Сьогодні, 3 лютого, рівно рік тому пішов з життя багаторічний Луцький міський голова Микола Романюк. Його передчасна смерть через хворобу підкосила багатьох: родину, друзів, колег, партнерів і просто пересічних лучан.
Одразу ж після смерті Миколи Романюка почалась відкрита боротьба за крісло міського голови, яка триває і досі. Вочевидь, справа аж ніяк не у закондавстві чи виборах. Стає зрозуміло, що жодна з нині правлячих політсил досі не в змозі запропонувати достойного кандидата. Адже рівнятись є до кого.
Саме Микола Романюк був тим міським головою, якого роками згадуватимуть, як хорошого господарника, фахового економіста, життєрадісного і водночас стриманого мера, відданого та дбайливого сім’янина. Тож яким лишився у спогадах лучан Микола Романюк.
Незмінний радник та помічник міського голови Богдан Гончарук пропрацював пліч-о-пліч з Миколою Романюком більше 5 років.
«Це майже 2000 днів різних заходів, поїздок, зустрічей, проектів, завдань, поточної роботи і простого людського спілкування. Це спогад не просто про велику Людину, а про легенду. Так, саме так! В нього було чого повчитися, що перейняти, а іноді просто сліпо наслідувати… Я хочу, щоб ми всі берегли пам'ять про людину, яка, усвідомлюючи всі свої проблеми, самовіддано працювала до останнього... Гідно приймаючи критику(часто абсолютно безпідставно), плітки (які нерідко межували з безумством), нападки та обвинувачення. Щоб пам'ятали оптиміста та економіста (бо і те, і друге було важливе), який вивів місто з боргів і поставив його на шлях розвитку. Пам'ятали справжнього фахівця та доброго мрійника, який знав, що та як зробити, щоб Луцьк став одним з найкращих міст... Нажаль, доля розпорядилась в інший спосіб... Я хочу, щоб його просто пам'ятали, а ті хто з ним працював, залишились вірним його справі, ідеям та життєвим принципам...
У Миколи Ярославовича був один часто вживаний вислів "Дякую, що ви такі є!" Я дякую, що Ви такі були і в мене була нагода Вас знати, з Вами працювати…» – йдеться у дописі Богдана Гончарука.
А от депутат міськї ради Євген Ткачук, попри політичні ігри з УКРОПом, досі називає Миколу Романюка старшим товаришем і другом, з яким багато пройдено і якого так не вистачає.
«Завжди виважений, уважний до кожного, дуже добра і щира людина. Постійно казав, що до людей потрібно йти з добром. Так і чинив. Як би не поступали з ним інші, він завжди тримався достойно і спокійно. Хоча можна тільки уявити, як сильно переживав усередині себе. Переживав за все і за всіх, за місто і за людей. А як багато зроблено ним для Луцька і лучан. Багато хто навіть не здогадується, як він працював, не шкодуючи сил і часу, не беріг себе. Дбав про всіх, а про себе часто забував у тій самовідданій роботі.
Рік минув із часу, як Микола Романюк відійшов у вічність, але ту порожнечу, яка лишилася без нього, неможливо заповнити. Вдячний долі за те, що товаришував і мав за честь працювати з такою особливою і світлою людиною. Царство небесне, вічна пам’ять, спочивайте з миром, наш незамінний і незабутній Микола Ярославович…», – пригадує Євген Ткачук.
В свою чергу, Роман Романюк пригадує Миколу Романюка, як чоловіка, який вмів не лише давати слово, але й на 100% його дотримуватися його. Разом з тим, політик пригадує, що саме Микола Романюк пророчив йому в майбутньому посаду мера Луцька.
«Він вмів знаходити компроміс із людьми різних політичних та життєвих переконань. Це був управлінець із колосальним досвідом та працелюбністю. Микола Ярославович користувався величезною повагою та авторитетом серед лучан. Жодного разу не дозволив собі підвищити голос чи криком вирішувати питання, як це практикує певна категорія керівників. Завжди лише слово–діло, сказав–зробив.
Свого часу, знайомлячи мене з іншими високопосадовцями, Микола Ярославович завжди говорив: «Це – майбутній мер». Ми спільно жартували про те, що не доведеться змінювати прізвище, печатку, підпис у документах.
Про цю людину лише найкращі спогади. Микола Ярославович навчив мене багатьом корисним речам, ділився своїм досвідом та давав мудрі поради. Було багато різних неоднозначних ситуацій, однак Микола Ярославович вчив завжди дивитися в очі, будь-кому, за будь-яких обставин. Тим, що я сьогодні маю, дуже завдячую підказкам і настановам Миколи Ярославовича.
Мені було дуже комфортно працювати з Миколою Ярославовичем. Дякую долі, що познайомила нас, дала можливість спільно попрацювати і багато чого мені почерпнути у цієї Великої Людини», – зазначає Роман Романюк.
А от екс-заступник міського Тарас Яковлев у пам’ять про свого керівника навіть організував у соцмережі Facebook цілий флеш-моб з хештегом #спогадпроРоманюка
Лучани мали змогу поділитись спільними фото з Миколою Романюком і розповісти якусь свою - особливу, важливу або просто цікаву історію, пов'язану з ним. Сам же Тарас Яковлев зауважив, що подібних усторій може пригадати безліч, адже щодня працював з покійним міським головою, тож траплялись різні цікаві випадки.
«Насправді їх було безліч, але нещодавно випадково набрів на одне з фото де ми в чергове вивчаємо і змінюємо проект реконструкції зоопарку. Це був перший інфраструктурний транскордонний проект. Практично щодня долалися нові труднощі. Клопоту додавала і ситуація з постійною зміною курсу гривні відносно Євро. Так, як бюджет проекту був прив’язаний до Європейської валюти, це суттєво впливало на об’єм робіт. За грантовою угодою зоопарк мав відкритися в жовтні 2015 року, і була серйозна загроза зриву цих термінів. І практично на кожній нараді Микола Ярославович мені повторював, що якщо не встигнете – посаджу тебе в клітку замість ведмедя. Ближче до часу у таку клітку мали сісти і Людмила Денисенко (директор зоопарку) і Чорнуха Ігор (директор Луцьксантехмонтаж № 536) і Олександр Ковальський», – пригадує Тарас Яковлев злісні обіцянки Миколи Романюка.
А от студентка Софія Ройко, яка за часів Миколи Романюка стала головю Молодіжної ради Луцька, пригадує випадок з посвяти у студенти.
«Микола Ярославович урочисто привітав усіх першокурсників. По закінченню свята привітав особисто, як завжди отримала від нього масу мотивації, відчула шалену підтримку та його завжди доречні жарти. Він був справжнім важелем для молоді та для мене особисто. Батьком, який завжди давав доречні настанови, допомагав у виборі правильного шляху та щиро бажав, щоб наша молодь була активною та цілеспрямованою. Він пишався тими, хто працює над прославлянням рідного нам міста.
Лідер, мотиватор та підтримка. Людина про яку спогади лише позитивні !
Сподіваюся, що на заміну такій справді великій Людині керувати містом прийде теж гідний кандидат, який любитиме Луцьк та працюватиме над його розвитком так як це робив Микола Ярославович. Вічна пам’ять!», – написала Софія Ройко.
Окрім цього, багато лучан оприлюднили свої фотографії з Миколою Романюком, показуючи, яким він різним був у житті: на сесіях, під час урочистих моментів і навіть відвідуючи зону АТО, чи спілкуючись з бійцями.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
