Попри те, що у Луцьку – понад сотня вулиць, названих на честь російських та радянських діячів, на найближчій сесії міської ради, яка відбудеться у середу, 27 квітня, готуються перейменувати лише дві – Федорова та Ярощука. Решті ж потрібні місяці обговорень, - кажуть депутати.
І це на противагу Івано-Франківську, де вже перейменували 25 вулиць, Києву, де планують змінити майже три сотні назв, та Хмельницькому, де перейменують майже 50 вулиць.
Нагадаємо, луцькі журналісти зібрали ініціативну групу, яка виступила за позбавлення меморіалу комуністичних символів та перейменування майже сотні вулиць, названих на честь росіян. В першу чергу, на думку медійників, потрібно перейменувати п’ять вулиць: Говорова, Нікішева, Боженка, Федорова, Ярощука, бо цього вимагає закон «Про декомунізацію». Питання про зміну їхніх назв неодноразово виносили на розгляд міської ради, проте досі депутати так і не проголосували за це. Перейменування ж вулиці Ярощука вже двічі обговорювалося на громадських слуханнях.
Також петиція про дерусифікацію Луцька набрала необхідні для розгляду 354 голоси.
Що кажуть у міській раді
26 квітня пропозиції журналістів розглянула постійна комісія міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергоощадності.
Члени комісії та представники міської ради наголошували на технічних моментах, які начебто не дозволяють швидко перейменувати не те що 100 вулиць, а й навіть п’ять.
«Переназвати вулицю – це половина справи. Треба ще вислухати багато позицій про нову назву, внести зміни в адресний реєстр. Швидке рішення не є правильним, тому що це торкається великої кількості громадян», - сказав головний архітектор міста Веніамін Туз.
«Всі ми розуміємо, що на вимогу часу ми мусимо перейменувати багато вулиць, але підготовка часто тягне за собою зміну нумерації будинків, а для цього потрібен час. Наприклад, вулиця Нікішева повертає на 90 градусів. Тобто, за правилами, це повинні бути дві вулиці – потрібна ще одна назва. Тому це потребує додаткового обговорення», - сказав також депутат Андрій Маруняк.
На його думку, питання вулиці Нікішева потребує мінімум 3-місячного обговорення.
Врешті члени комісії винесли на завтрашню сесію питання про перейменування лише двох вулиць – Федорова та Ярощука. Вулицю Ярощука хочуть перейменувати на честь архітектора Сергія Тимошенка, Федорова – на Героїв-добровольців.
Щодо меморіалу, то Веніамін Туз сказав, що це пам’ятка національного значення, а тому мовляв робити якісь зміни можна лише з дозволу Міністерства культури та інформаційної політики. Раніше міський голова Ігор Поліщук повідомляв, що дату початку Другої світової війни на меморіалі невдовзі змінять з 1941 на 1939 роки, а комуністичну символіку демонтують.
Що кажуть ініціатори дерусифікації
Не погоджується з перейменуванням лише двох вулиць представник журналістської ініціативної групи Юрій Конкевич:
«Ми розуміємо, що є технічні моменти. Проте, доля цих п’яти вулиць обговорювалося від року до трьох. Саме тому ми хочемо прискорити цей процес».
З його слів, проєкти про перейменування п’яти вулиць вже виносились на сесії міської ради, проте знімались з порядку денного і не голосувались.
Представниця Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук також каже, що ці п’ять вулиць – єдині недекомунізовані у Луцьку:
«Міська влада свідомо гальмує процес їхнього перейменування. І в цьому гальмуванні велику роль відіграє і нинішній міський голова Ігор Поліщук. Минулого року у серпні ці вулиці знову поставили у рішення для перейменування. Однак на пропозицію Поліщука їх зняли навіть з порядку денного, не давши дійти до голосування. В інтерв’ю Олені Лівіцькій мер підтвердив, що вважає декомунізацію не на часі».
«Нині війна. По всіх містах громадськість проводить декомунізацію і дерусифікацію, і лише в Луцьку влада динамить ці питання. Те, що завтра не будуть голосувати за перейменування вулиці Боженка, Нікішева і Говорова – злочин за законом «Про декомунізацію».
І нехай депутати не вигадують відмазок, як депутат Маруняк. Він був у липні на комісії з перейменування і добре знав усі аргументи, а зараз продовжує гальмувати процес. Вони прикриваються тим, що вулиця Нікішева утворює кут і там треба змінювати нумерацію будинків. Чому? Люди так звикли і хай так буде надалі – варто лише змінити назву вулиці. Це виглядає, як свідоме перешкоджання декомунізації.
А щодо вулиць Боженка (те саме стосується Говорова і Нікішева) на міську раду приходило чимало листів від громадських активістів і від Українського інституту національної пам’яті про обов’язкове виконання закону про декомунізацію. Влада ж цим ігнором показує, що вона ліберальна до комуністів і рашистів? Інакше, як можна трактувати таку роботу? Чому за останній місяць не зібрали комісію з упорядкування назв міста Луцька?
Я підготувала всі необхідні списки й аргументи. Чи вони чекають російську ракету у мерію, яка стане останнім, переконливим для міської влади, аргументом?» - наголошує Леся Бондарук.
Водночас журналіст Юрій Конкевич пояснює, чому ініціативна група не виступає за перейменування сотні вулиць, названих на честь російських діячів, одномоментно:
«Впевнений, що ні сто, ні навіть сорок вулиць не можна перейменувати за місяць з дотриманням усіх процедур. Інакше будь-який внук енкаведиста подасть в суд і скасує це рішення. Тому краще робити це поступово: по районах або тематично».
«Чому депутати пасивно реагують? Суспільство дуже різне, а депутати – його відображення, тому важлива роль пасіонарних елементів. Доведеться, очевидно, переконувати не лише людей, які мешкають на цих вулицях, а й депутатів. Це початок великого шляху. Ми ж готові, що росіяни – це надовго і війна нікуди не подінеться. Значить і з депутатами доведеться довго говорити, хоча, звичайно, хочеться, щоб всі були в єдиному пориві», - додає він.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.