Тетяна – старший лейтенант, начальниця групи психологічного супроводу та відновлення у 63-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ. У цивільному житті – вчителька і мати трьох дітей.
Пішла до ЗСУ півтора роки тому, оскільки не могла залишатися осторонь, повідомляють на сторінці Сухопутних військ України.
Я мусила тут бути. Розуміла, що не можу ось так просто сидіти і чекати на перемогу. Довгий час оббивала пороги військкомату й просила, щоб дали можливість служити. Зазвичай чула відмови, бо я жінка, ще й самостійно виховую трьох неповнолітніх дітей. Коли мене взяли, була ейфорія, адже нарешті досягла свого. Війни не виграють лише люди з автоматами. Все має бути в комплексі, – розповіла Тетяна.
Найважче для неї – пропускати крізь себе кожну історію військового, проте Тетяна вчиться професійно опрацьовувати такий досвід.
Коли бачу позитивну динаміку в роботі з військовим, це для мене найкращий ресурс, – додала старший лейтенант.
Після перемоги Тетяна планує працювати в центрах реабілітації. Роботи буде дуже багато. Іншого майбутнього для себе вона не уявляє.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.