах були хащі. Канали не пропускали води. Нині це все зовсім інакше виглядає. Ця ягода дуже органічна для цих земель, вона їм притаманна. Тут працюють місцеві люди (влітку – більша кількість, взимку – менша), але це ті, хто живе у цьому регіоні, вони не виїжджають у Польщу, мають заробіток і можливості бути біля своїх сімей. А підприємство може сплачувати і буде сплачувати податки, необхідні для розвитку місцевого громади у першу чергу», - каже Володимир Бондар.
Ористлава Сидорчук та Сергій Кошарук
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Це не вибір партії, а вибір команди». З Володимиром Бондарем. В ДОРОЗІ
У 2018-му «Волинська ягідка» засадила лохиною перші 75 гектарів. Змонтували систему краплинного зрошення. Восени 2019 року висадили другу чергу лохини – 85 гектарів. Третя черга – ще 75 гектарів, які планують висадити восени 2021 року.
Влітку 2021-го на плантаціях «Волинської ягідки» зібрали перший серйозний врожай. Підсумки сезону матимуть тоді, коли збір завершиться. Саджанці підприємство не вирощує: купує їх у двох найбільших в Україні розсадників: ФГ «Фруктовий сад» і ТОВ «ФруТек». Лохина – одного сорту, але різних періодів дозрівання: рання, пізня і середня.
На сьогодні на плантаціях «Волинської ягідки» – до 300 тисяч саджанців.
Усі вони під системою краплинного зрошення.
Полив лохини проводять трьома шляхами: з власного водонакопичувального басейну; використовують дощові води; мають дозвіл на спецводокористування – забір поверхневих вод з річки Прип’ять. За температури повітря до 35 градусів на один кущ лохини за добу витрачають 2-3 літри води.
«Нас завжди запитують, чому ми тут, а не в іншому місці. Проста відповідь: чиста екологічна територія, хороша аура, прекрасні кислі ґрунти. Колись то були заплави Прип’яті, тут човнами плавали і ловили рибу, косили сіно. Згодом – велика меліорація… І коли ми в 2016-му році подивилися на ці території, то побачили «джунглі». Тоді ми посадили 100 саджанців.
Вернулися через рік: більше половини саджанців знищено, два-три десятки лишилося, але так ми побачили, що вони ростуть і що клімат тут для лохини – хороший. Без нічого, без підживлення мали 25 см приросту, розгалужену міцну кореневу систему. Тому ми спинилися тут», - розповідає один із засновників підприємства екс-депутат облради Вячеслав Богдан.
Проста відповідь: чиста екологічна територія,
хороша аура, прекрасні кислі ґрунти»
«Працювала на льонозаводі, якого нема, потім в колгоспі…»
Попри сучасні технології, автоматизований полив і внесення добрив «Волинська ягідка» використовує багато ручної праці. Вручну тут збирають ягоду, прополюють та обрізають кущі, тощо.
Як триває збір лохини? Працівники приходять вранці, мають картки, якими реєструються, беруть ящики з лотками для збору ягід і розходяться поміж рядками. Зібрані ягоди несуть у пункти контролю, де врожай обліковують. Важливо зібрати тільки добре спілу ягоду. Тоді вона має гарні смакові якості.
Людям із навколишніх сіл підприємство дає можливість мати те, що для багатьох тут рідкість – роботу. Збір лохини триває недовго. Стартував у липні й уже фактично завершується.
Галина Челядин весь вік прожила у селі Положеве. Був час, коли у її селі був потужний льонозавод, де вона й працювала.
«Працювала на льонозаводі, якого давно нема, потім в колгоспі, п’ять разів була у декреті й маю п’ятьох синів…» - розповідає жінка.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Не їду на трускавки. Як ягоди рятують волинські сім’ї і села від трудової міграції
Каже, за гарної роботи одна людина може зібрати 15 ящиків лохини, у кожному ящику – 5 кг. Нині Галина тут бригадиром.
«Добре працюється: біля дому, в будь-яку пору можна прийти. Мали за рік тільки два місяці перерви. Якщо не збираємо ягоду, то прополювати кущі треба, засипати тирсу, торф... І цього року заробітки вже значно кращі, ніж торік, бо більший врожай», - зауважує вона.
На плантаціях, каже, часто трудяться родинами. Реалізовують волинську лохину тільки оптовим закупівельникам.
Найважими для «Волинської ягідки», каже заступник директора Сергій Маїло, були перші роки, коли колектив вчився працювати з торфовими грунтами та лохиною.
Наразі бізнес розвивається й інвестує в обладнання. Підприємство має змогу певний час зберігати ягоду до реалізації при постійній температурі +4 завдяки власним приміщенням для охолодження ягоди. Понад 2 млн грн інвесторами вкладено в сучасну систему зрошення. Вона ефективна і економна. Процесами поливу та підживлення тут керують автоматично.
«Це ізраїльське обладнання, там вода – дорожча за пальне. Якщо дати велику кількість води, вона не засвоїться. Торфи акумулюють вологу. Саме тому велика кількість опадів – проблема для плантацій лохини. Як і ранні заморозки, типові для Волині. Цьогоріч у боротьбі з проблемою заморозків підприємство застосувало технологію «гарячого туману». Генератори створюють димову подушку, яка не дає заморозкам опуститися на рослини», - пояснює Сергій Маїло.
Уже на осінь 2021-го «Волинська ягідка» готується засадити третю площу лохини, таким чином освоївши решту орендованих земель біля села Положеве. Як зауважували фахівці цього дня, відповідаючи на запитання обранців, пік врожайності куща лохини – припадає на 10-й рік його плодоношення
висадити лохину ще на 75 гектарах»
Якщо у 2016-му підприємство сплатило всього 17 тис. грн ЄСВ та ПДФО до бюджету громади, у 2018-му – близько 185 тисяч, у 2019-му – близько 400 тис. грн, то у 2020-му – близько 700 тис. грн. Щороку підприємство платить в середньому 135 тис 600 грн за оренду землі. За використання поверхневих вод у 2020-му сплачено 51 тис грн.
«Волинська ягідка» використовує можливості державної підтримки, запланованої для подібних проектів. У 2018-му тут отримали 3 млн 178 тис. грн компенсації за садивний матеріал (у рамках Програми розвитку садівництва та виноградарства), у 2019-му – 4 млн 534 тис. грн. Це за посадки першої і другої черги. У 2020-му, коли у програму компенсації ввели систему краплинного зрошення, «Волинській ягідці» було відшкодовано з державного бюджету 1 млн 177 тис. грн витрат.
Цьогоріч на Волині знову буде майже 10 підприємств, які посадять лохину й так само візьмуть участь у державних програмах.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
