Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично, це свято є професійним днем працівників кінематографії. Але окрім того, це чудовий привід згадати кращі українські стрічки, які закохали в себе не лише українського, а й іноземного глядача.
Майже все українське кіно, яке було зняте протягом останніх 27 років – це авторські картини, плід фанатичної закоханості режисерів у своє ремесло. Виходило в усіх по-різному, але до початку 2000-х стало остаточно ясно: саме авторські артхаузні фільми домінуватимуть у кіновиробництві України, – пише Канал 24.
А останні кілька років повернули надію на українське кіно, за яке не соромно.
Плем’я, 2015
Фільм "Плем'я" Мирослава Слабошпицького – про глухонімих підлітків та їхню тяжку долю в інтернаті. Стрічка відзнята мовою глухонімих без дубляжу чи субтитрів, а головні герої фільму не професійні актори, а звичайні підлітки.
Особливість стрічки "Плем'я" в тому, що це перший у світі фільм знятий без єдиного слова – виключно мовою жестів без субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу. Головна героїня фільму – тиша.
Фільм привідкрив куліси до іншого життя – життя людей, які не чують і не говорять, яким життєво необхідно дивитись і бачити один одного.
Зйомки фільму тривали шість місяців: з жовтня 2013 року по березень 2014 року. Інтернат, в якому знімали фільм – це справжня київська школа, де навчався сам режисер.
Стрічка була представлена на більше ніж 100 кінофестивалях світу, де отримала понад 40 нагород, серед яких – Європейський кіноприз і три призи Каннського кінофестивалю, через що вважається найтитулованішим українським фільмом.
До того ж фільм став переможцем фестивалю імені Андрія Тарковського "Дзеркало", сербського фестивалю "Палич" та Єреванського фестивалю "Золотий абрикос".
На 19-му Міланському міжнародному кінофестивалі стрічку визнано найкращою художньою роботою 2014 року. Також фільм був одним із претендентів на подання від України на "Оскар", а видання "Rolling Stone" назвало його "найпотужнішою стрічкою року".
В серпні 2016 року фільм "Плем'я" вийшов на популярному відеосервісі Netflix у США, Пуерто-Ріко та американських Віргінських островах. Картина є однією із шести українських фільмів, випуск яких відбувся на цьому сервісі.
Брати. Остання сповідь, 2014
Український драматичний фільм, знятий дебютанткою Вікторією Трофіменко за мотивами роману "Джмелиний мед" шведського письменника Торгні Ліндгрена.
Це психологічна драма про двох братів-гуцулів, які доживають віку в гірському селі в Карпатах. В їхнє село приїжджає письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих та юродивих. Через певні обставини жінка не може покинути хутір і стає єднальною ланкою поміж двома братами, що за останні 40 років не промовили один одному ані слова.
Стрічка отримала 4 нагороди на міжнародних кінофестивалях. У Румунії фільм визнали "Найкращим дебютом", а на кінофестивалі "Кіношок" стрічка здобула нагороду за найкращий сценарій. Кінокритиків Московського фестивалю вразила гра виконавиці головної ролі Наталі Половинки, за що львів’янка отримала приз за "Найкращу жіночу роль". Також стрічка здобула "Приз російської преси".
Моя бабуся Фані Каплан, 2016
Це картина про закохану жінку Фані Каплан, яку у 1918 році звинуватили у замаху на Леніна. Фані Каплан – один із найвідоміших міфів радянської пропаганди. Проте у фільмі ця історія набуває зовсім іншого забарвлення.
До 1993 року справа Каплан зберігалась під грифом "Цілком таємно". Після її оприлюднення виявилось, що зі справи вирвано десять сторінок. Найбільше Фані Каплан відома замахом на Леніна у 1918 році. Чи була вона у цьому винна? Фільм не дає прямих відповідей на це запитання. Він є роздумами, припущеннями, де образ та життя Фані Каплан стає не лише центром фільму, а й певною метафорою, втіленням трагічних, абсурдних та потворних реалій жовтневого перевороту.
Український драматично-історичний фільм режисера Олени Дем'яненко було включено до лонг-листа премії Європейської кіноакадемії.
ОранжЛав, 2007
Українська мелодрама режисера Алана Бадоєва. У центрі стрічки – любов двох молодих людей під час Помаранчевої революції, від чого й назва фільму. Кохання, революція, СНІД і замкнене приміщення ведуть до дивного фіналу.
Слава до ще тоді маловідомого режисера Алана Бадоєва прийшла якраз після того, як він випустив повнометражний фільм "ОранжЛав". Ця подія відбулася в 2006-му році, коли кінофільм продемонстрували на Канському фестивалі. Незважаючи на те, що робота демонструвалася поза конкурсом, вона отримала високі оцінки кінокритиків, які насправді були вражені майстерністю молодого режисера. Європейські спеціалісти назвали цю роботу першим справжнім фільмом в українському кінематографі.
Поводир, 2014
В основу українського історичного драматичного фільму режисера і сценариста Олеся Саніна покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору.
Фільм "Поводир" встановив абсолютний рекорд прокату української стрічки. За перший вік-енд прокату картину подивилися 94 754 глядачів. Результати по перегляду "Поводиря" можна порівняти з такими голлівудськими фільмами, як "Анна Кареніна" (82 902 глядачі за перший вік-енд), "Великий Гетсбі" (84 734 глядачів за перший вік-енд), "Джанго вільний" (71 917 глядачів за перший вік-енд).
Також слід зауважити, що "Поводир" є фільмом з найуспішнішим бокс-офісом серед кіно українського виробництва.
"Поводир" номынували на премію "Оскар" у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою". В зйомках фільму взяли участь співачка Джамала та відомий письменник Сергій Жадан.
Тіні незабутих предків, 2013
Молодіжний трилер Любомира Левицького. Фільм базується на давніх українських легендах, а усі зйомки відбуваються в українських Карпатах. До речі, оператором став американець Марк Еберлі, відомий своїми роботами у фільмах "Сутінки", "Небесний форсаж", "Гордий американець" тощо.
За сюжетом фільму двадцятирічний юнак Ваня (його зіграв онук Богдана Ступки Дмитро) живе звичайним студентським життям, страждаючи від нерозділеного кохання. Але одного дня він стає причиною зникнення зарди – гуцульської прикраси релігійного призначення, яка була знайдена в Карпатах та передана університету як цінний експонат.
Після цього на тілах його восьми друзів з'являються дивні символи, і єдиний, хто може вийняти зарду та позбавити його друзів участі в цій небезпечній історії, – це нащадок останнього мольфара, який живе далеко в лісах. Тому Ваня вмовляє компанію поїхати в карпатські ліси, де друзі змушені стати учасниками гри на виживання, з якої не всі зможуть вийти переможцями.
Червоний, 2017
Український історичний фільм "Червоний" – екранізація ондойменного роману Андрія Кокотюхи. Письменник став також сценаристом стрічки.
У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію "Оскар" Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії "Найкращий фільм іноземною мовою".
Покази в Україні стартували на День незалежності, 24 серпня 2017 року. Протягом перед-прем'єрного обмеженого прокату та першого тижня широкого прокату фільм зібрав 53 тисячі доларів, що на той час дозволило йому зайняти шосте місце серед усіх прем'єр. Фільм ще можна встигнути переглянути в кіно.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
