Заховав між бинтами потрощеної під час бою руки обручку і хрестик, щоб зберегти найцінніше. Їх, поранений, але незламний 48-ми річний прикордонник 7 прикордонного Карпатського загону Павло Піковець зумів пронести крізь усі жахи російського полону.
Цінні речі, які 16 років тому пара обирала для найважливішої події у житті, тепер стали єдиним, що у них залишилось. Їхній дім у Маріуполі розбомбили окупанти, пишуть на сайті Державної прикордонної служюи України.
Вінчальну обручку на поранену руку 48-річний Павло Піковець зміг надягти лише кілька місяців тому. Розповідає: «Саме вона і хрестик, подарований дружиною, врятували його у російському полоні». Туди важкопоранений прикордонник потрапив після кількох місяців оборони Маріуполя.
Оскільки у мене вся рука була обмотана бинтами, я заховав у руці – вскрив, положив туди хрестик і обручку і далі обмотав тими бинтами. Ця обручка дуже дорога для мене і я знав, що це вона поруч зі мною. Це зв'язок між мною та дружиною, – розповідає прикордонник.
Із коханою Інною Павло познайомився ще у рідному Луганську. Разом займалися спортом. Далі симпатія, одруження і народження доньки. І вимушений переїзд – коли росіяни окупували їхнє місто. В 2020-му обоє стали до лав прикордонників. Коли почалося повномасштабне вторгнення, навіть не встигли попрощатись. Інна з дочкою сіли на останній евакуаційний потяг з Маріуполя.
Ми не думали, що побачимося аж так не скоро, я сподівалася, що я відвезу дитину і зможу повернутися в місто. З Оленівки він дав мені звістку. Написав смс, що оглянули лікарі, сказали, що потрібна термінова операція, щоб врятувати руку. Я забила на сполох, дзвонила в Червоний хрест, куди я тільки не дзвонила, – розповідає Інна.
Через потрощену руку Павло і потрапив у перший обмін – у червні 22-го.
На обмін нас возили 3 рази і постійно завозили у зворотному напрямку. Говорили, що Україна від нас відмовилась. У нас в автобусі були всі поранені без рук, без ніг, без очей, а тут ідуть чоловіки які здорові, ідуть самі, – згадує Павло.
Позаду кілька складних операцій в Україні і за кордоном, реабілітація і повернення на службу. Щоб відновити ментальне здоров'я – Павло повернувся у спорт.
Невідомо чи зможемо ми покращити його руку, але це просто неймовірна вдача, що він зараз тут зі мною, – зізнається Інна.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
