Прямий ефір «Луцького радіо»

Фортеці, історія та люди: мандрівник з Естонії розповів про свої подорожі. ФОТО

Фортеці, історія та люди: мандрівник з Естонії розповів про свої подорожі. ФОТО
Мандрівник Арно Павел та його подруга Марія Бойко біля УАЗика

Мандрівник та блогер з Естонії Арно Павел вже 5 років подорожує країнами СНД, у яких зовсім не відчуває мовного бар’єру.

Вперше в Україні він побував у 2016, а два роки потому вирішив знову навідатись у нашу країну та поглянути на людей, міста та села, в яких ще не бував.

Разом із ним завжди подорожує його незамінний «залізний друг» УАЗик, який встиг «накрутити» вже близько 50-и тисяч кілометрів.

До слова, раніше Арно працював водієм, тому дорога та кермо для нього давно знайомі речі, опісля став механіком, а згодом розпочав власний бізнес.

- Бачу, у вас спеціально зроблені футболки Arno & Uazik. Скажіть, це в межах якогось проекту чи просто так?

- Оскільки я подорожую на УАЗику, то ось один УАЗик і ось один Арно. А рядки навколо надпису означають, що ніхто нас не може розділити, бо ми – одне ціле.

- Як давно ви подорожуєте?

- Розпочав у 2014 році, тоді два місяці подорожував до Владивостока (Росія) та назад до Естонії. Мимохідь також був у Якутську.

- Де ви вже побували?

- Знаєте, коли був у Якутську, мене хлопчина теж питав про те, у скількох країнах я вже побував, а мені так соромно було зізнатись, адже тоді їздив лише у Росію, але тато врятував ситуацію, сказавши, «проте у найбільшій країні». Наразі я вже відвідав Росію, Калмикію, Чечню, Північну Осетію, Україну, Литву, Латвію та Білорусь.

- Ви завжди самі подорожуєте на УАЗику?

- У минулому році разом із внучкою поїхали на Кольський півострів. Наші знайомі з Росії організували спеціально експедицію. Тоді ми ще поїхали на Рибачий півострів – це дуже суворе місце. Там навіть прикордонну зону дуже контролюють, але нам зробили пропуски, тож мені вдалося показати внучці таке місце.

- Ви раніше подорожували Україною?

- Так, я приїздив до Києва, потім до Львова, також був у Чорнобилі. Тоді в Києві вдалося лише день погостювати, але я встиг побувати на екскурсії містом. Дуже мила дівчина-адміністратор допомогла мені за ніч знайти можливість поїхати до Чорнобиля, а наступного дня я вже був у Львові, де познайомився з Марією, яка і в цій поїздці мене супроводжує.

Марія Бойко та отець Петро Атаманів разом з естонським гостем

- Де ще у цій поїздці Україною ви хочете побувати?

- Ми зробимо невеликий «круг пошани»: починаючи з Волині, потім Карпати, Закарпаття, Поділля, Південна та трішки Центральна Україна, Донбас, потім Північ та Схід країни.

- Чому ви захотіли саме зараз побувати на Волині? 

- Волинь – це ворота України з північної сторони. Лишити її поза увагою – це було б неправильно, до того ж я заїжджав в Україну з Білорусі, тому це логічно згідно маршруту. Ну, і це цікава територія, зі своєю історією, яка відрізняться від Центральної, Східної України, тому, звичайно, ми мали це побачити та почути.

- До речі, ви були на останньому дні Бандерштату. Яке враження у вас викликав цей фестиваль? Що найбільше запам’яталось?

- Мені навіть дуже сподобалось: і музика, і люди, взагалі середовище було дуже хорошим. Навіть у своєму віці відчував, що можу побувати на такому фестивалі. Якщо вдасться, то спробую приїхати на нього ще.

- Чим, на вашу думку, найбільше різняться Естонія та Україна?

- Наша країна набагато менша, всю землю ми намагаємося обробити, а в Україні багато пустирів. Дороги у нас кращі, а от люди у вас відкритіші. Наші живуть самі собою, а у вас – намагаються допомогти всім, чим тільки можуть.

- Яка країна чи місто вам найбільше сподобались?

- Київ у вас гарне місто. Львів теж. Коли Марія сказала, що там можна побувати, то я довго не думав. Найбільше сподобалась архітектура та люди. Цікаво дізнаватися від них, як вони живуть. У нас спільне минуле, разом були в Радянському Союзі. У нас трішки швидше справи пішли, ніж у вас. Естонцям пощастило, що поряд Фінляндія, тому швидко розвивався бізнес, ми вчилися від них. До того ж, у маленькій країні «оберти» швидше проходять.

- Куди ви плануєте поїхати після цього туру? 

- Можливо, поїду у Далекий Схід. Я, коли вперше їхав, мав ціль – лише Владивосток та назад, а, можливо, зараз вийде рекорд встановити на УАЗику. Ось я в Сахаліні, в Магадані не був ще. Туди дорога не дуже добра, але моя машина проїде.

- Скільки кілометрів ви вже проїхали на своєму Уазику?

- Близько 50 тисяч кілометрів. Перший рейс – 27 тисяч, другий – 14 тисяч, а коли на Кольській півострів їздив, то 5 тисяч, а тут десь 10 тисяч буде. У цьому рейсі якось менше їжджу, але нехай автомобіль відпочиває.

- Ви підвозите «автостопщиків»?

-  Не дуже, в мене маленька машина. Коли перший рік тільки пробував їздити, то думав, що в Росії нема що їсти, тому всю машину намагався «забити» продуктами.

- Чому ви вирішили подорожувати?

- Є кілька причин. Одна з яких, це те, що два роки я сидів на пенсії, сільським господарством у мене великого бажання займатися не було, мені стало нудно.

Мій батько народився у Владивостоці, тому було цікаво, як там живуть люди. Ось так все і почалося.

- Що вам дають ці подорожі?

- Я багато бачу, чую «живу» історію. Раніше не уявляв, що тут є такі фортеці. До всього ж, це нові знайомства. Тепер маю багато друзів у Росії, а будуть ще й в Україні та Білорусі.

До слова, якщо ви захочете прочитати про подорожі Арно, то знайти його розповіді ви зможете у блозі: arnopavel.blogspot.com

Текст: Іванна СОЛОМАНЧУК (Перший).

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший).

Передрук заборонений 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Мальовничі фото волинського монастиря. ФОТО
Наступна новина Вперше на Волині відбудеться марафонський забіг
Останні новини
Схожі новини