У Луцьку влаштували акцію на підтримку полонених полку «Азов», а також для вшанування пам’яті жертв теракту в Оленівці. Через мистецтво організатори намагалися показати світу, що росія – терорист і ніхто з цивілізованих людей не має права про це мовчати.
Учасниками були театр «ГаРмИдЕр», театральна майстерня «Догори дриґом», хор під керівництвом Віталія Муляра, рідні військовополонених та небайдужі жителі міста. Вони зібралися 12 серпня на Театральному майдані з тематичними плакатами.
Попри зливу, подію не скасовували, щоб звернути увагу на те, що солдати не зважали на жодні перешкоди, захищаючи нас від росіян.
Учасники акції на бруківці вугіллям намалювали напис Оленівка та виклали його квітами. Після цього відбувся перформанс від театру «ГаРмИдЕр».
М’ясорубка, розірвані аркуші зі словами «Женевська конвенція», люди з літерами Z замість обличчя, які рубають кавуни, вимазуються кров’ю і тримають в клітці полонену в червоній сукні, – через ці образи актори зобразили дії росіян.
Як відомо, у червоній сукні співала парамедикиня Катя «Пташка» до того, як потрапила на війну та власне у полон. Її називають «голосом «Азовсталі» відтоді, як в інтернеті з’явилося відео, як дівчина співає у підземеллях заводу.
Учасники акції звернулися до світової спільноти (зокрема до держав, які вважають себе цивілізованими) з вимогою визнати росію державою-терористом та сприяти обміну всього гарнізону «Азовсталі».
Вони наголосили на тому, що Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Організація Об'єднаних Націй повинні отримати доступ до полонених захисників «Азовсталі», проінспектувати стан їх здоров’я, умови, в яких їх утримують, бо ж саме це їм гарантували, коли захисники Маріуполя виходили із заводу в полон.
«росія ігнорує Женевські конвенції і порушує правила ведення війни, зокрема у частині поводження з військовополоненими», – наголосили під час заходу.
Доки тривав перформанс, прозвучали основні положення Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, яких мала б дотримуватися росія.
Йдеться зокрема про такі пункти:
- Утримання військовополонених лежить на стороні, яка взяла в полон. Вона зобов’язана забезпечувати належним чином військових, зокрема їжею, одягом, місцем проживання, медичною допомогою тощо.
- Військовополонені повинні утримуватися глибоко в тилу і в сприятливих для проживання умовах.
- Заборонено утримувати військовополонених біля зони бойових дій, в місці з несприятливим кліматом, антисанітарією чи в пожежонебезпечних умовах.
- Заборонено вбивство, катування, знущання з військовополонених.
- Харчування в таборі повинне бути на рівні з харчуванням військовослужбовців в казармах.
- Вода повинна бути в достатній кількості.
- У таборах військовополонених має бути лавки з торгівлі продуктами та предметами побуту.
- Сторона, яка утримує військовополонених, бере на себе повне і безплатне лікування, включаючи протезування.
- У кожному таборі повинні бути лазарети, полонені повинні проходити медогляд кожного місяця.
- У разі переміщання, полонених мають попередити заздалегідь.
- Також є обмеження щодо транспортування поранених військовополонених.
- Військовополонені мають право на зовнішні зв’язки та спілкування з близькими. Вони можуть отримувати та відправляти листи, посилки тощо.
- Військовополонені мають право поскаржитися на умови тримання державі-утриманцю.
- Дисциплінарні покарання в полоні ніяк не повинні впливати на швидкість повернення додому.
- Репарація військовополоненого може бути затримана тільки в разі судового процесу, про що обов’язково і вчасно має бути попереджена держава, якій служить полонений.
- У разі винесення судом смертного вироку держава-покровителька має бути сповіщена про це негайно. Вирок не може бути виконаний ще щонайменше 3 місяці після його винесення.
- Сторона, що тримає в полоні, зобов’язана відправити важкопоранених чи важкохворих на територію країни полонених відразу, як їх стан дозволяє безпечне транспортування.
- Померлі в полоні мають бути поховані з честю, а їхні могили повинні мати всі необхідні відомості.
Частину цих пунктів росія вже порушила, з огляду на теракт в Оленівці.
«Наша місія – додати в цю історію ясності, донести правду через засоби мистецтва, тому що мистецтво – це теж зброя, – розповіла режисерка, керівниця та співзасновниця театру «ГаРмИдЕр» Руслана Порицька. – Ми спробували у свій спосіб донести те, наскільки це болюча проблема і наскільки кожному з нас на своєму місці важливо бути небайдужим».
З її слів, те, що люди прийшли навіть у такий сильний дощ, свідчить про те, що вони готові робити й важкі кроки, а не тільки зручні.
«Зараз велика частина суспільства хоче удавати, що війна десь там. Ми розуміємо, що всі втомилися, але від того, що ми одягнемо рожеві окуляри, реальність не зміниться і війна не закінчиться. Тільки коли ми будемо діяти, пробувати достукатися до міжнародних організацій, у цьому буде поступ і чесність цієї боротьби. Це наша земля і кожен має за неї боротися», – переконана режисерка.
На її думку, не може бути мистецтво й культура поза політикою в країні, яка обстоює свій суверенітет.
«Через те, що багато митців, колективів, організацій займалися мистецтвом поза політикою, ми виявилися в тому інформаційному полі, де російське почало перемагати. І перемагати настільки, що рашисти відчули своє право на цю територію. Є вислів, що «росія закінчується там, де закінчується російська мова і російська культура». Спочатку відбулася культурна окупація, якій ми всі або не протистояли, або замало протистояли. Зараз залишатися поза політикою – це просто злочин, за який потрібно карати», – наголосила режисерка.
Під час події родичі полонених акцентували на тому, що їхні близькі – не терористи й фашисти, як зображує їх російська пропаганда, а патріоти, які захищають свою батьківщину.
Також пролунала молитва за Україну та пісня, яку «Пташка» виконувала на «Азовсталі».
Текст: Наталя Хвесик
Фото: Людмила Герасимюк
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
