Просто робити свою справу і не «сунути носа» у чужі проблеми – неактуальне в сучасному світі правило. Робити добрі справи, допомагати нужденним – фактично умова існування бізнесу, який хоче поваги до себе. Лісники дотримуються її, як ніхто. Залишатись осторонь чужих негараздів вони не звикли, хоч і працюють здебільшого там, де замість звичного людського гамору – лише спів птахів і ні душі навколо.
«Головне завдання – змінити мислення людей»
Директор ДП «Горохівське лісомисливське господарство» В’ячеслав Дейнека працює на Горохівщині лише півтора місяця. До цього він був головним лісничим у Ратнівському лісгоспі, ще раніше – працював на Львівщині. Він запевняє – де б не жив, а всюди лісники допомагають громадам і навпаки.
«Круглий рік ми залучаємо місцевих до різних акцій – з посадки і прибирання лісу. Щоразу долучаються десятки і сотні людей. Натомість до нас звертаються за допомогою у ремонті доріг, комунальних приміщень, церков, благоустрої, ставимо нові зупинки у селах, облаштовуємо рекреаційні зони, робимо озеленення», - розповідає лісник.
Чоловік зазначає, що найбільше до масових акцій тут намагаються залучити дітей і молодь, бо саме вони творять майбутнє країни.
«Наше головне завдання – змінити мислення людей. Щоб вони розуміли – чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Хто був на акціях з прибирання лісу, сам вже не кидатиме непотріб собі під ноги», - наголошує В’ячеслав Дейнека.
Представники громади дякують за допомогу
«Лісники – яскраві представники Горохівського району. Вони не лише виконавці своєї роботи, а й ініціатори багатьох починань. Минулого тижня організували посадку модринового лісу. Багато хто з нас вперше бачив це дерево. Але як приємно знати, що пуста ділянка землі тепер засаджена лісом! Вибори виборами, але про майбутнє потрібно думати», - наголошує голова Горохівської РДА Юлія Гринчук.
З її слів, лісники допомагають відновлювати пошкоджені пожежами будинки, облаштовують відпочинкові зони та організовують дитячі лісові школи.
Заступник військового комісара Горохівського району Денис Шелін додає, що лісгосп неодноразово допомагав, як військовим на сході, так і військовому комісаріату.
«Наші лісники не забувають про тих, хто був на сході, сім’ї загиблих – постійно допомагають їм з дровами», - каже заступник воєнкома.
«Хлопцям-атовцям ніколи не відмовляють. А ще ми стадіон новий робимо, то скоро проситимемо допомогти з лавочками», - додає Холонівський сільський голова Олександр Мартинов.
Дітей вчать любити ліс змалку
У Борочичівській школі рік тому створили шкільне лісництво. Тепер діти не лише їздять до лісу, де вчаться розрізняти дерева за сухим листям, обгороджують мурашники, ставлять годівнички, а й захищають на конкурсах наукові роботи.
«Мені подобається, тому що ми їдемо у ліс, збираємо жолуді, дерева садимо, робимо годівнички для птахів», - каже дев’ятикласник Олег Навроцький.
«Нещодавно ми посадили три гектари модрини європейської і гектар ялини, щоб тварини мали де жити, а ми – відпочивати», - додає шестикласник Роман Осіпов.
«Намагаємось зробити так, щоб діти любили і поважали ліс, бачили його красу. Тоді вони не тільки самі любитимуть ліс, а й передаватимуть це іншим», - пояснює очільниця шкільного лісництва Наталія Луговська.
У борочичівських школярів немає шансів не любити ліс. Бо як збайдужіти до того, за чим роками наполегливо доглядаєш?
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
