У боях обірвалося життя захисника з селища Рокині, «кіборга», який захищав Донецький аеропорт, волинянина Андрія Серганчука.
Про це у соцмережах повідомили його рідні та близькі, передає «Район.Луцьк».
Андрій Серганчук був активістом Революції Гідності, воїном АТО, «кіборгом». З 2014 року воював у складі 81 бригади, був старшим навідником АГС, згодом командиром відділення. Позивний – «Фестиваль». З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся на фронт, воював у складі 100 бригади. Пройшов бої під Бахмутом, на Харківщині, тримав оборону біля Торецька.
«Коли почалася війна, я вже не міг лишитися вдома – вирішив іти в добробат. Деякий час тренувався із волинським «Правим сектором». На вишколі я зламав ногу, тож довелося відкласти поїздку. Але як тільки мені зняли гіпс, я пішов у військкомат. В інтернеті я знайшов інформацію про набір у 80-ту аеромобільну бригаду, а я завжди хотів бути десантником, хоч і не підходив по росту», – розповідав захисник для видання ВолиньPost, пригадуючи, як потрапив у військо у 2014 році.
Брав участь у боях за Донецький аеропорт.
«Взагалі у нас не було де ховатися, не було чим укріплюватися, навколо тільки уламки і сміття, шматки стін, які «розносили» танки. То ми те сміття збирали і з нього робили укріплення. Але для мене найстрашнішим в аеропорту був холод. Аби зігрітися ми палили ящики від боєприпасів, сміття та й взагалі усе, що горіло. У мене досі не минув нежить, за ту ротацію він став хронічним. Ми тоді при -28 градусів спали на бетоні. Сидиш так зранку на пості і відчуваєш, що у тебе починають рухатися кістки. Справді, рухаються – їх крутить у різні боки. Тоді вже так зриває дах, що ні кадировці, ні російський спецназ не страшний. Це просто нелюдські умови», – пригадував «кіборг».
Щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і доземний уклін захиснику.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
