Десятиліттями волинян привчали до одного: чуєш «Теремно», згадуєш про… хліб. Цього разу – не про хліб, навіть не про кондитерку, з якою цей виробник недавно так стрімко й успішно увірвався у волинський споживчий простір. Цього разу про ПрАТ «Теремно Хліб» – зсередини. Де народжуються ідеї, завдяки яким ця компанія є яскравою і впізнаваною?
Прохідна. Поруч – славнозвісні луцькі сакури. Колись тут буде розкішний сакуревий сад, і то одна з фішок луцького «Теремно Хліб». Адмінкорпус – після ремонту, помаранчевий до неймовірного і дуже пасує осінньому Луцьку.
Навпроти - старенький магазин «Колосок», у зовнішньому вигляді якого навряд чи щось змінювалося з 80-х. У компанії «Теремно Хліб» жартують: залишили його як історичний експонат, як наочність – бачити, з чого все починалося. На прохідній тут кожен проходить тест на вживання алкоголю. «Дихають» в алкотестер всі, без винятку: і пекарі, і водії, і менеджери, і навіть, запевняють, голова правління. Все просто: це - одне з неодмінних правил, за якими живе колектив на півтисячі людей.
Коридори. Сходинки. Нарешті – просторий зал. Пахне кавою… На столику – еклери. На дошці – записи англійською. Одна зі стін дрібно «списана» цитатами, в центрі – бібліотека.
Поки холоне кава: Ілліча замінили на… Генрі Форда та Тоні Блера
Направду, то колишня актова зала. У кращі совдепівські часи тут десь мав би висіти портрет Ілліча.
Натомість, якщо мати час, можна поблукати очима поміж сказаного Ілоном Маском, Альбертом Ейнштейном, Генрі Фордом чи Томасом Едісоном. Тут проходять заняття з англійської для працівників компанії. Всім, хто зголошується, підприємство оплачує півціни вартості занять. Тут грають настольні ігри (вони теж є на полицях). Тут можна взяти книжку почитати. Хочеш – про шлях до успіху Тоні Блера, а ні, то - … «Танець білої тополі» від Надії Гуменюк.
З цієї «реінкарнованої» зали починається мало не кожен будній день мало не кожного працівника управлінської команди ПрАТ «Теремно Хліб», яка об’єднує кілька десятків людей (загалом же у компанії працює понад 5 сотень волинян).
Працівники офісу ПрАТ «Теремно Хліб» навмисне приходять раніше на роботу, щоби випити тут кави і поспілкуватися. У стінах колишньої актової зали облаштували «кавовий куточок»: самі готують напій, самі прибирають і наполовину з компанією за нього платять.
«Я спершу побачила фото цієї бібліотеки…»
Олена Майданець – керівник служби по роботі з персоналом. Людина, яка знає про те, чим живе ця компанія, фактично все.
Ми зустрічаємося так, як тут звикли – за кавою. За спинами – креативна книгозбірня. Саме з неї, каже Олена, почалася її власна дорога в «Теремно Хліб».
«Я побачила на одному з сайтів фото цієї бібліотеки. Вона мені дуже сподобалася. Працівники компанії сиділи на фоні цієї стіни, і то була стаття про те, як змінюється це підприємство. І я навіть зраділа прочитаному, бо знаю, що в Луцьку – не так багато компаній, які відходять від совка й починають запроваджувати у своїй корпоративній культурі якісь цікавинки та фішки, нові підходи до роботи з людьми. На цьому все й закінчилося», - згадує Олена.
Вона працювала на «Модерн-Експо», тому вже мала певну планку в своїх пошуках роботи.
«Але хотілося цього разу чогось більш теплого, родинного. За цінностями схоже, але тепліше за взаєминами. А хліб чомусь завше асоціюється із затишком», - зізнається.
Писала резюме – не креативила. Каже, прихильник того, щоб писати в резюме правду.
«Не треба вводити роботодавця в оману, якщо ти хочеш такого ж ставлення до себе. Бо є ж навіть уже стандартні фрази, які за неписаними законами ніби-то мають бути в креативному резюме. От наприклад: «Я вишиваю хрестиком…». Вважається, що така фраза в резюме свідчить, що ви вмієте виявляти терпіння. Я просто розказала, що я вмію, а що хочу навчитися, в чому хочу розвиватися. І – мене тут гарно прийняли», - згадує Олена Майданець.
«Йшла на хлібзавод, прийшла – здивувалася»
Оля Цяк – вчорашня студентка. Це вона розказує світові про «Теремно Хліб», бо робити це – її будні.
Рекламіст компанії «Теремно Хліб» - її перше робоче місце. Маркетолог за фахом спершу якось обережно ставилася до своєї мрії бути маркетологом і більше вірила не в її реалізацію, а в те, що вдасться спробувати почати з чогось іншого, а тоді…
Але склалося інакше. На ПрАТ «Теремно Хліб» вона робить все, аби люди дізнавалися про цю компанію найцікавіше. Аби вони її любили. Аби продукцію купували, а вкладені у неї старання сотень людей цінували високо.
«Мені порадили прийти сюди на співбесіду, а я йшла і сумнівалася, бо дуже не хотілося працювати на… звичайному хлібзаводі. Це вже потім я побачила, як помилялася, бо потрапила не туди, куди сподівалася. Бо уявляла сірі цехи, суворі офіси. А в нас - мурали, книги, тренінги, діти…».
Саме Оля наповнює сайт компанії, організовує суперпопулярні у Луцьку екскурсії для дітей і вміє так розказати про всі 140 найменувань продукції, яка народжується у цехах «Теремно Хліб», - як ніхто.
«Жодних проблем, коли ти побачив цікавий тренінг і хочеш поїхати повчитися. Тоді тут скажуть: «Вперед». Відверто: зі всіх сторін – стимул на навчання, на ріст. Тому до нас і підтягуються люди, яким це цікаво. Тож тут багато креативних і молодих», - каже Ольга.
«Знаєте, мене дуже дратує вислів «кадровий голод», втручається у нашу з Ольгою розмову Олена Майданець. - Бувають такі ситуації, але життя через це не зупиняється, підприємство працює і треба шукати виходи швидко. Зараз ми сконцентрувалися на профтехучилищах: нещодавно стартував пілотний проект з дуальної системи навчання. Ми дали змогу студентам проходити частину занять просто на підприємстві. І їм цікаво слухати людей, які знають виробництво не з теорії і бачити, як це працює на прикладі конкретної компанії. І нам, бо ми фактично вчимо собі персонал. Так, це затратно і непросто. Так, ми не застраховані від того, що навчимо людей – і вони від нас підуть. Але йдемо цим шляхом попри все».
«А тренер полюбив круасани…»
Є ще одна «святая-святих» у офісі ПрАТ «Теремно Хліб». Це не дегустаційна кімната, де проходять сотні дитячих екскурсій і тривають майстер-класи. Це не зала з бібліотекою і кавою. Це навіть не кабінет голови правління. То – спортзал.
Півтора року тому компанія обладнала спортивну залу та найняла на роботу «найсимпатичнішого тренера в Луцьку», аби мотивувати працівників працювати над собою більше й більше.
Це вдалося. Фітнес-тренер Тарас Колодій каже, ходить сюди усі півтора року двічі на тиждень і ще жодного разу не застав цю залу порожньою. Доступ до спортзалу мають всі без винятку працівники компанії (і офісні, і трудівники з виробництва) і можуть займатися у будь-який час.
Заняття з тренером оплачує підприємством. Поки хлопці й дівчата працюють, Тарас смачно розповідає на диктофон, як за ці півтора року полюбив… круасани. За іронією долі, його місія – допомагати долати наслідки цієї невимовної любові. Або просто допомогти людям розвантажитися після напружених робочих буднів.
«Не дивлячись на те, що вони постійно знаходять в потенційній небезпеці, тобто біля тістечок і смачної випічки, ми отримуємо результат. Зустрічаємося двічі на тиждень, бачу їх всього годину, але мені не доводиться «промивати мізки». Тут люди мотивовані для занять в залі. І це надихає», - каже Тарас.
«Лишіть нам щось яскраве»
Англійська. Спортзал. Теніс. Корпоративні свята. Драгонбот (перегони на човнах теж стали віднедавна корпоративним видом спорту)… Працівники компанії «Теремно Хліб» захоплено розповідають, що ті, хто щодня постачає на обідні столи українцям смачну продукцію, мають свої корпоративні цінності.
І це не просто зробити сучасний ремонт, вивести мохом на стіні назву компанії чи навіть посадити сакуру. Це коли люди заходять у цех і бачать мурал відомого стріт-художника Андрія Присяжнюка і слова Ліни Костенко: «А й правда, крилатим ґрунту не треба»... Йдуть двором, а там – «ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі» і маленький принц Екзюпері... Є можливість подумати про щось більше, ніж просто рутинна робота.
«Тільки на півмарафоні у Луцьку нас було аж 22-є! А все тому, що приїхали нас підтримати аж 15 колег з «Хлібних інвестицій» (ПрАТ «Теремно Хліб» входить до складуу холдингової компанії «Хлібні інвестиції, – авт.), - згадує Олена Майданець однин із найяскравіших корпоративних моментів нинішнього літа у житті «Теремно Хліб».
…На одній зі стін у просторому кабінеті служби по роботі з персоналом – чимала чорна дошка. Вона рясно списана-змальована крейдою. Хтось намалював там щось схоже на цей завод, хтось жабку зі словами «Вітаю!». Хтось схематично зобраазив герб Волині і лишив слова «харашо добре», за якими навіть за сотні кілометрів можна пізнати своїх, бо то волинське.
Це така собі стіна бажань, кажуть у «Теремно Хліб». Стіна мрій та планів. Тут найцікавіших гостей просять щось написати на згадку.
«Оцей малюнок намалював хлопчик Дмитро. Він дуже креативний і мріє стати відомим майстром тату. Тому колись ми його автограф продамо», - сміються дівчата.
Нас теж просять залишити щось від «Першого».
Так і зробили. Написали: «Рвіть шаблони!», бо переконалися, що тут це вміють.
і починають мріяти тут працювати)
«найсимпатичнішим тренером Луцька»
– і автограф від «Першого»
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
