«Перший» – у лідерах за гендерною чутливістю серед медіа Волині

«Перший» – у лідерах за гендерною чутливістю серед медіа Волині

Чоловіки воюють, а жінки волонтерять? Яким був контент волинських медіа у лютому 2023 році: гендерний аспект.

Лише у третині публікацій волинських інтернет-видань та друкованих ЗМІ жінки виступають експертками або є героїнями. Такий висновок першої хвилі гендерного моніторингу, який відбувався впродовж 13-19 лютого 2023-го року.
Моніторинг здійснювався з метою визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки, встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.

Серед волинських інтернет-видань проаналізовано контент «Волинських Новин», «Волинь 24», «Волиньpost», «Район. Луцьк», «Перший канал соціальних новин». Найвищий індекс гендерної чутливості серед зазначених інтернет-видань за результатами моніторингу – у «Район. Луцьк» (56%), у публікаціях якого в 37% випадків жінки виступають експертками та у 38% публікацій фігурують як героїні. Наступним інтернет- виданням за гендерною чутливістю є «Перший канал соціальних новин» (індекс 53), де експертки та героїні присутні у 36% та 37% відповідно. Третю позицію посідає «Волиньpost» (48%), експертки та героїні – 26% та 27% відповідно. Четверту позицію займає «Волинь 24» (індекс гендерної чутливості – 48%), присутність експерток та героїнь у публікаціях – по 29%. Найменш гендерночутливим інтернет-виданням за моніторинговий період, відповідно до результатів, є «Волинські Новини» (індекс – 42%), експертки та героїні – 22% та 28% відповідно.

Здебільшого, як експертки жінки виступають у публікаціях на тему освіти, діяльності місцевого самоврядування, медицини та охорони здоров'я, соціального захисту. Серед героїнь – це волонтерки, дружини загиблих військовослужбовців, постраждалі у тематиці «Кримінал/ДТП/НС». Натомість чоловіки фігурують як винуватці ДТП, обвинувачені в крадіжках та інших злочинах, у цій темі їх переважна більшість і як експертів. Чоловіки значно переважають у темі «Спорт» . Це зумовлено тим, що видання (зокрема, «Район. Луцьк») детально описують перебіг спортивних командних матчів, вказуючи дії усіх гравців команд та називаючи їх поіменно.

Найвищий відсоток використання фемінітивів – у новинах сайту «Район. Луцьк» (93%), майже стільки ж – у видання «Волиньpost» (92%), дещо менше – у «Волинь 24» (87% ) і «Перший канал соціальних новин» (86%). Варто зазначити, що у публікаціях, які зачіпають тему війни, серед експерток найбільше представлені заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр, речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк, віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук. Посади експерток у публікаціях, які є передруком із офіційних джерел (Генштаб, ОВА, Міністерство оборони тощо), доволі часто вживаються у формі маскулінітивів: Президент Молдови Майя Санду, керівник об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк, спікер Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, Міністр закордонних справ Німеччини АнналенаБербок, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повномасштабна війна і «Перший»: підсумки року в матеріалах видання

31% публікацій у стрічках новин інтернет-видань присвячені темі повномасштабної війни, а також обставинам та подіям, що стосуються її опосередковано. Це – безпекова ситуація в регіоні та Україні в цілому, події у зоні активних бойових дій, волонтерство та допомога армії, внутрішньо переміщеним особам та їх адаптація в новому регіоні. Публікували новини про міджнародну військову допомогу Україні від міжнародних партнерів. Щодня інтернет-видання повідомляли про загиблих на фронті волинян, прощання із ними, доправлення тіл загиблих на Волинь. Щодо гендерного аспекту, то як експертки в темі війни жінки присутні у 24% публікацій, як героїні – 25% .

Переважно, чоловіки фігурують як експерти в офіційних повідомлення про події війни та офіційній інформації від органів місцевого самоврядування, як герої – в історіях про службу військових, в 100% інформаційних повідомлень про загиблих та прощання із загиблими військовослужбовцями (за період моніторингу усі загиблі військові – чоловіки ). Жінки, здебільшого, – героїні публікацій про волонтерство , а також фігурують як дружини загиблих, які отримують посмертні нагороди своїх чоловіків.

Публікації на гендерну тематику зафіксовано в кількох видань: 1) «Район. Луцьк» – «Волинь: жінки і робота під час воєнного стану», «У Луцьку стартує проєкт «Простір без насильства», «Боратинська громада без насильства: розпочали реалізацію соціального проекту»; 2) «Канал соціальних новин Перший» - «Нема претензій: «Чому не вдома?». Історія подружжя військових з луцької нацгвардії», «Тато і син – захисники, мама – волонтерка: як родина лісівника з Волині працює на Перемогу», «Воїни 14-ї бригади розповіли, як їм вдалося знищити ворожий гелікоптер Мі-24»» (про роботу розрахунку аеророзвідників Віктора і Тетяни).

Щодо друкованих ЗМІ, то найбільш гендерночутливе видання за результатами тижневого моніторингу – газета «Луцький замок» (індекс гендерної чутливості – 64%). Експертками жінки виступають у 56% публікацій, герїнями– у 46%. Фемінітиви вжиті у 93% випадків. Другою за гендерною чутливістю визначено газету «Твій вибір» (індекс – 47%). Як експертки та героїні жінки присутні у 18% та 49% відповідно. Газета «Вісник і Ко» за індексом гендерної чутливості – третя (41%): експертки– 33%, героїні – 41% , фемінітиви вжито у 50% випадків. Газета «Волинь Нова» посідає четверту сходинку за гендерною чутливістю серед друкованих ЗМІ Волині (40%): експертки– 36%, героїні – 33%, вживання фемінітивів– 50%. Найменш гендерно чутливим друкованим ЗМІ за визначено «Волинську газету» (індекс – 25%), у публікаціях якої 18% експерток та 35% героїнь, а фемінітиви вжито у 23% випадків. Як експертки жінки представляють сферу охорони здоров’я, освіту, культуру, а також діяльність органів місцевого самоврядування.

Орієнтовно третина публікацій обласних друкованих ЗМІ Волині присвячена війні. Серед експерток жінок – 31%, натомість героїнь більше – 50%. Здебільшого про жінок розповідається як про волонтерок, переселенок, дружин військовослужбовців.

Варто зазначити, що відверто сексистських або дискримінаційних матеріалів у газетах нема, однак газета «Твій вибір» розмістила публікацію про військовослужбовцю Тетяну Чубар та подію в її особистому житті «Навідниця Принцеска вийшла заміж» у формулюванні: «Найвпізнаваніша білявка ЗСУ вийшла заміж», що, безперечно, ретранслює стереотипи щодо жінок. Варто відзначити також публікацію газети «Вісник і Ко» «Вишнівський борщ - для наших захисників». У публікації йдеться про жінок, які готують сухі борщі для військових і вже відправили військовим орієнтовно 4 тисячі порцій, проте жодна із жінок, які займаються волонтерством, не названа на ім'я.

Публікацію на гендерну тематику опублікувала лише газета «Луцький замок»: «У Луцьку презентували проєкт зі зміни соціальних норм для запобігання домашньому і гендернозумовленому насильству».

Індекс гендерної чутливості волинських медіа у лютому склав 48%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися з підсумковими даними моніторингу медіа 24 областей можна – тут.

__________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України за підтримки Медійної програми в Україні, Internews


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Захиснику з Волині, який отримав важкі поранення в Бахмуті, потрібна допомога
Наступна новина Житель Олицької громади віддав свою «волинянку» для військових. ФОТО
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні