
Окривавлений, із сигаретою в зубах – так після місяців розлуки зустрів свою дружину в лікарняній палаті воїн 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Ростислав.
«Моя зустріч з дружиною нагадує фінальну сцену з фільму «Міцний горішок», але в українській інтерпретації. Вона вривається в палату, а там сиджу я, на каталці. А далі – обійми і моя фраза: «Привіт, дружино!». У цю мить я відчув полегшення – ми знову разом, а значить, все буде добре», – згадує Ростислав.
Своєму спасінню боєць завдячує командиру. Одного разу Ростислав врятував його після поранення, тепер командир повернув «борг честі». Цей приклад братерської взаємовиручки Князівський воїн пригадує так: «Його поранило – я його вивозив, мене поранило – він мене вивозив. Тож коли я повернувся у стрій, то першим ділом потиснув йому руку і сказав – 1:1».
Ростислав - уродженець Лисичанська. Хлопцеві всього 22 роки, три з них минули на військовій службі. За цей час йому довелося пережити чимало. Князівський воїн жартома порівнює себе з котом, мовляв, в калейдоскопі бойових історій розгубив вісім життів. Тепер з дев’ятим буде уважнішим.
Тривалий час Ростислав займався підвезенням побратимам усього необхідного, а також евакуацією поранених. Воїн пригадує, що завжди намагався виконати свій максимум – доставити продукти, боєприпаси та інші речі прямо на позиції.
«Вороги завжди скаженіють у прагненні знищити будь-яку машину постачання – здається, по мені утюжили всім: летіла арта, вибухали КАБи. Але мої хлопці знали – якщо я їду, то сто відсотків заберу поранених і щось привезу. Так тривало майже два роки», – розповідає він.
Кожна з бойових історій Ростислава – це гарт характеру молодого воїна. Він добре пам’ятає як вороги вдерлися на рідну Луганщину в 2014-му, як рятував маму з палаючого Лисичанська в 2022-му, як щохвилинні удари ворожої артилерії рівняли закарбовані в дитячих спогадах місця…
Надто дорогою ціною коштувало йому знайомство з «руським міром».
Тому сьогодні Ростислав бореться, щоб вберегти від нього найрідніших. А близькі воїна моляться, щоб вберегти свого захисника. Може й тому з ним трапляються ці дива на полі бою?
В бригаді Ростислава є свій варіант відповіді на це питання: «Бій хоробрих любить». Нині це гасло Князівських воїнів.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.