Площа соснових насаджень, знищених небезпечним шкідником, на Волині перевищила сім тисяч гектарів.
…Острівці мертвих сосон з бурою глицею посеред зеленого моря лісу. Такі картини віднедавна можна побачити не лише на Волині, а й практично у всіх областях України, де є хвойні насадження. Науковці стверджують, що дерева знищив не вогонь і не спека. Сосни загинули, пояснюють вони, внаслідок короїдного всихання.
«Маємо справу з біологічною пожежею, – пояснює Василь Бородавка, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства. – Верхівковий короїд починає заселяти верхню частину сосни. Самки відкладають яйця, з них виводяться личинки, що ушкоджують деревину під корою. Знищивши верхівку, комахи спускаються нижче і знову розмножуються. Летальна доза для дорослої сосни – 10-12 сімей шкідника, тобто 120 жуків. У цих сім’ях, як мінімум, по 10 самок, кожна з них може відкласти до 200 яєць. Відтак на одному дереві може налічуватися від 5-и до 15-и тисяч комах. Сосни спочатку намагаються боротися зі шкідником, виділяючи смолу і заливаючи нею уражені місця. Однак марно – за три-п’ять тижнів дерево всихає. А верхівковий короїд перелітає на інші сосни. Його місце займають шестизубі короїди та офіостомні гриби, що спричиняють посиніння деревини».
За словами начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка, знищені шкідниками сосни втрачають свої ділові якості. Така деревина придатна лише на дрова.
«Збитки внаслідок діяльності верхівкових короїдів на одному гектарі сягають від 20 до 40 тисяч гривень, – стверджує начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. – Науковці кажуть, що спалах активності шкідника природнім шляхом аж ніяк не врегулюється і може тривати ще 3-4 роки. За цей час можна втратити значну частину волинських лісів. На даний час ми мусимо зробити все, аби не допустити масового розповсюдження верхівкового короїда».
Цифри вражають – якщо станом на 1 травня 2016 року на площах, підпорядкованих Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, було виявлено 1305 гектарів хвойних насаджень, уражених короїдом, то на 1 серпня 2017 року ця цифра зросла до 7300 гектарів. 16 тисяч гектарів лісу вражено короїдом на Рівненщині. Не з чуток знають про цю проблему і в сусідній Білорусі. Там від верхівкового короїда потерпіло 50 тисяч хвойних насаджень. Нещодавно білоруські лісівники побували на семінарі на Рівненщині, де поділились з українськими колегами своїми методами боротьби з нашестям короїдів.
«Якщо ми будемо просто ходити і спостерігати за цими процесами, то в нас найближчим часом може з’явитися лісостеп десь під Мінськом, – вважає Микола Юревич, начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства Білорусі. – Зважаючи на це, у нас важливу роль відіграє сама організація цієї роботи і її нормативна база. У цьому питанні ми разом з ученими розробили свій план, роблячи акцент на тому, що основною задачею лісовода є підтримання належного санітарного стану наших лісів. Відтак головним методом боротьби з короїдом у нас є проста санітарна рубка. До цього питання наше міністерство підходить жорстко. Якщо не буде дотримана оперативність у виявленні і усуненні вогнищ розповсюдження короїдів – винних караємо, дехто може й посади позбутися. Минулого року ми вирубали мільйон кубів хворої деревини, а цьогоріч – вже 2 мільйони».
Якщо в Білорусі діють на випередження проблеми, то в Україні ситуація складніша. Минулоріч на вимогу громадськості та екологів запровадили нові санітарні правила, аби запобігти зловживанням серед лісгоспів. Однак, як кажуть, хотіли, як краще, а вийшло, як завжди.
«Держлісагентство, Міністерство екології були ініціаторами розробки і зміни санітарних правил у частині того, щоб громадськість мала більше контролю над проведенням вирубок, – каже заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – Зараз ми бачимо, що така процедура гальмує ефективне вирішення проблеми боротьби з короїдами. Тобто ми бачимо, що дерево вже приречене, а відвести його в рубку не можемо, бо забороняють правила. Через те ми втрачаємо темпи».
За словами Володимира Бондара, наразі з огляду на критичну ситуацію буде ініційоване на Кабмін питання про максимальне спрощення процедури санітарних правил. Попередньо воно має пройти громадське обговорення. Однак поки фахівці відповідних служб та громадськість займаються обговоренням проблеми, короїд теж не спить. На осінь прогнозують черговий сплеск активності шкідників.
Тому лісівники застерігають: зволікання та пасивна позиція окремих представників органів влади, недосконалість нормативних актів можуть призвести до карастрофічних, непоправних наслідків.
Ярина Руднік
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
