Ігор з позивним «Сом» не з чуток знає, що таке війна. Ще з 2015 року став на захист України. Тоді воював на Авдіївському напрямку в складі 58 бригади.
З перших днів повномасштабного вторгнення він служить в 60 окремому батальйоні 104 окремої бригади, йдеться на її сторінці.
Мав їхати в Конотоп, де базувалась моя попередня бригада, але вже з перших днів Конотоп був в облозі, то туди не було можливості заїхати. А ті побратими, з якими служив раніше, вони вже були в Сарненському батальйоні «Поліські Вовки», і отак до них я прикріпився, – згадує військовослужбовець.
Разом із «Поліськими Вовками» Ігор був і на Донецькому, і на Куп’янському напрямку. «Сом» за освітою інженер, і в цивільному житті працював за спеціальністю в газовому господарстві. У війську він також на посаді інженера, але тепер його головна робота – замінування, розмінування, зведення інженерних загороджень тощо.
Що найскладніше в роботі воєнного інженера? Все воно непросто. Але, напевно, найважче – це постійно зберігати пильність і весь час контролювати ситуацію, наскільки це можливо, – каже Ігор.
Побратими дуже пишаються тим, що служать разом із ним, адже чоловік завжди готовий прийти на допомогу. Він вже не раз і виводив, і заводив хлопців на позиції. Діставав їх із дуже складних ситуацій, ризикуючи власним життям. За це командир батальйону відзначив його нагрудним знаком. Хоча, Ігор дуже скромний і не дуже любить про це розповідати.
Я роблю свій посильний вклад у закінчення війни. Знаю, що це все завершиться нашою 100% перемогою. Вже дуже цього чекаю, щоб повернутися в сім'ю, щоб всі побратими вернулися живі, здорові. Це найбільше бажання, – із безсумнівною впевненістю резюмував воїн.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
