Робота офіціанта – це люди. Після яких лишаються не лише порожні тарілки і чайові, а й враження, емоції, цікаві історії.
Якими прикольно поділитися з читачами «Першого».
Катерина Білан («Львівський штрудель»)
«Якось прийшли дві бабусі. В них на столі було дуже багато серветок. Я їх збираю, адже маю дбати про порядок на столах. Повертаюсь, щоб йти, а одна з них мені гукає: «Доцю, ти куди мою щелепу несеш?!!».
У мене шок! Звісно кілька раз вибачалась, але вони спокійно зреагували.
Згодом вони мали розраховуватись, але попросили принести їм дуже велику тарілку. Мовляв, «ми тобі чайові хочемо лишити». Я не зрозуміла до чого там тарілка, але принесла.
І тут вони дістають величезне відро черешень і висипають у ту тарілку. Я пояснюю, що не можу взяти, адміністрація буде проти. А вони мені: «Якщо не візьмеш, ми будемо тут до вечора з тобою сидіти». І вони дійсно сиділи десь годину ще додатково! Потім довелось погодитись забрати ті черешні, пригостили колектив.
На прощання наговорили мені багато приємностей і побажань».
Анастасія Левицька («Benedict»)
«Якось я розлила шампанське.
У нас просто великі сніданки на двох подаються з шампанським насамкінець. На столі у клієнтів вже стояла велика тарілка, вони доїдали. Я виношу їм шампанське, один келих ставлю нормально, а інший якимось чином починає перехилятись, падає в тарілку і розбивається вщент.
У мене ступор! Не могла кілька секунд нічого сказати. Але люди спокійно на це відреагували, не сварились. Тим паче потім я принесла їм комплімент від закладу».
Юлія Рабійчук («Дядя Pizza»)
«У нас є маленька традиція для новачків офіціантів. Бармени напускають пари в шейкер, закривають, віддають новенькому офіціанту зі словами: «Бігом, бігом біжи на кухню, скажи, що це пара на котлети». І всі ведуться.
Ще у нас робили пропозицію. Хлопець попросив покласти коробочку з обручкою у порожній чайник і принести. Попросив у дівчини, щоб вона налила чаю. Звісно, не вийшло, вона відкриває чайничок, бачить ту коробочку і на обличчі читається шок».
Богдана Шевчик («Карабас Барабас»)
«У нас є кухар, я інколи б’юсь з ним об заклАд. Днями сказала, що він не зможе розчавити рукою куряче яйце. Стою біля нього, дивлюсь, як він намагається це зробити. Спершу не виходить, а я стою і сміюсь дуже. Раптом те яйце роздушується, частина виливається мені на обличчя, частина на нього і на підлогу.
А колись був дорослий чоловік, років 30-ти і просив передати записку іншій відвідувачці, ніби юний школяр. І ти просто носиш ті записки між столиками туди-сюди. А потім вони прийшли через якийсь час і розказали, що вже одружились.
Та й в колективі у нас чимало людей знайшли свої половинки. От за атмосферу і за людей я люблю цю роботу. Інколи люди приходять зі своєю їжею. Ти підходиш, пояснюєш, що не можна. А у них реакція, як в малих дітей: не віддам, бо моє. Це часто викликає посмішку».
Олена Осташевська («Майдан»)
«Чимало людей у нас знайшли другу половинку і тепер приходять разом. І серед персоналу теж. Є одна пара, умовним символом їхнього кохання став гурт «Чорні черешні», які виступали у нас по п'ятницям. І саме під час одного з виступів вони познайомились одне з одним. Потім і річницю у нас теж у п'ятницю святкували.
Запам'ятовуються іноземні гості. У нас є дві сім'ї білорусів, які завжди телефонують заздалегідь і кажуть, що зайдуть до нас. І ще чоловік з Німеччини Матіас. Його друзі традиційно зустрічають в нашому «Майдані» і проводжають».
Софія Красовська («Aroma Kava»)
«Я прийшла сюди на роботу, десь півмісяця працювала і до нас приходив клієнт з друзями. Вони часто сиділи зі мною нічну зміну. Звісно, ми познайомились і так вийшло, що зараз він ...мій хлопець, ми зустрічаємось».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
