«А ось так я виглядав, коли працював у модельному бізнесі», – «Карась» показує в телефоні фото, на якому впізнавані хіба що великі, красиві очі і щира посмішка. Тоді – безтурботний юнак, зараз – мужній воїн.
Історію захисника розповіли у ВМС ЗСУ
«До повномасштабної війни я навчався, працював, трохи подорожував, знову працював. Був студентом, потім моделлю, механіком в гоночній команді. Техніка – це моя любов з дитинства, я обожнюю кермувати, добре знаюся на ремонті автомобілів. Жив у Польщі кілька років, повернувся до України, працював у автосервісі. А потім напала росія…» – стисло перераховує етапи довоєнного життя командир зенітно-артилерійського розрахунку 126-ї окремої бригади 30-го корпусу морської піхоти.
«Карась» зітхає, пригладжуючи довгу бороду. До широкомасштабного вторгнення росії він завжди голився, натомість мав довге волосся, яке зрізав 24 лютого 2022 року.
«У мами саме був день народження. Зранку я купив квіти, прийшов додому, привітав її і сказав: «Пострижи мене. Завтра я іду до армії». Чесно зізнаюся – було страшно, як і багато хто, я не розумів, що відбувається. Але водночас був упевнений, що роблю правильний вибір», – згадує військовий.
До 126-ї окремої бригади ТрО «Карась» потрапив на посаду помічника кулеметника. Згодом пройшов навчання і опанував «ЗУшку» – зенітну установку. Бойовим хрещенням називає період, коли його мобільна вогнева група почала прикривати артилерію від ворожих безпілотників. А так як наша артилерія розташовувалася близько до берега Дніпра, то й ворожа контрбатарейка працювала досить активно.
«Перші враження були яскравими, потім звикли. Пам’ятаю, якось паралельно чергували на «ЗУшці» й на кулеметі «Браунінг». Через специфіку задач зручніше було працювати з «Браунінгом», тому що його було легше сховати. Артилеристів, яких ми прикривали, вичислили, спочатку почали прилітати «ланцети», потім ворожі артилерійські снаряди. Як зараз пам'ятаю: по нас працює міномет, починає горіти посадка. Я розумію, що біля посадки стоїть наша машина з кулеметом зверху і буде дуже прикро, якщо вона банально згорить. Зрештою ми вирахували інтервал між прильотами, я побіг до машини, вивів її з-під вогню. На адреналіні тоді це здавалося простою задачею. Все вдалося, але потім я, звісно, зрозумів, наскільки це було небезпечно. Машину забрав, вона й досі нас виручає», – розповідає «Карась».
Зараз він зі своїм розрахунком захищає небо Херсонщини – полює на ворожі «шахеди». Працювати доводиться багато.
«Кожної ночі виїжджаємо на чергування. Роботи вистачає. У нас є головне правило – кожен боєць має бути взаємозамінним. Кожен у розрахунку, незалежно від посади, уміє відстрілятися з ЗУ чи «Браунінга», розібрати зброю, почистити, зарядити», – пояснює «Карась».
Розповідаючи про специфіку озброєння мобільної вогневої групи, він зауважує, що «ЗУшка» потужніша, ніж «Браунінг». Однак «Браунінг» особисто для нього є особливим – з цією зброєю працював його молодший брат, який служив кулеметником у 35-й окремій бригаді морської піхоти. 2023 року брат загинув під час виконання бойового завдання. Його втрата – невимовний біль для «Карася». І до всього, що хоч якось нагадує про брата, він ставиться дуже трепетно.
«Робота з «Браунінгом» – це своєрідне вшанування пам’яті брата. Мені, як не дивно, стає легше. Брат, до речі, займався історичним фехтуванням. Дуже захоплювався цим, їздив на змагання. Постійно приїжджав з якимись травмами – то рука розбита, то голова, то пальці зламані. Але водночас такий щасливий! Згадую, як він мені говорив, коли я ще був моделлю, мовляв, приходь до нас у клуб історичної реконструкції. Я дивився на нього – кремезного, сильного – і відповідав: «Ти мене бачив? Мене ж там уб’ють». На що той відповідав зі сміхом: «Зате помреш у бою, як справжній чоловік». Коли закінчиться війна, я продовжу його справу. Тим паче, що клуб береже обладунки брата», – говорить військовий.
Після загибелі молодшого брата «Карась» мав можливість демобілізуватися, однак свідомо не зробив цього.
«Моя мотивація – це помста росіянам за брата. Совість мені не дозволить жити спокійно, доки триває війна і герої, як мій брат, віддають життя, захищаючи країну від російської агресії», – переконаний він.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
