97-й квартал Сокиричівського лісництва Ківерцівського держлісгоспу. Кілометр-другий із траси у глибину діброви – і перед очима постають дві чималі ділянки. Непрості – елітні. Одну волинські віпи дубами засадили торік, інша (рівно гектар у лісі)– саме чекає трудового десанту.
Політики, депутати, банкіри, аграрії, промисловці, губернатор з радниками і заступниками… Про зелений колір, «правильне озеленення Волині» не жартував тут хіба лінивий.
Залишилося 9 днів до виборів президента. У штабах закипають голови, у виборців тим паче, а у волинських лісівників не засадженою лишилася тільки одна невеличка ділянка із запланованих на 2019.
Легка рука у Савченка: дуби приживаються на 98%
На цих ділянках біля села Сокиричі Ківерцівського району ще не так давно лісівники заготовляли березовий сік. Тамтешнім березам було під 60… Саме 61 – той вік для берези, коли вона підлягає зрубуванню.
- Якщо вам казати по-лісівничому, то це були змішані березово-вільхові насадження з участю дуба і сосни. Такі ділянки є похідними для створення дубових насаджень. Тому головною породою тут знову буде дуб. А також ялина, трошки модрини і чорноплідної горобини, - поки віпи з’їжджаються, вводить мене в курс справи головний спеціаліст відділу лісового господарства облуправління ЛМГ Володимир Неводнічик.
Запитую, у лісівників, чи легка в губернатора Олександра Савченка рука. А раптом торішні дуби (а він теж їх садив) не прижилися? Володимир Дем’янович усміхається. Не на того натрапили, мовляв…
- Згідно із осінньою інвентаризацією, приживленість торішніх саджанців 98 %. Нормативна приживленість у Волинській області – 92%. Значить: вище нормативної, - киває на рядок. - Рахуємо, скільки ялинок було посаджено на окремому відрізку. Скільки є саджанців живих і неживих. Тоді кількість живих ділимо на кількість запроектованих – і отримуємо відсоток приживлення. Зі 100 – 98 прижилося. Вже минулого року тут проводили догляд за лісокультура ми, механізований і ручний.
Кіборг Ваврищук: «Мій вже точно сидить, якщо не викупиться»
Помалу біля підготовленої до посадки ділянки стає людно. Ліс за Сокиричами буде елітний. Серед тих, хто прийшов садити дуби цього разу: депутати облради від «Солідарності» Володимир Дейна (підприємець із Ківерцівщини), Віктор Козак (голова Ковельської райдержадміністрації) та Валентин Чернецький (директор агропідприємства «Ратнівський аграрій»).
Зібрався садити ліс голова спостержениї ради Гнідавського цукрового заводу Ярослав Галькевич, засновник агрофірми «Рать» Віктор Шумський, директор Луцького спиртогорілчаного заводу Денис Шмаров.
Заступники голови Волинської ОДА Сергій Кошарук, Денис П’ятигорець, Валентин Цьось. Керівник департаменту АПК Юрій Горбенко, головний ветеринар Богдан Лозинський. Начальник держказначейства у Волинській області Михайло-Мирослав Леміщак, депутат міськради Петро Нестерук, головний еменесник області Володимир Грушовінчук та інші. На правах господаря метушиться начальник облуправління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко.
У лісівників – все, як в армії. Кожному – форма. Як за командою, присутні хутко вбираються в зелені жилети, одягають кепки. Поки губернатора нема, скоса поглядають на межі Колосова і відра із сіянцями на обрії та п’ють гарячу каву.
Приєднуються до компанії кіборг Вадим Ваврищук та керівник центру допомоги бійцям АТО Юрій Дмитрук. Запитую, чи комфортно їм у складі такої гвардії і під камерами ліс садити.
- А чого ні? Пригадую два роки тому в Гаразджі павловнії вже садили. То я через рік їздив дивитися – якісь були дохляки. А тепер запитую в Кватирка, як вони, - каже: вже ого-го, до 5-ти метрів. Ну, добре ж, ні? – міркує Вадим.
- Садити дерева – це вгазалі круто, - додає Юрій Дмитрук.
- Не так: садити – це взагалі круто, - не без усмішки перебиває його кіборг. – Я ще два місяці тому був завсектором запобігання корупції в управлінні Держгеокадастру, то можу запевнити: мій вже сидить. Ото основне наше дерево, яке ми посадили. Головне, щоб не викупився…
ЧИТАТИ ТАКОЖ: На хабарі попався скандальний волинський чиновник
«Усі свої» і губернатор у чоботях
Так за розмовами дочекалися і Олександра Савченка. Голова Волинської ОДА у місцевих лісах почувається, як вдома.
- Усі свої! – радо тисне руку кожному з присутніх віпів.
У гумових чоботях, робочих штанях, тій же куртці і кепці, як і всі.
Олександр Кватирко швидко вводить усіх в курс справи. Запевняє: це – остання ділянка, яку лісівники мають засадити у 2019-му, щоб виконати план. Каже, щоб висадити на цій ділянці дуб, модрину та ялину – година часу. Загалом на суцільних зрубах волиняни цього річ висадили 7,5 тисячі гектарів лісу.
Губернатор Савченко починає з того, чим гордиться: Волинь – єдина область в Україні, де лісів не стає менше, а навпаки – щоразу більше.
- У нас… Як це? Приріст! Тут більше садять, ніж крадуть, вирубують і все разом взяте. Це – хороша справа. Те, що ми з вами сьогодні робимо, можна буде потім показати внукам, а кому і правнукам. Ми везучі чи, як кажуть опера, фартові, бо на всі найближчі 10 днів обіцяють дощі, а сьогодні день гарний, - наголошує Олександр Ілліч.
Продовжує – уже наче й не про ліс. Країна на фінішній прямій перед президентськими виборами. Тому навіть тут – не без натяків.
- Але на душі в нас не дощ, на душі в нас сонце. Ми впевнені, ми – оптимісти. В нас вибору нема: йдемо вперед і думаємо не про завтра, а про потім-потім… Хочу сказати: у нас є з вами перспектива. Не вірите, почекайте – і побачите (пауза, - авт.).
…Про що не можу не сказати,так це про те, що сьогодні з нами вперше садять ліс два героя, які захищали нас в АТО. А в одного з них - день народження. Це Юра Дмитрук, який очолює центр допомоги бійцям АТО, і я хочу його привітати! – в той момент губернатор бере в руки чималий ящик з гостинцями для Юрія.
Юрій Дмитрук спантеличений несподіваним сюрпризом йде забирати подарунки до дня народження від губернатора і Ко.
Будівельник Чорнуха: «У мене є 20 гектарів добровільного лісу»
Далі – робота. Віпи хутко розбиваються на пари. Беруться за відра та мечі. Хтось звичним рухом долає метр за метром. Хтось пітніє вже за кілька хвилин.
Я пробую підсобити Денисові П’ятигорцеві. Відро в руки - садимо дуби.
- Розкажіть, чим це ви сьогодні займетеся? – колеги з мікрофоном та камерою атакують Дениса, який вправляється з мечем Колесова.
- Лівіцьку розважаю, - заступник губернатора дипломат ще той.
- Знаєте, є така польська приказка: хай дуби, з яких мають зробити наші труни, ростуть вічно, – каже.
Знімаю рукавиці, передаю естафету прес-секретарці ОДА Катерині Павловій. Вмикаю диктофон – йду збирати враження.
- Дуб черешчатий! – не без гордості відповідає голова правління ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха, почувши моє «що це ви садите?».
У нього в підсобниках – керівник екоінспекції Олександр Ткачук та Вовчик (як представили, так і називаю, - авт.). З Вовчиком, каже Чорнуха-старший два роки тому висадили чималий садок біля офісу ЛСТМ.
- Зробили там порядок: 30 фруктових дерев! Приходьте побачите! – кличуть. – Я у своєму житті стільки насадив дерев і лісу, вам не передати. У мене є 20 з лишнім гектарів насадженого добровільно лісу. В Усичах, під Луцьком. Кожного року там я висаджував по кілька гектарів. Ліс справжнісінький!
Своє перше дерево у житті Віктор Чорнуха посадив у рідному селі на Сумщині.
- І дерево там посадив, і церкву українську вже збудував: першу українську в Охтирському районі. А зараз там уже стало їх більше, - власник однієї із найпотужніших будівельних компаній Західної України мостить у лунку сіянець дуба в лісі під Сокиричами і усміхається.
Радник Криворог: два рядка на Волині та… 300 гектарів на Київщині
Тим часом минає півгодини. Дивимося, хто ж в лідерах. Уперед стрімко вирвалися радники голови ОДА Валерій Криворог, якого сам Олександр Савченко частенько називає жартома тіньовим губернатором, та Олександр Закузенний.
Уже рік Валерій Криворог працює на Волині, встиг трохи лісу посадити.
- Он та ділянка теж моя, - киває на торішню площу. – Там були дуби, тут ялина.
Сам себе називає «дитиною асфальту», бо народився у Києві. Тому перше своє дерево, зізнається, садив вже у геть дорослому віці.
- Моє перше дерево – то десь гектарів 300, - сміється.
Жартує, думаю. Аж ні.
- Якось коли вже став більш досвідченим, старшим, вирішив дерево таки посадити. Але я не вмію садити по одному. Вирішив зразу сад, - розповідає «тіньовий». – Невеликий. 300 гектарів: яблуні, груші, сливи, абрикоси, черешні, алича – всього вистачає. Просто в дружини була аграрна компанія. Вирішили, що займатися лише зерновими – нецікаво.
Цукровий магнат Галькевич садить, екс-митник Микитюк - інструктує
З іншого краю задніх не пасуть бізнесмени Ярослав Галькевич («Гнідавський цукровий завод») та Роман Микитюк (колишній начальник Ягодинської митниці, нині депутат облради та керівник ФГ «Аміла» в Турійському районі).
- Ви ж знаєте: моє господарство посадило 800 гектарів лісу. Вже є ліс, якому 15-16 років. То не акція, то наше майбутнє. Ніколи не відмовляюся, коли мене запрошують на такі заходи. От і цього разу: начальник управління лісового господарства зателефонував – я приїхав, - розказує депутат облради, колишній митник, а нині фермер Микитюк.
Ярослав Галькевич – традиційно непублічний. Чи не вперше доводиться бачити його у такій атмосферній «масовці».
Розпитую, скільки лісу посадив він…
- Я тут взагалі перший раз саджу ліс, - сміється той. – Он Роман Володимирович інструктує, бачите. Може, навчить.
- …А найкраще знаєте що? Кинути туди здохлу курку! Мене так ще батько вчив. А куди хазяїн, коли щось здохне вдома, діває? Йде в садок і під дерево закопує, - витираючи піт з чола, підхоплює тему Роман Микитюк і вже хвацько розповідає, як разом із батьком у Турійську малим садив перші дерева у домашньому садку.
Не розбереш: жартує чи всерйоз.
- Років 10 мені було. Тато садив, а я носив попіл, курячий послід, воду і трошки жовтої глини (в нас кажуть глей), - згадує Роман Володимирович.
Банкір Паскевич і аграрій Діброва: наші дуби в надійних руках
Один із найвідоміших волинських аграріїв Віктор Шумський (СГПП «Рать», Луцький район) теж завзято садить дуби.
- Йдіть-но до Діброви (Валерій Діброва – керівник ТзОВ «П’ятидні, - авт.), - сміється, - він запізнився. Он на останньому рядку…
директор Луцького спиртогорілчаного заводу Денис Шмаров
Так і роблю. Валерій Григорович найперше представляє того, з ким працює. Каже, «самий головний банкір Волинської області».
- Ой, тут я Андрій. Ну, добре – Іванович, - сміється чоловік у білій сорочці.
Андрій Паскевич – керівник волинської дирекції «Ощадбанку».
З ним – «головний банкір Волині» Андрій Паскевич
- Знаєте, як кажуть: мої гроші в надійних руках? Ото саме та людина – надійні руки, а дерева – то таке, - міркує аграрій.
Минулої п’ятниці у нього народився п’ятий внук. Каже, ліс оцей – для нього і таких, як він.
- Привезу колись, скажуть: «Оце мій дідусь садив». Тому хочеться, щоб росли тут такі дуби, що й обійняти було б важко, - заявляє Діброва.
Традиційно запитую, коли посадили своє перше в житті дерево.
- 58-й рік. Батько закінчував хату в селі Русів Володимир-Волинського району, саме переїхали з хуторів. І під хатою батько посади рядок таких маленьких грушечок та яблуньок. А мені малому, років 5 тоді мав, було ж цікаво: батько пішов, а я ці деревця поламав-поламав на маленькі такі палички. А осінь була, поруч капуста росла, то я їх ще так густенько в капусту повтикав. Батько прийшов, як глянув… «Що ж ти, - каже, - сину, наробив?». «То щоб було більше», - відповів тоді я.
Потім ще довго вдома розказували історію про моє перше дерево – і сміялися. От і ми сьогодні долучаємося до озеленення країни. Правильного (!) озеленення, - багатозначно наголошує вкінці бізнесмен Діброва, водночас і депутат Волиньради від пропрезидентської фракції «Солідарність».
* * *
Так, за спогадами та жартами волинські віпи засадили свій другий шмат лісу між Сокиричами та Озером.
Коли вже ці дуби стануть дубами, вони, можливо, й не будуть віпами. Будуть дідусями, а то й прадідусями. Власне, працювали того дня не тільки для картинки, а й для майбутнього.
А щоб і в цього шматка лісу приживлюваність була не менше 98%, потім був і пікнік. То вже – теж традиція.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Ірина КАБАНОВА.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
