Солдат Владислав Кравчук на псевдо «Адідас» поліг 25 травня 2024 року поблизу села Новоєгорівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання із зачистки ворожих окопів отримав смертельне поранення в шию. За тиждень до цього, 18 травня, захиснику виповнилося 25 років.
Спогади про воїна опублікували на платформі «Меморіал героїв»
Владислав народився в селі Сокіл Волинської області, але зростав в місті Рожище. Закінчив там школу. В мирному житті працював у Польщі. Захоплювався мотоциклами та військовою справою. До повномасштабного вторгнення потрапив аварію та отримав травми, які позначилися на здоровʼї.
Після 24 лютого 2022 року, попри проблеми зі здоровʼям, не маючи за плечима військового досвіду, став на захист Луцького аеродрому. Але зрозумів, що може більше зробити для своєї країни, тож 13 березня 2022 року долучився до лав 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Позивний отримав через те, що носив багато одягу фірми «Адідас». Воював на Донеччині (під Авдіївкою) та Луганщині (біля Сватового).
«Владислав був люблячим сином і братом. Мама виховувала його сама, але дала йому найкраще життя. Вона його любила й оберігала. Він дуже любив життя, був душею компанії, з ним ніколи не було сумно. А очі його причаровували всіх. У військовому житті був завжди перший! Побратими казали, що Владислав був хоробрий і з ним не страшно було йти в бій! Командир говорив, що з 30 нових хлопців він був найбільш перспективним. Виконував завдання на 5 з 5. Він ще так міг багато зробити у своєму житті», – розповіла його подруга Олександра Зенц.
Поховали воїна на Алеї Слави цвинтаря міста Рожище.
У Владислава залишились мама Людмила, сестра Діана, інші рідні, близькі, друзі та побратими.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
