Луцький національний технічний університет зголосився стати майданчиком для розмов і напрацювання варіантів рішень щодо боротьби із тотальним обмілінням Світязю.
У п’ятницю, 18 жовтня, тут зібралися, щоб почути думку фахівців.
«Перший» нотував їхні висновки та пропозиції.
Під час найближчої сесії Волинської облради планують виділити 150 тис. грн на те, щоби висновки по Світязю підготували в інституті водних проблем та меліорації НАН України. Про це на засіданні повідомила голова обласної ради Ірина Вахович. Вона сподівається, що результати роботи інституту стають основою заходів, які розроблять і втілять на Волині, щоб вплинути на обміління. Окремі з них уже проводяться.
Усе ж цього дня найцікавіше було почути, що ж скажуть експерти про причини такого стану озера, що є туристичною родзинкою Волині, і які вони пропонуватимуть варіанти порятунку.
«Озеро Світязь міліє не через те, що білоруси нібито забирають нашу воду»
Ростислав Кравчук, директор регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області
«У першу чергу, тут йдеться про вплив змін клімату. На Волині ми спостерігаємо аномальну температуру. Фактично з 2014-го року тут почав помітно змінюватися клімат. Хоч кількість опадів загалом – у межах норми, але поверхневі водні об’єкти стали міліти. Впав рівень води і на підземних горизонтах. До 3 м зменшився рівень артезіанських вод.
Через помітне зменшення водного дзеркала озера Світязь цього року ми почали ретельно займатися проблемою обміління цього озера. Як відомо, з озера витікає три канали. Один із них обстежений, гідротехнічна споруда там відремонтована цьогоріч. Ще два потребують обстеження, щоб побачити, в якому стані там гідротехнічні споруди. Якщо є необхідність, там треба спроектувати і споруди підпірні споруди.
Жодного зв’язку з білорусами, з версією про те, що «білоруси забирають нашу воду», проблема обміління Світязя не має. Це інші басейни. Білоруси беруть воду із Прип’яті, це – нижче по течії, біля Любешівського району. Там уже є підпірна споруда, з серпня вода туди не подається.
Цифри. Водне дзеркало Світязю змінилося на 40 метрів.
Не має впливу на Світязь і Хотиславський кар’єр. Я особисто був на його території цього року. З уповноваженим уряду РБ виїжджали на кар’єр: води в каналі там небагато, площа – 24 гектари. Нас тут повинна хвилювати не площа, а глибина розробки. У планах розробляти це родовище крейди до 45 метрів у глибину. Саме на такому рівні – найбільший притік підземних вод. Тому я вважаю, що є необхідність пробурити свердловину на нашій території, що якнайближче до Хотиславського кар’єру, щоб дослідити рівень підземних вод. Якщо є загрози, тоді звертатися до Білорусі з вимогою зменшити глибину.
Люди, які живуть на території Шацьких озер, почали масово копати свердловини і качати з них воду насосами для власних потреб. Але 90% цієї води повертається назад, бо на Світязі нема каналізації. Тому я не думаю, що вплив тут великий.
Наразі найбільший вплив на Світязь має Копаївська меліоративна система. 12 її гідротехнічних споруд - наші, 12 – на балансі громад. З них 1 – ми вже зробили. Треба впорядкувати інші.
Щоб врятувати Світязь, треба берегти торфовища. Торф акумулює багато води. У маловодний період він її віддає.
Окремо звертаюся до журналістів. За коментарями найперше звертайтеся до фахівців. Далеко не завжди все так, як кажуть люди».
«Раніше на Волині були так звані обложні дощі. Тепер – ливневі, які проходять значно швидше»
Бондарук Ростислав, начальник Волинського обласного центру з гідрометеорології
«Кожне десятиріччя температурна норма зростає на пів градуса. Якщо раніше норма річної температури становила +7,4 градуса, то тепер 8,9. І це колосальні насправді цифри, які впливають на наш клімат.
Так, ми вимірюємо опади. Різкого зниження кількості опадів нема. У середньому це 600 мм за рік. Десь на станціях є 650, десь - 560, на Світязі – 567 мм.
За останні роки опади в межах норми. Виняток – 2015 рік. Це був ексклюзивний рік на всій планеті. Це був найтепліший рік на всій земній кулі. Тоді випало десь 470 мм опадів, при нормі біля 600.
Цифри. Меліоративна система в області збудована 40 років тому. На Волині 15,5 тис. меліоративних каналів. У 2019-му на їх утримання було виділено всього 300 тис грн.
Але змінилися самі опади. Раніше на Волині були так звані обложні дощі. Пригадуєте: у вересні починаються дощі і тривають кілька тижнів? Тепер дощі – ливневі. Вони проходять значно швидше.
Потепління призвело і до збільшення випаровування з поверхні землі.
За рівнем води в озері Світязь ми спостерігаємо з 84 року, маємо дані з 69-го. На сьогодні за останні 5 років це – фактично найнижчий рівень: 95 см згідно нуля графіка.
Але унікальними щодо опадів були 70-ті роки минулого століття. З 70 до 75 роки мінімальний рівень сягав показника 90, 92, 97 см. Тобто 5 років поспіль були такі дуже низькі рівні.
Тоді як, для прикладу, з 2000 року до 2013-го у нас щодо Світязю були високі рівні: 153, 160, 167. Коливання рівня у Світязі були.
Та й не секрет. Я їжджу на Світязь 33 роки поспіль в один і той же час, вкінці липня, і знаю, що зміни помітні останні два роки. Ми ж раділи, що нарешті на Світязі можна відпочити. Раніше там було холодно, суцільні дощі, комарі, грибів тьма…».
«Добре, що землі освоюються, але давайте подивимося, чим це вертається»
Микола Шевчук, доктор сількогосподарських наук, професор кафедри лісового та садово-паркового господарства СНУ ім. Лесі Українки
«Добре, що землі освоюються, але давайте подивимося, чим це все діло нам вертається.
І так: гектар лохини – це 3 тисячі 333 кущі. Кожного тижня (а я знаю зі свого досвіду, бо в мене є більше як 500 кущів лохини) мінімум 20 літрів в день. 12 тижнів (це вегетаційний період) по 20-ть – це 800 кубів води за раз.
Множимо на 75 гектарів, які сьогодні зайняті плантацією поблизу Світязя, - це 660 мільйонів метрів кубічних. А якщо ми це збільшимо в 4 рази, бо кажуть, що є плани щодо збільшення до 300 гектарів? Де брати воду? Це четверта частина запасів озера Світязь. Якщо вода забереться, то ніякі підземні води тут не допоможуть.
Тому я - за робочі місця, за продовольчий ринок, але я надіюся, що є затверджений екологічний висновок про те, що ці плантації лохини не шкодять довкіллю».
«Треба робочу групу з науковців, які б намітили план дій»
Марія Христецька, директорка Шацького національного природного парку
«У силу своїх можливостей фахівці Шацького національного природного парку проводять моніторинг, але, звісно, цього недостатньо. Ми говорили про те, щоб створити робочу групу з науковців, експертів, які б не лише могли встановити причини обміління Світязю, а й намітили план дій, дали б свій науковий висновок, як би ми фізично могли вплинути на ситуацію.
Зараз у парку є 19-ть свердловин, на яких ми щомісяця заміряємо динаміку рівня води в озері Світязь. така робота ведеться з 1985 року до сьогодні.
Цифри. Найнижчий рівень води в озері Світязь зафіксований фахівцями ШНПП з 1985 року - 1 жовтня 2019 року. Вода впала майже на 53 см.
Щодо каналів, які ведуть з озера Світязь до інших водойм. Ці каналі сьогодні є повністю сухими. Якби науковці нам описали, наскільки доцільно проводити роботу з їх очищення. Я не думаю, що чистити канали нам було б проблемно, але для цього потрібний аналіз фахівців, адже територія парку дуже велика. Тому є питання, чи варто зараз їх чистити, якщо ці канали відводять воду зі Світязю, та й вони, ще раз кажу, сухі.
Якби рівень води не був критично низьким, то так, звісно, вони повинні функціонувати. А сьогодні вода далеко відійшла від прибережної смуги.
Найближчим часом фахівці фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН Українки обстежать стан 6-ти підземних джерел, які живлять Світязь. Почнемо з наступного тижня».
* * *
Усі експерти, а на семінарі були присутні представники двох університетів та фахівці з певних сфер, водники, земельники, екологи, напрацювали свої пропозиції. Їх в ЛНТУ мають впорядкувати і дати за алгоритм дій тим, у чиїх руках на Волині певні конкретні рішення з порятунку озера.
Як запевнила Ірина Вахович, при формуванні обласного бюджету на 2019 рік врахують потребу виділення коштів на ремонт гідротехнічних споруд на території Шацьких озер та інші заходи. Також волиняни чекатимуть висновків інституту водних проблем та меліорації, ця установа має провести свої дослідження за кошти з обласної казни.
Хоча кількість опадів на Волині і раніше коливалася, і рівень води, як згадують старожили, у Світязі в 70-х вже значно падав, нинішній стан на фоні глобальних змін клімату дуже загрозливий.
Як зауважували експерти цього дня, «уже не секрет, що наступні війни в цьому світі будуть за воду».
Воюємо?
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
