Чи молився ти в чорну п'ятницю? У Луцькраді стартував новий політичний сезон. ЯК ЦЕ БУЛО

Чи молився ти в чорну п'ятницю? У Луцькраді стартував новий політичний сезон. ЯК ЦЕ БУЛО

«Кожна влада від Бога», - слухала я. Це говорили зі сцени міського палацу культури. На сцені було три стяги. Стіл з депутатськими посвідченнями і значками. Трибуна з гербом. На великому екрані мелькали величні кадри величного міста.

На сцені вервечкою стояли священники і пастори. Один тримав жезла білими рукавичками. Інший - червоні чотки.  Ще інший - чорну і велику Біблію. Хтось - червону папку. І тільки один - просто маску. За їхніми спинами струнко тримав спини хор. 

«Кожна влада від Бога», - згадувала я щоразу, як тільки щось мені у цьому концерті не подобалося. 


Олександр Козлюк знову депутат.
І знову очолить земельну комісію? Схоже – так) 

...Головна настанова нового політичного сезону великого серіалу «Луцькрада». Перша серія вразила «масштабами зйомок».  І гучністю аплодисментів. Досить дружніх, між іншим. 

Депутати Луцької міської ради 8 каденції для того, щоб стартувати, вибрали день знаковий - чорну п'ятницю (запам'ятайте це). 

Особливість тільки в тому, що товар за знижками тут можна роздобути не одразу. Але в чергу, вважайте, стали… Тож, яка вона, Луцька міська рада “майбутнього”, можна було побачити 27 листопада. 

Як було. Хто прийшов. І що говорили. У репортажі «Першого»

У раду є вхід. А є і вихід. 
Це депутатам треба завше пам’ятати

Пані та панове

Під Палацом культури ажіотаж. Депутати Андрій Авраменко та Олександр Козлюк взяли кави у Сім23 і, не поспішаючи, рушили до будівлі. Цього дня у них - нова каденція. З нового - фракція. У минулій вони прийшли в Луцьку міську раду депутатами від “Солідарності”, у цій - від “Батьківщини”. І обом - дуже пасували кумачеві сердечка на масках. 

Їх наздогнав вже «недепутат» Аркадій Саламатін з цигаркою. Просто проходив поруч. 

Спішать. Оксана Лєщинська, Анатолій Цьось,
на задньому плані – Олександр Козлюк та Аркадій Саламатін
Андрій Авраменко і обійми

Поруч поспішав на урочистості ректор ВНУ Анатолій Цьось, колишній головний еколог Волині (а відтепер депутат Луцькради) Олександр Ткачук («Слуга народу»), лідер облосередку партії “Слуга народу” Ігор Лісовський з луцькими обраницями від цієї політсили, екс-кандидат у мери Луцька і депутат від ЄС Юрій Моклиця, голова Волиньради Григорій Недопад, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович, керівник однієї з луцьких поліклінік і вже депутат Ігор Гнетньов (теж ЄС)… А далі хочеться написати: та багато-багато інших. Бо усередині був - аншлаг аншлагів. 

Усім міряють температуру. Десь роздають інтерв'ю. У гардеробі розвішують куртки, шуби і розкладають капелюшки…

У гардеробі – аншлаг капелюшків?

До стола, за яким працівниці апарату ради, реєструють новобранців, хтось підходить впевнено і жваво (як екс-канидат у мери від «Слуги народу» Роман Бондарук, який вже був у депутатах), хтось - не надто сміливо і обережно (як батьківщинівець Дмитро Грачов, який поки незручно почувається в цьому товаристві).

Роман Бондарук

У норковій накидці та білих рукавицях до палацу заходить владика Михаїл, митрополит Луцький та Волинський від ПЦУ. За владикою несуть і букет багряних троянд. Згодом він довго тиснутиме руку меру Луцька Ігореві Поліщуку і щось зичитиме, зичитиме, зичитиме… 

Поважне товариство в поважних шубах
І хор. Не «Верьовки») 
Вікторія Мельничук, лідерка не партії… гурту «Чачка»!

- Пані та панове… - голосом вічного луцького ведучого Андрія Зубенка озивається зала.

І на секунду здається, що всі ми на фестивалі «Князівський бенкет» як мінімум. Тільки без ходи і коней. 

Переділити кордони ...під Отченаш

Починали з молитви. Мабуть, так належить розпочинати кожну велику роботу для набожної сім'ї чи людини.

Такого поважного представництва духовенства давненько вже не було на місцевих подіях. Святі отці поправляють маски і піднімаються на сцену. За їхніми спинами на білому екрані великими буквами написано: «Перша сесія Луцької міської ради». Атмосферно. 

Задля Отченашу...

У залі оголошують присутніх: колишній міський голова Анатолій Поха, віце консул Генконсульства РП у Луцьку  РП  Тереза Хрущ, старости громад, що увійшли до Луцька, голова правління фонду Ігоря Палиці Олександр Товстенюк, ректори ЛНТУ та ВНУ… Правда, не всіх вдалося помітити на дійстві.

Прийдуть у палац культури і два нардепи (від однієї партії, але різних сил). Вячеслав Рубльов трохи спізниться і займе вільне місце під сценою. А Валерій Стернійчук скромно сяде на балконі, через що про його присутність врочисто повідомлять десь під кінець імпрези. 

Нардеп Стернійчук – «на гальорці»
Нардеп Рубльов – в залі

Задають тон. Ведучий говорить про те, щось ось вона - кульмінація реформи децентралізації: «віддалені села отримали реальний шанс змінитися та змінити країну». Розповідає про певні позитивні моменти виборів 25 жовтня: «після чотирирічної перерви громада нарешті отримала міського голову». Хух… 

Міський голова, – продовжує Андрій Зубенко, – «гарант того, що в кожній оселі буде тепло, в кожному дворі буде дитячий майданчик, що ЦНАПи, лікарні, школи надаватимуть якісні послуги, що в громаді мирно співіснуватимуть люди різних політичних, етнічних, релігійних переконань». 

«Регламент»

Щоб закріпити сказане «для звершення молитви» на сцену запрошують голову Волинської ради церков, екзарха Луцького єпископа УГКЦ Йосафата, членів ради церков: митрополита Луцького і Волинського Михаїла, єпископа Афанасія, канцлера Луцької дієцезії отця Павла Хом’яка, єпископа Михайла Близнюка, єпископа Ярослава Троця, пастора Віктора Власюка

Зала встає на «Отченаш»...

- Коли Господь та не будує дому, даремно трудилися його будівничі. Так каже нам один із псалмів Святого письма. Каже і пригадує важливу засаду: кожен дім потребує доброї основи. Основи суспільства (це Божі заповіді, це бажання спільно разом працювати для добра один одного). Мені пригадується одна коротенька історія. В одному австрійському місті зламалося крісло бургомістра. Запросили майстра його зремонтувати. Він так старанно взявся до своєї праці, що інші люди зауважили і запитали: «Навіщо ти так це ретельно робиш?». А він каже: «Я думаю про той час, коли може, мені доведеться сісти у це крісло». Через кілька років цього старанного майстра вибрали головою міста, - говорив єпископ Йосафат. 

На всяк випадок розповіли притчу про ...крісло

Владика Михаїл був приземленішим у своїх бажаннях, закликав змінити стереотипи у ставленні до міста:

- Місто Луцьк сьогодні збільшилося у своїх кордонах. Я вважаю, що місто територіально повинно бути в радіусі 25 кілометрів. Відтак мене не влаштовує оцей поділ кордонів, який є на сьогоднішній день. Тому вам благословення - переглянути ці кордони в межах інтересів громади, - зауважив. 

«Забули Моклицю!..»

Схоже, один Микола Яручик уважно слухав

Притч та настанов духовні отці наказали обранцям стільки, що розшифровувати послання можна довго і натхненно. Цим, очевидно, і займалися, поки голова міської ТВК Марія Парфенюк зі сцени, за трибуною зачитувала офіційні висновки виборів і прізвища всіх обраних депутатів. 

- Забули Моклицю! Моклицю Юрія забули… - депутат Микола Яручик гукатиме із зали, чим доведе, що уважно слухає все, що говорять зі сцени. 

А на столику в кутку терпляче чекатимуть власників нові депутатські значки та свіжі посвідчення, які ще пахнуть друкарською фарбою. Посвідчення міського голови Ігоря Поліщука лежатиме окремо. І значок у всіх в білій картонній коробочці, в мера - у темно-синій, на кшталт тих, в яких дарують ювелірні вироби. Тим часом у ЗМІ опублікують інформацію про те, скільки коштувало дійство посвячення в депутати - 53 тис. грн. Не економили. 

За кулісами...

Один за одним нові обранці піднімаються на сцену. Тим часом ім’я кожного транслюють на великому екрані. Моменти врочисті, щирі кадри ловлять фотографи, до вечора ними заполонять усі соцмережі… 

Найщасливішим чомусь цього дня здався депутат Євгеній Ткачук: попередня каденція була для нього непроста, з корупційним скандалом, затриманням, перебуванням у Лук’янівському СІЗО, через що в нову були реальні шанси таки не втрапити. 

Той самий момент!

Уже точно депутати

Загалом у Луцькраді буде 42 депутати: 13 від партії “За майбутнє”, 9 - від ЄС, 6 - від “Свідомих”. 5 - від “Слуги народу”, 5 - від “Свободи” і 4 - від “Батьківщини. 

Політичні надії і політичні обійми

Цим фото можна ілюструвати політичну аналітику))

Коли оголошують Ігоря Поліщука, той кілька секунд ще сидить у кріслі, усміхається, далі впевненою ходою піднімається на сцену… 

Ігореві Поліщуку - 32 роки. Він точно один із наймолодших мерів в Україні. Юрист. Адвокат у фонді Ігоря Палиці. Досвідчений депутат Луцькради. Лучанин. Рідним для нього районом є Привокзальна, а школою - 15-та. 

«Щиро ваш Ігор Поліщук»

Разом із посвідченням йому вручать букет троянд. Згодом подібний, з меншою кількістю квітів та грамотою, він сам подарує екс-секретарю ради Григорію Пустовіту. Григорія Олександровича цей момент, очевидно, розчулить. 

Його місія у тому, що саме Ігореві Поліщуку цього дня надають мерських повноважень, - неабияка. Кілька років після смерті мера Миколи Романюка екс-губернатор у складні часи і вірний батьківщинівець Григорій Пустовіт, будучи секретарем ради, взяв на себе чималу політичну відповідальність «прикривати тили». І схоже, впорався з цим непогано. Тому їхні обіймі на сцені були щирими. Політика) 

Троянди для мера

Сам же новий мер не був багатослівним. 

Зачитав присягу. Пообіцяв, що мав пообіцяти. І сказав ось що. Подаємо дослівно, для історії. 

- Найперше хочу подякувати представникам духовенства за щирі, мудрі вітання та гарні настановчі слова. Хочу також подякувати вам, Маріє Іванівно, за роботу на посаді голови територіальної виборчої комісії та членам комісій, офіційним спостерігачам, представникам правоохоронних органів та усім, хто забезпечив проведення чесних відкритих виборів, які відбулися згідно з вимогами чинного законодавства. Бажаю кожному новообраному депутату і собі, щоб ми працювали так, аби кожен голос, відданий за нас, був гарною інвестицією в успішне та процвітаюче майбутнє нашої громади (оплески). Хочу продовжити своє звернення до депутатів і колег. Бажаю найперше мудрості і виваженості в прийнятті правильних рішень для громади. Хочу побажати сміливості для прийняття непростих рішень, а вони обов'язково будуть, але тих, які потрібні громаді. Хочу побажати, щоб кожен із нас під час прийнятті рішень та у своїй діяльності пам'ятав, що ми несемо відповідальність перед людьми та перед Господом. Бажаю усім нам, аби наша діяльність була такою, щоб люди, які віддали за нас свої голоси, не розчарувалися. А ми після завершення каденції чітко усвідомлювали, що використали всі свої таланти, всю свою енергію, всі свої вміння і шанси зробити наше місто кращим, успішним та процвітаючим, зробити прилеглі громади кращими.  5 років каденції пройде дуже швидко. І не запам’ятаються політичні дискусії та взаємні образи, а запам’ятається лише той результат і ті добрі справи, які ми залишимо після себе. Тому я бажаю усім нам, щоб цих справ було набагато більше. Переконаний, що, об’єднавши зусилля навколо вирішення проблем нашого міста та громад, навколо розвитку, реалізації важливих стратегічних проектів, завдяки системній та сумлінній праці ми зможемо зробити нашу громаду процвітаючою. Нехай Господь благословить нашу громаду, Волинь та Україну, вітаю!
А зала – аплодує

Зала після цього аплодувала, стоячи. До «непростих рішень», які анонсував у цій промові міський голова, ще далеко. 

Завершили дійство спільним фото на згадку. Першим на сцену піднявся лідер ще поки офіційно не створеної фракції «Слуга народу» Роман Бондарук і енергійно потиснув щойно «посвяченому в мери» Ігореві Поліщуку руку. Ще не так давно, він, будучи конкурентом Ігореві Ігоровичу на виборах і кандидататом у голови, доводив завзято, що сам був би мером ліпшим… 

Втім, у Романа Анатолійовича (і не тільки в нього) є всі шанси довести, що владика Йосафат свою притчу про крісло говорив не в порожнечу. 

Театр чекає

Політичні чвари цього дня маскувалися під усмішки, шквал рукостискань, дружні поплескування по плечах, місцями - обійми. 

Було так щемно за цим спостерігати, що на мить подумалося, що театр як приміщення для установчої сесії нової Луцькради - став би ліпшою локацією. 

Наступна серія (ой, сесія) – в театрі?

На короткому брифінгу Ігор Поліщук не озвучить жодного прізвища зі своєї команди, але ті прізвища тим часом вже енергійно обговорювали в кулуарах. Уважні могли вгадати команду, спостерігаючи за тим, хто з ким фотографується цього дня, хто кому усміхається і тисне руку. 

Але почекаємо до вівторка (в сесії оголосили перерву). 

Тоді: далі буде…

 *  *  *

Так без шампанського, але з молитвами і акурат у «чорну п’ятницю» нові луцькі обранці  «благословилися» на роботу в раду.

Журналісти теж отримали «хліба насущного» і після всього жваво собі дискутували, які ж території, на думку владики, мали б увійти в 25-кілометрову зону міста. Хтозна, раптом завтра це виллється у чергове «непросте рішення». Бо ж  - «такі будуть», казав мер.

Ігор Поліщук залишив палац у супроводі свого незмінного чи то помічника, чи то охоронця. У гарному настрої. І без того розкішного букету троянд, який йому вручили на сцені.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Раді заявили, що школи і дитсадки працюватимуть, навіть, якщо буде локдаун
Наступна новина «Авто встигло вигоріти вщент». У Луцьку вночі зайнявся легковик
Останні новини
Схожі новини