Нинішній тиждень на Волині був насправді багатим на події. Тут активно дискутували про вибори та результати Майдану, критикували корупціонерів, конфліктували через церкву та плани росіян щодо неї.
Зброя замість любові
Ще минулого тижня у Жидичині Ківерцівського району провели збори, на яких жидичинці проголосували за перехід сільської Свято-Миколаївської церкви до ПЦУ «За» зібрали 383 голоси з 390 зареєстрованих.
У селі, кажуть жидичинці, є близько 80 прихильників УПЦ МП. Вони , а заодно і священик храму Володимир Гелета на збори не прийшли.
Попри їх спротив, у п’ятницю, 22 лютого храм таки зайняли ті жидичинці, які виступили за перехід до ПЦУ. Священик не віддав їм ключі, а вночі навіть почав стріляти з рушниці в людей, які чергували біля храму.
Саме цей неадекватний вчинок (очевидці кажуть, що священик був нетверезий) і знизив рівень гостроти протистояння у Жидичині. Лідер прихильників УПЦ МП себе повністю дискредитував і створив серйозні проблеми «захисникам»: жидичинський священик тепер аж ніяк не тягне на образ «постраждалого за віру» й, очевидно, відвернув від себе як мінімум частину прихильників. Принаймні, як розповідають жидичинці, дехто з місцевих прихильників УПЦ МП уже в цю неділю був на богослужінні у храмі, який від нині надежить до ПЦУ.
Читати більше про події в Жидичині.
Що буде далі – повне «воз’єднання» громади у сільському храмі, цивілізований діалог і почергове богослужіння (що передбачено законом) чи глуха опозиція і формування з прихильників УПЦ МП образу мучеників – покаже час. Але другий варіант видається наразі найменш реальним: важко вести діалог після конфлікту і взаємних звинувачень.
Загалом на Волині вже відбулися десятки зборів щодо переходу громад від УПЦ МП до ПЦУ. За підрахунками Волинської єпархії ПЦУ станом на 19 лютого перейшли 42 громади.
Попри це чимало священиків, які лишаються вірними УПЦ МП, намагаються затягнути цей процес. За словами голови ОДА Олександра Савченка, вони сподіваються, що чинний президент, який підтримував визнання автокефалії ПЦУ, втратить посаду, а наступний буде не таким «агресивним».
«Можна здогадуватись, на що тут розрахунок. Але мушу запевнити – умовно після зміни влади в цьому питанні нічого не зміниться. Томос виданий не Президентом, а Вселенським патріархом. Цей процес не залежить від держави, від політичних змін, це абсолютно інша течія в житті суспільства і, напевно, вона ніколи не зупиниться», - натомість переконує Савченко.
Хоча треба визнати, що в разі перемоги опозиційного кандидата підтримка ПЦУ з боку влади може бути меншою. Зрештою, лише Петро Порошенко пише на білбордах про «Віру!». Щоправда, не факт, що це зупинить громади від переходів до ПЦУ, особливо на Волині. Адже більшість парафіян це робити спонукають власні переконання, а не політики.
Довгі руки Кремля
Не секрет, що для росіян питання православної віри завжди було одним із важливих державних інструментів. Не тільки у себе в країні, але і в Україні. Саме тому російський президент Владімір Путін навіть обіцяв «захистити свободу віросповідання» в Україні.
В контексті цього 18 лютого СБУ оприлюднила плани російських спецслужб щодо нападів на храми в Україні та погроз релігійним діячам Московського патріархату, Української католицької церкви та інших релігійних громад від імені українських «радикалів».
Жодних ознак реалізації плану на Волині поки не оприлюднювали, проте це не означає, що російського впливу тут немає. Зрештою, навіть події у Жидичині можуть створити гарну «картинку» для російської пропаганди, аби розказати про «захоплення храмів» та прихильників УПЦ МП, які «моляться в тепличках».
Отож, як би не було, варто бути пильними.
Савченко «на валізах»
Розповідаючи про розслідування десятків підпалів автомобілів на Волині, голова ОДА Олександр Савченко прозоро натякнув, що його «за 2-3 місці не буде». А ще у інтерв’ю нашому виданню він зізнався, що його дружина не готова переселятися на Волинь, та і посада загалом «здоров’я не додає». Отож, не виключено, що Савченко справді залишить посаду після президентських виборів, коли передасть справи своєму наступнику.
Якщо на виборах переможе не Петро Порошенко, здати пост доведеться ставленику нового президента. Із нинішніх фаворитів президентської гонки двоє (Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський) або ж їх оточення можуть знайти спільну мову із партією УКРОП. Тоді наша область навіть може перетворитися на обитель однієї політичної групи.
Проте і в разі переобрання Порошенка нас можуть чекати кадрові ротації. Кого призначать наступником, поки невідомо, проте для чинного президента на Волині потрібен «боєць», який зможе стримувати місцеві амбіції партії УКРОП та її партнерів хоча б на тому рівні, на якому це робить Савченко.
Вже зараз він переконує, що поліція завершить розслідування справ про підпали техніки і ми «ахнемо», коли дізнаємося імена винуватців. В принципі Савченко вже не раз прозоро натякав, що ці винуватці нібито пов’язані із командою Ігоря Палиці, тому ефект несподіванки буде втрачений. Натомість якщо виявиться, що техніку палять зовсім інші люди, виникне чимало запитань до самого Савченка через його ігнорування презумпції невинуватості.
Передав естафету
22 лютого на лучан чекали дві важливі новини, які стосувалися корупції. По-перше, остаточно закрили справу проти екс-заступника міського голови Луцька Олександра Рачкова. Його разом із суддею Шацього районного суду Наталією Сушик підозрювали в отриманні хабарів за легалізацію незаконного будівництва під багатоквартирний житловий будинок. Під час нібито отримання чергового траншу хабара Рачкова затримали 25 квітня 2018-го.
Також серед причетних до справи журналісти називали головного архітектора міста Леоніда Герасимюка, представника ДАБІ Юрія Маслюка і голова земельної комісії, депутат Євгенія Ткачука.
Проте за повідомленням адвоката Артура Мартіросяна, станом на 22 лютого закрили. Поки невідомо, чи захоче Олександр Рачков повертатися у місцеву політику. Справа про хабарництво дещо підмочила йому репутацію, проте корупція — це в Україні не найбільший “гріх” політика в очах більшості українських виборів.
А друга новина — затримання та оголошення підозри вже згаданом депутату міської ради Євгенію Ткачуку. Його неодноразово називали корупціонером політичні опоненти через нібито причетність до «земельних» оборудок.
Проте цього разу Ткачуку оголосили підозру через дачу хабара (1100 доларів) посадовцю Управління Держпраці в області. Так Ткачук нібито хотів уникнути штрафу за «неоформлених» працівників на його фірмі. Вже 23 лютого депутата посадили під домашній арешт.
Можливо в рамках судового процесу ми дізнаємося, чи зібрали щодо Ткачука достатньо доказів. Проте справа Рачкова показує що навіть показове затримання, фото доларів, та швидке оголошення підозри не гарантують покарання. А тому не виклюдчено, що досвідчений депутат за підтримки хороших адвокатів зможе в чергове його уникнути.
Зрозуміти і пробачити!
Минулого тижня ми побачили на скандальному відео, як невідомий хлопець ножем порізав намет «Команди Порошенка» біля РЦ «Промінь» у Луцьку. А вже 19 лютого хлопець вирішив «здатися» та прийшов у обласний штаб «Солідарності».
Це виявився 18-річний Антон Степанюк. «Я не є членом ніяких політичних партій чи угрупувань. Вибачаюсь за скоєні дії. Я зробив їх по дурниці… Мені соромно за те, що я зробив. Не хочу, щоб це розповсюджувалось і хтось думав, що я належу до якихось партій» - виправдовувався хлопець.
Лідер обласного осередку «Солідарності» Іван Мирка перконує, що він хлопцю повірив та відкличе заяву із поліції.
Загалом це гарний іміджевий крок з боку партії, щоб не провокувати насильство. Чимало українців тотально не довіряють владі та в моменти злості готові не тільки різати намети, але і погрожувати фізичним насильством самим політикам. А тому «зрозуміти і пробачити» мабуть найкраще рішення для провладної партії в такій ситуації.
«Народний» популізм на Волині
Виборча кампанія продовжується. Цього тижня у волинській «глибинці» активно агітували за кандидата в президенти Олега Ляшка. Для цього використовували ляшкобус — брендований автобус який слугує не тільки транспортом, але і мобільним білбордом. Схожі, до речі, точно є в Андрія Садового та Юлії Тимошенко.
У своїй агіткампанії з ляшкобусом радикали зробили акцент на «простих людях», адже на цих виборах, як і загалом, Олег Ляшко позиціонує себе як «народний» політик. Для цього він передусім зустрічається із робітникам заводів, селянами, мешканцями геріатричних пансіонатів.
Відео із таких зустрічей та коментарі волинян, критично налаштованих чи навіть озлоблених на владу, активно публікували в соцмережах на спеціальній сторінці. Там можна дізнатися і про корів, і про малі зарплати та пенсії, потребу імпортозаміщення.
Саме така аудиторія чи не найкраще реагує на радикальні лозунги про регулювання цін на продукти, «економічний націоналізм», смертну кару, а ще недолюблюють медичну реформу за заходи економії. Саме в напівдепресивних селах та містечках найкраще працюють його обіцянки життя «як вареники в маслі», суттєвого зниження цін, тарифів та повернення в селі закритих поштових відділень. І саме таку аудиторію не часто хвилює те, де і як саме команда Ляшка збирається взяти ресурси на виконання обіцянок.
Можливо голосів цих людей не вистачить для перемоги Ляшка на президентських виборах, але вони мають хороші шанси на вибори парламентські.
Антон Бугайчук (для “Першого”)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.