Капітан Олег Височанський нині – командир мінометної батареї. Він закінчив ЛНУ імені Івана Франка, де отримав спеціальність географ-еколог. Після закінчення навчання працював в екологічному коледжі Львівського Національного аграрного університету лаборантом, а пізніше викладачем. У серпні 2014 році, після початку вторгнення російських військ до Донецької та Луганської областей, був мобілізований до Збройних Сил.
Історію захисника розповіли у Силах ТРО ЗСУ.
З перший днів пан Олег виконував обовʼязки командира аеромобільної (десантної-штурмової) роти 80-ї окремої аеромобільної (десантної-штурмової) бригади. Пізніше, в складі окремого батальйону, відправився на схід.
— Наш батальйон був тільки сформований. В нас, на той час, не було кадрових оціферів, всі були призвані по мобілізації. Але в нас була висока мотивація. Вогнева і тактична підготовка була на високому рівні. Ми були навчені та підготовлені. В кінці жовтня висунулися в Донецьку область для виконання бойових завдань. Прибувши туди, нас почали готувати до ротації в Донецький аеропорт. Так і сталося. З середини грудня наш батальйон зайшов в район оборони Донецького аеропорту.
Спочатку, капітан Височанський брав участь в обороні Опитного, де вперше тісно співпрацював зі мінометною батареєю суміжної бригади. Потім два тижні боїв в Пісках.
— Одного дня, начальник штабу сказав «Олег треба двадцять бійців в ДАП». Я поділив завдання між трьома взводами і управлінням роти, а на ранок я мав список добровольців з запасом. Декільком я відмовив, знаючи їх сімейні обставини. Ранком 13 січня ми почали готуватися до заходу в аеропорт. Від обстрілів падає сім поверхів диспечерської вежі, командир якої отримує важку кантузію, і командування бригади приймає рішення що я йду на «вишку» його міняти, а мої хлопці заходять в термінал без мене. «Вишка» була «очима» ДАПу і коли ворог це зрозумів - він її знищив. Це було 15-го січня, саме тоді я отримав поранення. Проникаюче осколкове поранення голови. По нам працював танк прямою наводкою, за день він міг вистрілити по 150 снарядів. Але мені дуже пощастило, що вдалося швидко мене евакуювати. Я отримав поранення в обід, а вже ввечері в Дніпрі мені робили операцію.
Кіборг. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Після лікування, у вересні 2015 року указом Президента Олег Височанський був звільнений зі Збройних Сил. Після звільнення, проходив реабілітацію в Канаді. Коли повернувся до України, працював директором комунального закладу «Будинок Воїна» у Львові.
З 25 лютого 2022 року, долучився до 103-тя окрема бригада територіальної оборони Збройних Сил України. З 2023 року капітан Височанський є командиром мінометної батареї.
— Я був в музеї Першої світової війни в Оттаві і бачив 120-мм міномет тих часів. Зараз змінилася тільки форма прицілу. В умілих руках, міномет - це те, що береже кров піхоти. Міномет розбирає передню лінію противника та не дає атакувати. Міномет працює швидко та точно. Це дуже прикра зброя. На нього не діють ні РЕБи, а ні інші засоби впливу.
Мінометна батарея має на своєму рахунку сотні уражених цілей, знищеної піхоти та техніки. Але як наголошує Олег Височанський - важлива взаємодія.
— Війна це комплексний підхід. Не раз було таке, що ми своїм пострілом когось поранили, далі його несуть в бліндаж, а дрони відслідковують рух. Після цього, зʼявляються FPV-дрони та допрацьовують. Міномент - це ініціатива. На купʼянському напрямку, ми разом з безпілотниками знищували позицію, не штурмуючи її людьми. Теперішня війна відрізняється інтенсивністю та технологічністю. Таких епізодів, як аеропорт на цій війні - було вже тисячі.
Капітан Височанський каже, що його основна мотивація продовжувати боротьбу – це майбутнє його дітей.
— Я хочу, щоб мої діти могли жити у вільній, справедливій країні та гордо називати себе Українцями. Мій стрийко(дядько), який був кулеметником дивізії «Галичина» завжди казав «запамʼятай сину, ніхто в світі не будете тебе поважати, якщо ти не будеш гордий, що ти Українець». Це боротьба на виживання. Наше завдання зберегти країну. Ми не маємо права програти. Треба долати свій страх, а подолавши його, ти отримаєш набагато більше. Це наша спільна війна, яка нікого не омине. Я мрію дожити до перемоги над нашим одвічним ворогом. Я хочу побачити її — додав капітан Олег Височанський.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
