32-річний Павло із Закарпаття, офіцер Державної прикордонної служби України на псевдо «Кардинал», несе на собі сліди двох поранень, але залишається відданим боротьбі до остаточної перемоги України.
Про це пишуть на сторінці «Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон».
Павло, у минулому співробітник Нацполіції, прийшов до місцевого центру комплектування, щойно дізнавшись про початок повномасштабної навали з боку збройних сил рф. Попри те, що він уже брав участь в ООС, йому неодноразово відмовляли у мобілізації через відсутність строкової служби та військового досвіду. Чоловік пригадує, як уперто відвідував територіальний центр комплектування, поки не досягнув своєї мети.
Павла мобілізували і згодом призначили до Чопського прикордонного загону. Після курсу підготовки він брав участь у бойових діях на Чернігівщині, а згодом – на Донеччині, де його підрозділ захищав позиції під Бахмутом.
Павло отримав своє перше поранення під час одного зі штурмів, після якого швидко повернувся до служби. Під час другого виїзду на Донеччину ситуація стала ще складнішою. Ворожі війська тримали тиск постійними атаками, але прикордонники тримали оборону, попри тяжкі умови. Під час виходу з оточення Павло та його побратими пройшли через палаючий ліс, зволожуючи водою балаклави, щоб захиститися від вогню та диму.
Під час оборони у Вовчанську Павло отримав звання офіцера. Того ж дня він підірвався на міні, отримавши поранення рук і ніг, але попередив своїх побратимів, зберігши їх життя. Про те, що став молодшим лейтенантом, він дізнався уже у шпиталі, коли його почали вітати побратими.
Після тривалого лікування та реабілітації Павло планує повернутися на фронт, щоб продовжити боротьбу за незалежність України.
Будемо боротися аж до Перемоги. Для мене війна закінчиться лише тоді, коли вона закінчиться на умовах України, – впевнений Кардинал.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
