«Зруйнувалися самі», – в єпархії ПЦУ прокоментували знищення розписів у луцькому соборі

«Зруйнувалися самі», – в єпархії ПЦУ прокоментували знищення розписів у луцькому соборі

У Свято-Троїцькому соборі прокоментували заяву краєзнавця Олександра Котиса про знищення старовинних фресок, занесених до паспорту історичної пам’ятки. Там стверджують: ніяких фресок у соборі не було, лише розписи. Усі вони через час та корозію руйнувались, тому під час реконструкції прийняли рішення повністю змінити розпис собору, не лишаючи нічого зі старих зображень.

Про це повідомив керуючий пресслужбою протоієрей Віктор Пушко.

"Зображення, які були раніше, вони лущились, вони псувались, і вони не могли перебувати в тому стані, в якому були. Ясна річ, що собор не міг знаходитись в стані, коли з кожним роком зображення, розписи псуються. Останні 5-7 років там вже практично нічого не було видно. Увесь собор, увесь розпис у соборі зараз новий. Мова йде не про якусь конкретно ікону, чи розпис, яку взяли й замалювали, не маючи на це ніяких дозволів. Реконструкція в усьому соборі", – сказав він.

Нагадаємо, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради Олександр Котис на подкасті Юрія Ричука «Вечірній Луцьк» стверджував, що замалювали фрески ХХ століття. Їх тоді написала відома художниця Лідія Спаська. Ті фрески були занесені до паспорту історичної пам’ятки. Про їх знищення Котис нібито вже поінформував Міністерство культури.

Протоієрей Віктор Пушко каже: про це не знає. Про звернення міськради, краєзнавців і тим паче Міністерства культури до адміністрації собору з приводу звинувачень Олександра Котиса нічого не чув.

"Справа в тому, що собор має трішки довшу історію, ніж з 1900 року. І, очевидно, що ті розписи, які має на увазі Котис, вони теж були написані на місці інших – попередніх, ще древніших. По такій логіці, і тих розписів не мало би з'являтися. Постійно в соборі з'являлися якісь розписи на місці попередніх. Це очевидно, тому що реставрації були в соборі не один раз. Собор, який був до цього, – це, так би мовити, невдала реставрація до тясячоліття хрещення Русі – до 1988 року. І внаслідок тієї невдалої реставрації, воно все лущилося, воно все псувалося. Були спроби це врятувати, при чому неодноразово, але вони не увінчалися успіхом. Тому було прийняте рішення робити повністю реставрацію і робити той розпис, який вже зараз є", – сказав Віктор Пушко.

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Ресторанами насправді керують їх офіціанти і баристи». Текст подкасту з Сергієм Капациною
Наступна новина Бо треба було по закону: чому закрили паб «Борис Джонсон» у Луцьку
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні