Українській армії треба перейти на принцип організації військ за схемою дивізій та армій – так, як це організовано у ворога, вважає командир «Азову» Денис Прокопенко.
Подаємо його допис тезово.
«Пропоную розглянути одну з переваг, яку використовує противник.
Росіяни краще за нас готують, забезпечують та управляють підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів – мова йде про їх дивізії та армії.
Це дозволяє їм готувати та в подальшому керувати дивізіями і арміями в бою більш ефективно та впевнено, ніж нашим командирам.
Наші ж бригади воюють ротами та батальйонами, що часто призводить до:
- суттєвого погіршення взаємодії,
- упередженого ставлення та застосування підрозділів не за призначенням,
- втрати управління,
- невиправданих втрат серед особового складу, яких можна було запобігти,
- в результаті — невиконання поставлених бойових завдань.
Маючи фронт шириною більше 1000 км, досить безглуздо та неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами.
Натомість противник навпаки організовує управління на рівні дивізій, корпусів та армій, що полегшує йому процес планування та застосування військ, знаючи свій потенціал та реальні спроможності».
Отож, вважає Прокопенко, українська армія має створити дивізії та армійські корпуси «на фундаментах боєздатних бригад за рахунок скорочення мертвонароджених організмів, які втратили свою боєздатність так і не набувши її», аби ефективніше воювати.
Це дасть такі переваги:
1. Єдність командування. Командири дивізії/армійського корпусу зможуть організовувати бойову та спеціальну підготовку, особисто відповідати за підготовки, тверезо оцінювати можливості і ставити реальні задачі.
2. Ініціатива. Командири зможуть більш впевнено керувати підрозділами, без приданих сил, маючи все своє, крім авіації.
3. Простота. Покращення процесу управління військами та стійкості оборони.
4. Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву).
Це зараз і так робиться, бо хто везе на тому і їдуть. За крайні три місяці нашій бригаді смугу оборони збільшували тричі, - додає Прокопенко.
5. Безпека. Зменшення потреби затикання дир та тушіння пожарів приданими підрозділами, що ускладнює взаємодію та майже ніколи не дає бажаного результату, у разі відсутності фундаментального підходу.
6 . І найголовніше — зменшення ручного управління на тактичному рівні, в свою чергу дасть змогу генералітету займатися питаннями стратегічного планування, (бо це їх обовʼязки) та більш пріоритетними задачами, такими як стратегічна оборона, до якої входить комплекс досі не розпочатих заходів.
P.S. Бо воювати нам ще довго.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
