У вʼязниці Берю називали «Динамо». Колись займався футболом. І коли зловили поліцейські, був у спортивному костюмі з логотипом.
Зараз узяв інший позивний, на честь Березняків, де виріс, щоб нічого не нагадувало минуле життя, з яким хочеться покінчити, пишуть на стрінці 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.
Колись Беря мав власний інтернет-магазин, точку на ринку, майстерню з ремонту техніки. Із часом, через особисті причини, справи погіршились: жодного бізнесу, жодного спілкування з рідними, повно проблем.
Проте через майже півтора року тюрми зʼявився шанс, і ось уже декілька місяців колишній вʼязень, а тепер військовий, у 72 бригаді. Каже, що ставлення до нього – як і до будь-якого іншого військовослужбовця, аж не чекав на таке. Побував у боях під Вугледаром, тримав позиції на Водяному, відчув на собі повну силу ворожої навали.
У Бері добрий спокійний погляд людини, яка відчуває, що на своєму місці в житті. Коли відповідає на питання про свою мотивацію воювати, каже:
Моїй дочці 15. Я хочу, щоб вона знала, що батько захищає Батьківщину, а не сидить у тюрмі.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
