На Волині станом на 21 квітня найбільше підтопило Любешівську громаду, де у воді зараз 14 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь та домогосподарств.
Про це розповів Суспільному начальник Любешівської експлуатаційної дільниці Регіонального офісу водних ресурсів в області Віктор Крисько.
З його слів, аби вода масово не затопила житлові будинки, тут вперше розкопали дамбу. "Отут раніше все було затоплено. Перед тим, як ми розкопали, цей весь ліс, каналу не було, одна вода була", – сказав посадовець.
Насосні станції не працюють на повну потужність – нема грошей
Загалом на території Любешівської громади є 16 насосних станцій. Вони мають працювати цілодобово для того, щоб населені пункти не підтоплювало, однак фінансування на їх повноцінну роботу не вистачає, – зазначив Віктор Крисько.
"В нас не хватає коштів на оплату електроенергії. Якщо нам треба на Любешівщину приблизно мільйон 800 тисяч гривень в місяць. Ми зараз використовуємо приблизно 600 тисяч. При тому, що на всю область виділено коштів 2,5 мільйони на рік", – каже посадовець.
Вода почала підніматися і підтоплювати поля та господарства у Любешівській громаді торік у грудні. Спочатку відкачували воду чотирма насосами, однак вода прибувала знову, – говорить машиніст насосної станції в селі Седлище Григорій Мартинчук.
З його слів, останній тиждень насоси не працюють, і вперше за 10 років саму насосну станцію теж підтопило. "Такої води ще не було. В цьому році сама найбільша. Стали качати, вісім годин качає насос – відключаю. Через 15 хвилин рівень той самий. Зразу, як її хтось відром заливає", – каже працівник.
Як борються з паводком місцеві жителі
Двічі рятувала урожай, не раз відкачувала з льоху вод 54-річна жителька села Зарудчі Наталія Труш. Каже: не допомагає вже нічого, вода тримається біля самої хати.
"Відкачувати тут просто немає сенсу, тому вода, рівень тримається, і все. Повністю отам все, в людей, оці що тут живуть, тут скрізь все в льохах все підтоплено. Я города посадити не можу. Там в мене грузне. Води – пів льоха. І банки, і все у воді", – говорить жінка.
Як розповів місцевий житель Юрій Корх, їхнє село Зарудчі топить раз у 10 років, але такої води, як зараз, чоловік не пам’ятає.
"Місцеве населення, що тут є по краю, плавало б по коліна. Тобто, вода була б сараях, аж по саму хату, прийшлося б доїжджати лодками. А так дамба ця, що в нас зараз є, вона спасає пів села", – сказав пенсіонер.
У сусідньому селі Седлище води багато скрізь. Люди у селі живуть з того, що вирощують упродовж сезону, – зазначив 46-річний Микола Матюк. Як буде з урожаєм цього року – не знають.
"Біда. Для села, для нас – це спосіб виживання. В нас всі поля – на меліорації, на системі. Вода стоїть високо. Залиті всі поля, дуже мокро. Дуже тяжко пройти, не те що заїхати технікою в поле. Ми всі терміни пропускаємо, підживити вже ми нічого не можемо", – додав чоловік.
Як бачать ситуацію в селищній раді
Грошей, які б повністю покрили витрати роботи насосних станцій, в бюджеті Любешівської громади немає, бо є й інші першочергові витрати, – зазначив селищний голова Олег Кух. З його слів, цього року на оплату електроенергії виділили 300 тисяч гривень.
"Люди розуміють, що в країні війна. Якось навіть менші проблеми відходять на менший план. Хоча затоплені сільгоспугіддя, які у нас сьогодні тисячі гектарів, які обробляються, люди чекають, поки вода спаде", – сказав посадовець.
Наразі, додав Любешівський селищний голова, звернень від жителів громади про фіксацію збитків внаслідок підтоплень не надходило.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
